Дата документу 12.11.2025
Справа № 334/9492/25
Провадження № 2/334/4947/25
12 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Бредіхіна Ю.Ю., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення суми,
установив:
11 листопада 2025 року до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами: № 575017415 від 24.04.2024 року в розмірі 21 960 грн. та №32849-04/2024 від 19.04.2024 у розмірі 40 000 грн.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) позовна заява повертається у випадку, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Статтею 188 ЦПК України визначено підстави та порядок об'єднання і роз'єднання позовних вимог. Зокрема, згідно з частиною першою цієї статті в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Кожна кредитна операція (операція позики) є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори, договори факторингу тощо).
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.02.2019 у справі № 910/11811/18, від 25.07.2019 у справі № 916/2733/18 та від 16.10.2020 у справі № 910/7186/19.
Позивач не є первісним кредитором відповідача, а набув право вимоги за вищевказаними кредитними договорами на підставі відповідних договорів укладених із іншими юридичними особами, деякі з яких не є первісними кредиторами, а так само набули право вимоги за іншими правочинами.
Тобто в одній позовній заяві позивачем об'єднано дві вимоги, які виникли із різних кредитних договорів, які містять різні умови щодо порядку надання, умов користування та повернення грошових коштів тощо, та які укладені у різний час із різними кредиторами. Фактично єдине, що поєднує ці вимоги це факт того, що позивач на теперішній час набув право вимоги до відповідача за обома кредитними договорами.
Відтак сумісний розгляд заявлених позивачем позовних вимог у цій справі перешкоджатиме з'ясуванню взаємних прав і обов'язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки у даному випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного з укладених кредитних договорів, встановити обставини дотримання, виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, мети та обставин їх укладення, а також правильність заявлених до стягнення сум. Зазначене свідчить про те, що по кожному з договорів щодо яких, як зазначає позивач, відповідачем не були виконанні зобов'язання в різних розмірах, суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов'язаних зі встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, що також суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи.
Керуючись статтями 175, 185, 188, 260, 268, 272 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення суми повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.Ю. Бредіхін