Рішення від 12.11.2025 по справі 334/8493/25

Дата документу 12.11.2025

Справа № 334/8493/25

Провадження № 2/334/4482/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2025 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., при секретарі Каряченко О.А., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

09.10.2025 року до суду звернулася представник АТ КБ «Приватбанк» Ванжа Н.В. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

14.10.2025 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В позові посилалися на те, що відповідач, з метою отримання банківських послуг, звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» та підписав 13.01.2016 року Анкету-заяву №бн та приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на банківському сайті www.privatbank.ua/terms. Згідно умов кредитного договору, банком було відкрито картковий рахунок та відповідачу надано в користування кредитну картку №5168742202761460 «Універсальна Gold», з кредитним лімітом, який в подальшому збільшено до 43 000,00 грн.

АТ КБ «Приватбанк» вважає, що свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі. У порушення умов договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором, що є порушенням прав та інтересів АТ КБ «Приватбанк».

Таким чином, позивач зазначає, що відповідач у зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором станом на 22.09.2025 року має заборгованість в сумі 31514,98 грн., з якої заборгованість за тілом кредиту -25477,22 грн., заборгованість за простроченими відсотками -6037,76 грн.

Прохали стягнути з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 13.01.2016 року станом на 22.09.2025 року в сумі 31514,98 грн., а також витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн., справу розглянути за відсутності представника, не заперечували проти заочного розгляду справи.

В судове засідання представник позивача не з'явився, в тексті позовної заяви та в доданому до позову клопотанні прохали розглянути справу за відсутності представника позивача, на позовних вимогах наполягають у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить оголошення про виклик на офіційному сайті Судової влади України, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи у свою відсутність не надав, відзив на позов не подав.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України якщо відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Тому суд на підставі ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 13.01.2016 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою отримання банківських послуг, звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» та підписав 13.01.2016 року Анкету-заяву №бн та приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на банківському сайті www.privatbank.ua/terms.

З наданих матеріалів вбачається, що відповідач отримав в користування платіжну карту № НОМЕР_1 «Універсальна Gold» із сумою кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту, який в подальшому збільшено до 43000,00 грн. на картковий рахунок, що підтверджується випискою по рахунку та розрахунком заборгованості.

У відповідності до Умов та правил надання банківських послуг, сторони дійшли згоди, що в разі порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов'язується сплатити банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості.

Суд, задовольняючи позов в повному обсязі, виходить з наступного.

В ст.15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1, ч.2 п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, як це передбачено ч.1 ст.1048 ЦК України.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ч.ч. 1-3 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно ст.530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись в строк, що передбачений умовами Договору.

У ст.599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як встановлено судом, відповідач, уклавши 13.01.2016 року з ПАТ КБ "Приватбанк" кредитний договір №б/н, отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну карту №5168742202761460 «Універсальна Gold» зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Протягом періоду з 17.06.2017 року по 24.09.2025 року відповідач користувався кредитними коштами, наданими позивачем, про що свідчить виписка за договором № б/н за зазначений період, проте, відповідно до розрахунку, наданого позивачем, відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаним договором не виконує, у зв'язку із чим, станом на 22.09.2025 року має заборгованість в сумі 31514,98 грн., з якої заборгованість за тілом кредиту -25477,22 грн., заборгованість за простроченими відсотками -6037,76 грн.

Крім того, відповідно ч. 1, 8 ст.178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач відзив на позов не подав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частин першої, п'ятої та шостої ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу вимог ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказів того, що ОСОБА_1 повернув кредитні кошти в повному обсязі в матеріалах справи не має, не спростовано це і відповідачем.

Таким чином, суд вважає, що наявні матеріали справи свідчать про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно ст.264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А тому судовий збір у сумі 2422,40 грн., який був сплачений позивачем при подачі позовної заяви, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Оскільки відповідач зареєстрований на тимчасово окупованій території України в м.Енергодар Запорізької області, то відповідно ч.2 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», останній має бути повідомлений про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 211, 247, 258-259, 263-265, 280-283 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (р/р № НОМЕР_3 , МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по кредитному договору №б/н від 13.01.2016 року в розмірі 31514,98 грн., а також витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн., а всього в сумі 33937,38 грн. (тридцять три тисячі дев'ятсот тридцять сім гривень 38 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повідомити відповідача про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Суддя: С.М. Телегуз

Попередній документ
131730090
Наступний документ
131730092
Інформація про рішення:
№ рішення: 131730091
№ справи: 334/8493/25
Дата рішення: 12.11.2025
Дата публікації: 14.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; інших видів кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (12.11.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 09.10.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості
Розклад засідань:
12.11.2025 10:00 Ленінський районний суд м. Запоріжжя