Дата документу 12.11.2025
Справа № 334/3749/25
Провадження № 2/334/4746/25
12 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі
головуючого судді Новікової Н.В.,
секретар судового засідання Сухова С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 334/3749/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ», в особі представника позивача адвоката Пархомчук Сергія Валерійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
Представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» (далі ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що 30.11.2020 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАЙМЕР» (далі ТОВ «ЗАЙМЕР») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 164560, відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» надав позичальнику кредит у сумі 4000 грн. 00коп., строком користування кредитом 12 днів, зі стандартною процентною ставкою 2 % в день або 730 % річних.
28.10.2021 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та позивачем укладено Договір факторингу № 01-28/10/2021, відповідно до якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступило ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату, а ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» прийняв належні ТОВ «ЗАЙМЕР» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 28.10.2021 до Договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021, позивач набув право грошової вимоги до відповідача в розмірі заборгованості 20880 грн. 00 коп., яка складається з: 4000 грн. 00 коп. простроченої заборгованості за сумою кредиту; 16880 грн. 00 коп. - простроченої заборгованості за процентами
Всупереч умовам кредитного договору, відповідачка свої зобов'язання не виконала. Після відступлення прав вимоги за цим договором відповідачкою не здійснювалось платежів на погашення заборгованості.
Тому, позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за вищезазначеним договором у загальному розмірі 20880 грн. 00 коп., судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.
23.05.2025 ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено строки для подання заяв по суті справи.
21.07.2025 заочним рішенням Дніпровського районного суду м.Запоріжжя позов задоволено повністю.
24.10.2025 за заявою відповідача ОСОБА_1 заочне рішення скасоване, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.
31.10.2025 відповідачем ОСОБА_1 , надано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач визнає позов частково в розмірі 4000,00 грн. тіла кредиту та 960,00 грн. процентів за користування кредитом. Крім того, відповідач просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу.
11.11.2025 представником позивача до суду надані додаткові пояснення, щодо нарахування заборгованості.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в додаткових поясненнях по справі просив справу розглянути за його відсутності, позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача понесені судові витрати, в тому числі і на правничу допомогу.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відповідно на даної заяви просила справу розглянути за її відсутності, з урахуванням викладеного у відзиві.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
30.11.2020 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАЙМЕР» (далі ТОВ «ЗАЙМЕР») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 164560, відповідно до умов якого ТОВ «ЗАЙМЕР» надав позичальнику кредит у сумі 4000 грн. 00коп., строком користування кредитом 12 днів, зі стандартною процентною ставкою 2 % в день або 730 % річних.
Укладений між ТОВ «ЗАЙМЕР» та відповідачкою 30.11.2020 кредитний договір №164560 не суперечить Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та не визнаний на час розгляду справи недійсним. Крім того, відповідач визнає укладання даного договору та отримання кредиту в розмірі 4000,00 грн. на умовах зазначених в ньому.
Відповідно до виписки з особового рахунка за Кредитним договором № 164560 з 30.11.2020 по 13.01.2025 загальний розмір заборгованості становить 20880 грн. 00 коп. та складається з простроченого тіла кредиту - 4000 грн. 00 коп. та прострочених відсотків - 16880 грн. 00 коп.
13.01.2025 відповідачу була надіслана вимога про сплату заборгованості за даним кредитним договором в сумі 20880 грн. 20 коп., що підтверджується копією вимоги та доказами направлення, доданими до позовної заяви.
За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України від 15.11.2016 № 1734-VIII «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: (1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); (2) правонаступництва; (3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); (4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
28.10.2021 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та позивачем укладено Договір факторингу № 01-28/10/2021, у відповідності до якого ТОВ «ЗАЙМЕР» відступає ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату, а ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» приймає належні ТОВ «ЗАЙМЕР» права грошової вимоги до боржника за кредитним договором, вказаним у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 01-28/10/2021 від 28.10.2021 позивач набув право грошової вимоги до відповідачки в розмірі заборгованості 20880 грн. 00 коп., яка складається з: 4000 грн. 00 коп. простроченої заборгованості за сумою кредиту; 16880 грн. 00 коп. - простроченої заборгованості за процентами.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Судом встановлено, що відповідач отримав у ТОВ «ЗАЙМЕР» кредит у сумі 4 000 грн. 00 коп., зі строком на 12 днів, тобто до 11.12.2020, фіксованою процентною ставкою 2 % у день. ТОВ «ЗАЙМЕР» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в сумі 4000 грн. 00 коп. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, не повернувши своєчасно кредитодавцю кредит та не сплативши проценти за користування кредитом.
Перевіривши виписку з особового рахунка за Кредитним договором № 164561, суд встановив, що проценти за користування кредитом у сумі 16880 грн. 00 коп. нараховані кредитодавцем в тому числі в за межами строку кредиту, передбаченого підпунктом 1.2 пункту 1 Кредитного договору, тобто з 12.12.2020 по 13.01.2025.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 26 травня 2020 року по справі № 638/13683/15-ц (провадження № 14-680цс19), в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22).
Суд встановив, що проценти за користування кредитом в межах строку кредитування склали 960 грн. 00 коп. (4000 грн. 00 коп. (наданий кредит) х 2 % (процентна ставка за договором) х 12 днів (строк кредиту)). Вказані проценти відповідають розміру процентів, які зазначені у Додатку № 1 до Кредитного договору.
Позивач ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» є новим кредитором за Кредитним договором.
За таких обставин суд дійшов до висновку про те, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 164560 від 30.11.2020 в сумі 4960 грн. 00 коп., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в сумі 4000 грн. 00 коп. та простроченої заборгованості за процентами в сумі 960 грн. 00 коп..
Згідно з п.6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 137, ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
29.12.2023 між ТОВ ««ФК «КЕШ ТУ ГОУ»» в особі директора ОСОБА_2 та адвокатом Пархомчук Сергієм Валерійовичем, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю КС № 8096/10 від 18.07.2019, укладений Договір про надання правової допомоги.
Відповідно до пункту 1.1 даного Договору клієнт доручає, а адвокат приймає доручення і бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених Договором.
У пункті 3.1 Договору зазначено, що вартість правової допомоги адвоката (гонорар) обчислюється, виходячи із фактично затрачених годин роботи адвоката (погодинна оплата), та розраховується, виходячи з вартості години роботи адвоката, яка встановлюється сторонами у розмірі 2 000 гривень за одну годину фактично витраченого часу на надання правової допомоги.
Згідно з пунктом 4.1 Договору цей Договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами і діє до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 27.12.2024 сторони погодили продовжити строк дії Договору до 31 грудня 2025 року.
У Акті про отримання правової допомоги від 24.06.2025 зазначено, що відповідно до розділу 3 Договору, адвокат надав, а клієнт прийняв правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 164560 від 30.11.2020.
Відповідно до розрахунком обсягу та вартості послуг з правової допомоги адвокатом:
1) зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» - 1 година витраченого адвокатом часу вартістю 2 000 гривень/година, загальною вартістю 2 000 гривень;
2) складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики - 2,5 години витраченого адвокатом часу вартістю 2 000 гривень/година, загальною вартістю 5 000 гривень;
3) інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи - 1,5 години витраченого адвокатом часу вартістю 2 000 гривень/година, загальною вартістю 3 000 гривень;
4) канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції - 500 гривень.
З огляду на наведені мотиви та надані позивачем докази на обґрунтування розміру заявлених до розподілу витрат на професійну правничу допомогу та матеріали справи, суд відзначає таке.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 137 ЦПК України, визначені також положеннями частин п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 141 цього Кодексу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (п'ятої та встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Верховний Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно зі статтею 81 ЦПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 77-79 ЦПК України.
Отже, у розгляді питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд повинен враховувати, що:
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц);
- суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15-ц);
- витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).
Суд, оцінивши надані позивачем в обґрунтування адвокатських витрат документи, вважає, що такі дії (послуги), як канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції є складовими процесу підготовки позовної заяви, а тому не підлягають покладанню на відповідачку.
Моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи не потребується, оскільки представник позивача має зареєстрований Електронний кабінет.
Представником позивача була подана суду заява про розподіл судових витрат та додаткові пояснення у справі. Суд вважає, що у даному випадку є реальними витрати 1 години часу адвоката, оскільки заява про розподіл судових витрат є стандартної для таких заяв а додаткові пояснення є аналізом договору. Отже реальні витрати складають 3 000 грн. 00 коп.
Схожа права позиція викладена у постанові Верховного Суду від 6 березня 2024 року у справі № 918/535/23.
Стягнення витрат на правничу допомогу, до складу якої включено витрати на підготовку та подачу позовної заяви суд визнає виправданим.
Відповідачка у відзиві просила про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до суми витрат яка включає в себе витрати на складання позовної заяви 50000 грн. 00 коп., які підлягають розподілу між сторонами. Посилалась, що відсутні докази проплати за надані послуги.
Отже, з огляду на положення статей 89, 133, 137, 141 ЦПК України, зважаючи на фактичний об'єм послуг, наданих адвокатом позивачу, беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності цивільного судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про те, що реальні витрати позивача на професійну правничу допомогу складають 9 000 грн. 00 коп..
Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 575 грн. 44 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2137 грн. 93 коп.
Керуючись ст.. ст.. 3, 4, 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за Кредитним договором № 164560 від 30.11.2020 в розмірі 4960 грн. 00 коп., яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом у сумі 4000 грн. 00 коп. та простроченої заборгованості за процентами в сумі 960 грн. 00 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» судові витрати в розмірі 2713 грн. 37 коп., які складаються з судового збору у сумі 575 грн. 44 коп., та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2137 грн. 93 коп.
.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Реквізити сторін:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ», місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд.82, офіс 7, ЄДРПОУ 42228158.
Відповідач: ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: