Справа №333/7921/25
Провадження №2/333/4700/25
07 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Холода Р.С.,
за участю секретаря судового засідання Лузанової А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІН ФІНАНС»(місце знаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ: 38750239) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
25.08.2025 року ТОВ «ВІН ФІНАНС» звернулось до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 21 149,35 грн. та судових витрат.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.06.2018 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №202507.
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» належним чином виконало умови зазначеного договору, перерахувавши на банківський рахунок відповідачки безготівковим шляхом грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн. Водночас, відповідачка не виконала взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми позики, а також сплати пені та комісії, у зв'язку з чим у неї утворилася заборгованість у розмірі 16 160,00 грн.
12.04.2018 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» укладено договір факторингу №1, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №202507.
25.07.2024 року згідно з протоколом зборів №1706 ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» перейменовано на ТОВ «ВІН ФІНАНС».
Позивачем також здійснений розрахунок інфляційних втрат за період з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року у розмірі 3 533,62 грн. та 3% річних за період з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року у розмірі 1 455,73 грн.
На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором, з урахуванням відсотків нарахованих у відповідності до ст. 625 ЦПК України, у розмірі 21 149,35 грн., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та за надання правничої допомоги в розмірі 5 000,00 грн.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27.08.2025 року провадження по справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник ТОВ «ВІН ФІНАНС» Романенко М.Е. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, в позовній заяві просив розглянути справу без участі представника позивача та зазначив, що у разі неявки у судове засідання відповідача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка ОСОБА_1 до зали судового засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надала.
На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідачки на підставі наявних у ній доказів та відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній письмові докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ВІН ФІНАНС», з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).
За змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що 24.06.2018 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №202507 про надання фінансового кредиту.
Відповідно до умов вказаного договору товариство надає клієнту грошові кошти в розмірі 4 000,00 грн., а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (п. 1.1 договору).
Пунктом 1.2 кредитного договору сторони погодили наступну фіксовану процентну ставку за користування кредитом: 1,26 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом у межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.4 цього Договору, починаючи з наступного дня після надання кредиту.
Згідно з п. 1.4. кредитного договору строк дії договору 30 днів, але в будь-якому разі цей Договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов'язань за цим Договором.
Відповідно до п. 1.6 кредитного договору клієнт має право ініціювати продовження строку користування кредитом. Для цього він зобов'язаний у повному обсязі сплатити нараховані на дату продовження (пролонгації) проценти за користування кредитом, а також пеню та штраф (у разі наявності). У такому разі та за умови, що залишок тіла кредиту складає не менше 400,00 грн., строк користування кредитом автоматично продовжується (пролонгується) з дати внесення необхідної суми грошових коштів на такий самий строк і на таких самих умовах (при цьому укладання додаткового договору не потребується).
Пунктом 1.7. кредитного договору визначено, що Правила надання фінансових кредитів ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», що розміщені на сайті www.creditplus.ua є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з п. 4.4. кредитного договору, у випадку прострочення повернення суми кредиту за користування кредитом клієнт зобов'язаний сплатити товариству: пеню в розмірі 3% від суми кредиту за кожний день прострочення, починаючи з 4 дня прострочення. Строк нарахування пені не може перевищувати 90 днів (пп.4.4.1); на 4 день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 100 грн. (пп.4.4.2); на 30 день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 300 грн. (пп.4.4.3); на 90 день прострочення, крім пені, додатково сплатити штраф у розмірі 500 грн. (пп.4.4.4).
Індивідуальна частина договору №202507 про надання фінансового кредиту підписана ОСОБА_1 електронним підписом, що створений шляхом одноразового ідентифікатора (А622098), який сформовано автоматично на стороні Товариства та направлено відповідачці на номер мобільного телефону, відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало, надавши 24.06.2018 року кредит в сумі 4 000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_2 , що підтверджується листом ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» №5606-ВП від 22.05.2025 року та листом ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» №4844/25-Е від 22.05.2025 року.
12.04.2018 року між ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (фактор) та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (клієнт) укладено договір факторингу №1, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1.). Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 4.1.).
Відповідно до реєстру прав вимог №13 від 18.02.2019 року, позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором від 24.06.2018 року в розмірі 6 160,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - тіло кредиту; 2 160,00 грн. - відсотки. Фінансування, тобто належна до сплати клієнту за цим реєстром прав вимог та визначена згідно пункту 3.1. Договору, складає 782 580,22 грн.
Довідкою №84/25-АГ від 03.04.2025 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» підтвердило здійснення ТОВ «ВІН ФІНАНС» розрахунків за відступлені права вимоги до позичальників ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», відступлення яких відбулося на підставі Договору факторингу №1 від 12.04.2018 року, з усіма додатковими угодами до нього.
Згідно з протоколом №1706 загальних зборів учасників ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ», вказане товариство змінило найменування на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІН ФІНАНС».
Відповідно до розрахунку заборгованості, виготовленого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», станом на дату відступлення прав вимоги, заборгованість за кредитним договором №202507 від 24.06.2018 року складає 16 160,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. - тіло кредиту; 2 160,00 грн. - відсотки; 10 000,00 грн. - пеня та штрафи.
Також з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачкою по вказаному кредитному договору здійснені платежі в рахунок оплати процентів, а саме: 27.07.2018 року в розмірі 1 512,00 грн.; 26.08.2018 року в розмірі 2 160,00 грн.; 28.09.2018 року в розмірі 2 160,00 грн.; 28.10.2018 року в розмірі 2 160,00 грн.
Позивачем також здійснений розрахунок інфляційних втрат за період з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року у розмірі 3 533,62 грн. та 3% річних за період з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року у розмірі 1 455,73 грн.
Щодо стягнення заборгованості за основною сумою боргу
У частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У розумінні ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконала, кредитні кошти в строки, визначені у договорі не повернула, у зв'язку з чим за останньою перед ТОВ «ВІН ФІНАНС» обліковується заборгованість.
Враховуючи, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 кошти в добровільному порядку не повернуті, суд переконаний, що ТОВ «ВІН ФІНАНС» вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Щодо стягнення заборгованості за нарахованими відсотками
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Суд звертає увагу, що з розрахунку заборгованості вбачається розрахування усієї суми заборгованості з урахуванням також нарахованих відсотків, що передбачені п. 1.2. договору №202507 про надання фінансового кредиту від 24.06.2018 року.
Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором, в обумовлені договором строки, суд дійшов до переконання про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь ТОВ «ВІН ФІНАНС», в тому числі процентів за користування позикою.
Щодо стягнення заборгованості за пенею і штрафами
Позивач, окрім вимоги про стягнення заборгованості за наданим кредитом, також просить стягнути з відповідачки штраф у розмірі 400,00 грн за порушення грошового зобов'язання та пеню у розмірі 9 600,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦКУкраїни).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд звертає увагу, що відповідно до п. 4.4 кредитного договору, у разі прострочення повернення суми кредиту клієнт зобов'язаний сплатити товариству штрафні санкції, а саме: пеню у розмірі 3 % від суми кредиту за кожний день прострочення, починаючи з четвертого дня прострочення, при цьому строк нарахування пені не може перевищувати 90 днів (пп. 4.4.1); на четвертий день прострочення, крім пені, додатково сплачується штраф у розмірі 100 грн. (пп. 4.4.2); на тридцятий день прострочення, крім пені, додатково сплачується штраф у розмірі 300 грн. (пп. 4.4.3); на дев'яностий день прострочення, крім пені, додатково сплачується штраф у розмірі 500 грн. (пп. 4.4.4).
Перевіривши поданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення штрафних санкцій, суд встановив, що він є обґрунтованим, арифметично правильним та таким, що підлягає задоволенню.
Щодо інфляційних втрат та 3% річних
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Згідно з п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за період з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року.
Перевіривши розрахунок позивача щодо заявлених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що він є обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат у сумі 3 533,62 грн. та 3% річних у сумі 1 455,73 грн. є обґрунтованими й підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розглянувши вимоги ТОВ «ВІН ФІНАНС» про стягнення з ОСОБА_1 на їх користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., суд дійшов до висновку про їх часткове задоволення, виходячи з такого.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано копії:
-договору №33 про надання правової допомоги від 22.03.2024 року, укладеного між ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (нині - ТОВ «ВІН ФІНАНС») та АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ», відповідно до якого АДВОКАТСЬКЕ БЮРО, на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов'язання з надання юридичної допомоги.
-свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
-детального опису робіт (наданих послуг), виконаних АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ», необхідних для надання правничої (правової допомоги за позовом ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» щодо стягнення кредитної заборгованості;
-додаткової угоди до Договору №33 про надання правової допомоги від 22.03.2024 року, якою розширено предмет договору та доповнено новим пунктом наступного змісту: «АДВОКАТСЬКЕ БЮРО зобов'язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 .»;
-акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), відповідно до якого загальна вартість робіт (наданих послуг) складає 5 000,00 грн.
Розглянувши надані позивачем документи, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд виходить з того, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людиниі основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
З огляду на викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи, докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи складність справи, а також обсяг виконаних адвокатом робіт (фактично представником позивача складено тільки позовну заяву, по справі було два судових засідання, у яких представник позивача участі не приймав), суд, керуючись принципами розумності, співмірності, справедливості та верховенства права, дійшов до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 3 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з задоволенням позовних вимог, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. судом покладається на відповідачку.
Керуючись ст.ст. 526, 549, 551, 610-612, 617, 625, 629, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 280, 289 ЦПК України, суд,-
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІН ФІНАНС»(місце знаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ: 38750239) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІН ФІНАНС»(місце знаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ: 38750239) заборгованість за кредитним договором №202507 від 24.06.2018 року в розмірі 21 149 (двадцять одна тисяча сто сорок дев'ять) грн. 35 коп., з яких: 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 2 160 (дві тисячі сто шістдесят) грн. 00 коп. - заборгованість за відсотками; 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. - заборгованість за пенею і штрафами; 3 533 (три тисячі п'ятсот тридцять три) грн. 62 коп. - інфляційні втрати; 1 455 (одна тисяча чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 73 коп. - 3 % річних.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІН ФІНАНС»(місце знаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ: 38750239) -2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІН ФІНАНС»(місце знаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ: 38750239) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 12.11.2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя Р.С.Холод