Справа №333/7825/25
Провадження №2/333/4658/25
Іменем України
11 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
судді Холода Р.С.,
за участю секретаря судового засідання Лузанової А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» (місце знаходження: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд.137, код ЄДРПОУ: 32121458) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості з оплати спожитих послуг, -
21.08.2025 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 29 867,47 грн.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», діючи на підставі статуту та чинного законодавства України, надав послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії відповідачам, які мешкають за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, відповідачі свої зобов'язання із своєчасної оплати за надані послуги за встановленими тарифами не виконали, внаслідок чого за останніми утворилась заборгованість у сумі 29 867,47 грн. за період з 01.11.2021 року по 31.03.2025 року.
З цих підстав, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 01.09.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача до суду не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, у позовній заяві представником Губрієнко А.О. зазначено про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 до зали судового засідання не з'явився, надав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій також зазначив про визнання позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 до зали судового засідання жодного разу не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення судового розгляду не надходило.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог Концерну «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», виходячи з такого.
Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
У відповідності з п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За положеннями ст.ст.12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст.76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Концерн «Міські теплові мережі» діє на підставі статуту, відповідно до якого основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.
Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій, її збут та інше.
Правовідносини між Теплопостачальною організацією та Споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення і типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води», затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, а також іншими нормативно-правовими актами.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.11.2021 року по 31.03.2025року становить 29 867,47 грн.
Згідно довідки Концерну «МТМ» щодо заборгованості за надані послуги, отримувачами послуг за вказаною вище адресою є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , з особовим рахунком № НОМЕР_3 .
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 22.08.2025 року, місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , з 16.12.2019 р.
Зі змісту відповіді Департаменту адміністративних послуг ЗМР, що надійшла до суду 27.08.2025 року, за відомостями Департаменту, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 02.11.2006 р.
За відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
За відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_2 не є власником або співвласником вказаного житла.
За положеннями ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 322 ЦК України передбачено обов'язок власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно вимог ст.ст.67, 68 ЖК Української РСР, наймачі (власники) квартир зобов'язані щомісяця своєчасно вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з водопостачання гарячої води та опалення.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20.04.2016 року у справі №6-2951цс15, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Позовна заява Концерну «МТМ» та долучені до неї матеріали не містять жодного доказу про те, що ОСОБА_2 є фактичним споживачем послуг.
Інформація щодо місця реєстрації ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня.
Будь-яких доказів про те, що відповідач ОСОБА_2 є власником квартири або користувачем наданих послуг за вказаною адресою, матеріали справи не містять.
Фактично єдиним документом, наданим позивачем, який нібито підтверджує приналежність ОСОБА_2 до квартири АДРЕСА_3 , є довідка щодо заборгованості за надані послуги, в якій зазначено, що на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оформлено особовий рахунок № НОМЕР_3 .
Водночас, на думку суду, вказаний документ не є належним доказом того, що ОСОБА_2 отримував послуги від Концерну «МТМ» за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.11.2021 року по 31.03.2025року.
Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13).
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від стандарту «достатність доказів», підкреслює необхідність зіставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач.
Аналізуючи наведені норми права, враховуючи встановлені обставини, суд вважає недоведеним той факт, що ОСОБА_2 є учасником правовідносин з приводу постачання та споживання централізованого опалення та гарячого водопостачання, а тому в задоволенні позовних вимог Концерну «МТМ» про стягнення заборгованості з останнього слід відмовити.
Щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з … постачання теплової енергії, постачання гарячої води …
Згідно ч.2 ст.6 вказаного Закону виконавцями комунальних послуг є: 3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; 4) послуг з постачання гарячої води - суб'єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води.
Частинами 1, 3 статті 9 Закону «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно п.1 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №830, ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії, та індивідуальним і колективним споживачем, який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії, та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.
Відповідно до вказаних Правил надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги. Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
З 01.11.2021 року між позивачем та відповідачем укладений ТИПОВИЙ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ДОГОВІР №112416146 про надання послуги з теплової енергії, послуги гарячої води.
З 01.05.2019 року в повному обсязі введено в дію Закон України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон), яким Закон України від 24 червня 2004 року №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» визнано таким, що втратив чинність.
Відповідно до статті 12 Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
Постановою КМУ №1022 від 08.09.2021 року внесено зміни до Постанови Кабінету міністрів Про затвердження правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії № 830 від 21.08.2019 року, у тому числі, щодо публічних договорів приєднання.
Відповідно до ч.5. ст.13 Закону, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
02.10.2021 року на офіційному веб-сайті Концерну «Міські теплові мережі» опубліковано типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії.
Відповідно до п.п. 1, 2, 4 Договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на сайті Концерну «Міські теплові мережі».
Згідно п.32 Правил плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.
Пунктами п.35-37 Правил передбачено, що розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Частиною 1 ст.530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з розрахунком суми заборгованості, ОСОБА_1 має заборгованість за послуги з централізованого опалення і гарячого водопостачання за період з 01.11.2021 року по 31.03.2025 року в сумі 29 867,47 грн., яка добровільно ним не сплачена.
За правилами ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Пунктом 1 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
За вказаний період заперечень з боку відповідача на неналежну якість надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води на адресу позивача не надходило.
Однак, заборгованість до теперішнього часу відповідачем не погашена.
Пунктом 4 ч.1 ст.611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На підставі ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Оскільки відповідач оплату наданих послуг не довів, будь-яких претензій щодо надання послуг позивачу не пред'явив, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 29 867,47 грн. з ОСОБА_1 є документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За положеннями ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.(50% від сплаченої позивачем суми збору) слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача, а інші 50% сплаченого судового збору (1 211,20 грн.) необхідно позивачу повернути з Головного Управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області.
Керуючись ст.ст.141, 223, 258, 259, 265, 268, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», буд. 137, код ЄДРПОУ: 32121458) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості з оплати спожитих послуг - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 у Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, код ЄДРПОУ: 32121458) - 29 867 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 47 коп. заборгованості з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, за період з 01.11.2021 року по 31.03.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (розрахунковий рахунок № НОМЕР_5 , ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, код ЄДРПОУ: 32121458) - 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 168) повернути КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (розрахунковий рахунок № НОМЕР_5 , ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, код ЄДРПОУ: 32121458) сплачені на р/р UA588999980313161206000008511 ГУК у Зап.обл/м.Зап.Комунар./22030101, 50% судового збору в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. за платіжною інструкцією №8245 від 08.08.2025 року на суму 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, за період з 01.11.2021 року по 31.03.2025 року з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення суду складений 11.11.2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С.Холод