Заводський районний суд м. Запоріжжя
69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/3236/25
Провадження №: 2-р/332/5/25
12 листопада 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Блажко У.В. за участі секретаря судового засідання Дубачової А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Управління Державної казначейської служби України у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області про роз'яснення судового наказу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26.06.2025 по справі № 332/3236/25,
До Заводського районного суду м. Запоріжжя 07.10.2025 надійшла заява Управління Державної казначейської служби України у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області, у якій заявник просить роз'яснити судовий наказ Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26.06.2025 по справі № 332/3236/25 у частині стягнення з Державної організації “Комбінат “Зірка» на користь ОСОБА_1 заборгованості із виплати заробітної плати у розмірі 15 253,33 грн, а саме: чи підлягають утриманню податки та збори з присудженої до стягнення заборгованості із виплати заробітної плати.
Належним чином повідомлені учасники судового провадження про дату та час розгляду заяви про роз'яснення судового рішення у судове засідання не з'явились.
Від представника заявника надійшла заява про розгляд заяви про роз'яснення судового рішення за його відсутності.
Голова комісії реорганізації (перетворення) ДО «Комбінат «Зірка» А. Овсієвський надав заяву, у якій просив відмовити у задоволенні заяви про роз'яснення судового наказу. В обґрунтування заяви представник ДО «Комбінат «Зірка» зазначив, що саме на ДО «Комбінат «Зірка» як на податкового агента покладений обов'язок сплати податків і зборів. Натомість, у судовому рішенні чітко зазначено, що з боржника потрібно стягнути на користь працівника саме 15 253,33 грн, а не іншу суму за вирахуванням податків і зборів.
До заяви представником Державної організації “Комбінат “Зірка» доданий розрахунок із заборгованості по заробітній платі щодо ОСОБА_1 , з якого вбачається, що загальна сума нарахованої заробітної плати становить 19 809,52 грн, утримано ПДФО у розмірі 3 565,71 грн, утримано військовий збір у розмірі 990,48 грн, заборгованість складає 15 253,33 грн.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, заяв чи клопотань суду не надав.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 271 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Дослідивши матеріали заяви, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Необхідність роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю або суперечністю викладених у ньому висновків, в тому числі можливістю різного їх тлумачення, тобто коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати. При цьому під час роз'яснення судового рішення не може ставитися питання про зміну рішення, про внесення до нього нових даних або про роз'яснення мотивів прийняття рішення.
Отже, роз'яснення судового рішення - це викладення його у більш зрозумілій формі, при цьому суд зобов'язаний викласти більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи зміни до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які були предметом судового розгляду, тобто при роз'ясненні рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.
Стосовно роз'яснення судового рішення в судовій практиці сформувалася стала правова позиція, відповідно до якої необхідність у такому роз'ясненні зумовлена:
- нечіткістю судового рішення за змістом або коли воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання;
- роз'яснено може бути рішення суду, якщо без такого роз'яснення його реалізація є ускладнена, оскільки спостерігається значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення формальних недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній та зрозумілій формі. При цьому конкретного та вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим процесуальний закон не визначає, але з його змісту слідує, що обґрунтування щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, адже доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Національні суди мають обирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Volovik v. Ukraine" від 06.12.2007, №15123/03. §45,).
Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Brumarescu v. Romania" від 28.10.1999, №28342/95, §61).
26.06.2025 на підставі судового наказу Заводського районного суду м. Запоріжжя було стягнуто з державної організації «Комбінат «Зірка» (місцезнаходження: 69067, м. Запоріжжя, вул. Республіканська, буд. 127, код ЄДРПОУ: 14373271) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , заборгованість із виплати заробітної плати у розмірі 15 253,33 грн.
Матеріали даної цивільної справи містять довідку про заборгованість від 16.06.2025 за № 01-01/77, з якої слідує, що заборгованість перед стягувачем за період з січня по червень 2025 року становить 15 253,33 гривень, а саме: загальна сума нарахованої заробітної плати становить 19 809,52 грн, утримано ПДФО у розмірі 3 565,71 грн, утримано військовий збір у розмірі 990,48 грн.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити таке.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, встановлює вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до статті 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.
Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 20 березня 2025 року у справі № 990/317/23 (провадження № 11-299заі24), Велика Палата Верховного Суду зауважує, що при вирішенні спору із стягнення винагороди за працю (заробітної плати) суд виходить із встановлених у справі обставин щодо розміру винагороди (заробітної плати), на отримання якої працівник має право відповідно до закону та/або умов трудового договору (контракту). Роботодавець із нарахованої працівнику винагороди (заробітної плати), в тому числі стягнутої за рішенням суду, як податковий агент в силу підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України зобов'язаний утримати й перерахувати до відповідного бюджету встановлену законом суму податку (обов'язкового платежу). Правовідносини з нарахування, утримання та перерахування податку (обов'язкового платежу) із належної працівникові відповідно до умов трудового договору (закону) винагороди (заробітної плати) знаходяться у площині податкових, а не трудових відносин, а тому суд при вирішенні спору про стягнення винагороди (заробітної плати) не вирішує питання про належні до сплати податки (обов'язкові платежі).
Як вбачається із наданих ДО “Комбінат “Зірка» довідок розрахунку із заборгованості по заробітній платі щодо ОСОБА_1 , боржник ДО “Комбінат “Зірка» вирішила на свій власний розсуд та у позасудовому порядку відрахувати суму обов'язкових платежів (податок та військовий збір) з належної до сплати ОСОБА_1 заборгованості із виплати заробітної плати, як того вимагають положення частини першої статті 116 КЗпП України.
З огляду на зазначене, із присудженої ОСОБА_1 суми заборгованості із виплати заробітної плати боржником вже утримані встановлені законодавством України податки і збори, тому сума до сплати становить 15 253,33 гривень, як і зазначено у судовому наказі Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26.06.2025 по справі № 332/3236/25.
У будь-якому випадку судовий наказ є цілком зрозумілим, оскільки вказує, що саме сума 15 253,33 гривень підлягає стягненню на користь стягувача ОСОБА_1 , судовий наказ відповідає вимогам ст. 168 ЦПК України, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння та не потребує роз'яснення з підстав, передбачених ч. 1 ст. 271 ЦПК України.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що підстав для роз'яснення такого рішення немає., тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. 271 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви Управління Державної казначейської служби України у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області про роз'яснення судового наказу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26.06.2025 по справі № 332/3236/25 відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Заводського апеляційного суду області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя У. В. Блажко