12.11.2025 Суддя Ритов Я. М.
Справа № 644/6617/25
Провадження № 2-з/644/46/25
12 листопада 2025 року м. Харків
Суддя Індустріального районного суду міста Харкова Ритов Я.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах заявника ОСОБА_2 , про забезпечення позову,
встановив:
11.11.2025 року через систему «Електронний суд» адвокат Голубцов Василь Анатолійовича, який діє в інтересах заявника ОСОБА_2 , звернувся до суду з заявою про зустрічне забезпечення позову, яка, в той же день, була передана на розгляд судді Ритову Я.М. і в якій заявник просив вжити заходів із забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), третя особа - Міністерство оборони України (ЄДРПОУ 00034022, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, буд. 6), про визнання його членом сім'ї свого батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: зобов'язати Міністерство оборони України призупинити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 , призначену їй у зв'язку із загибеллю її сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , до набуття законної сили рішенням у цій справі.
Заява обґрунтована тим, що в провадженні Індустріального районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), третя особа - Міністерство оборони України (ЄДРПОУ 00034022, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, буд. 6), про визнання факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання членом сім'ї загиблого батька.
25.08.2025 року, ОСОБА_2 вже звертався до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходів із забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ), третя особа Міністерство оборони України (ЄДРПОУ 00034022, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, буд. 6), про визнання його членом сімї свого батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: зобов'язати Міністерство оборони України призупинити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 , призначену їй у звязку із загибелью її сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , до набуття законної сили рішенням у цій справі.
Суд відмовив йому у задоволенні його заяви і свою відмову суд мотивував тим, що «на підтвердження обґрунтованості заяви про забезпечення позову заявником до заяви не додано доказів отримання, призначення тощо ОСОБА_4 1/5 від ОГД в розмірі 5 000 000 грн. та щомісячно по 250 000 грн., тобто відсутні відомості потрібні для забезпечення позову (п.7 ч.1 ст. 151 ЦПК України)».
28.10.25 р. представником заявника направлено до Міністерства оборони адвокатський запит, що до нарахування та виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї та батькам загиблого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 . Як вбачається з відповіді Головного управління соціальної підтримки МО України, рішенням Комісії МО з розгляду питань пов'язаних з призначенням та виплатою ОГД та компенсаційних виплат, від 10.02.23 року №27/168 прийнято рішення про призначення матері загиблого ОСОБА_4 ОГД в розмірі 7 500 000 грн., тобто половина з передбаченої ПКМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 суми.
Пунктом 1.10 Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, що затверджений Наказом Міністерства оборони України 25 січня 2023 року № 45, встановлено: Призначена сума ОГД у Міністерстві оборони України, військовій частині НОМЕР_2 , Державній спеціальній службі транспорту та підпорядкованих їм військових частинах виплачується поетапно: на першому етапі - 1/5 від призначеної суми ОГД; залишок невиплаченої суми ОГД (4/5 від призначеної суми) - щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців. Тобто, з моменту призначення і по теперішній час, відповідач - ОСОБА_4 вже отримала: на першому етапі 1 500 000 грн, та 6 000000/40 х 32 (кількість місяців що минули з місяця наступного за місяцем прийняття рішення про виплату) = 4800000, загалом 6 300 000 грн.
Таким чином у разі задоволення позовних вимог за первісним та зустрічним позовами, вже настали умови, при яких виконання рішення суду буде ускладнено, з тих підстав що ОСОБА_4 вже отримала суму ОГД, яка перевищує на 1 300 000 грн., суму, яку б вона отримала якщо би права позивачів за первісним та зустрічним позовами були визнані одразу та не оспорювались.
Пунктом 1.6 Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, що затверджений Наказом Міністерства оборони України 25 січня 2023 року № 45, встановлено: якщо після призначення та виплати ОГД у повному розмірі, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги між особами, які мають на неї право, вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Станом на момент подання цієї заяви, призначена ОСОБА_4 сума ОГД у повному розмірі не виплачена, що надає можливості (у разі задоволення заяви про забезпечення позову) уникнути у майбутньому складнощів у виконання рішення суду та нових судових спорів. ОСОБА_4 не визнає прав на ОГД ані первісного позивача, ані позивача за зустрічним позовом, що свідчить про те що вона не має намірів вирішувати питання про перерозподіл отриманої ОГД за взаємною згодою, внаслідок чого буде істотно ускладнено чи взагалі унеможливлено ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів за первісним та зустрічним позовами. При цьому, виходячи з розміру вже отриманої ОСОБА_4 суми ОГД буде досягнуто баланс інтересів усіх учасників справи.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, вважаю, що вона підлягає поверненню заявнику, виходячи з наступного.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 2,4, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі , або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Так, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 331/1255/17 (провадження № 61-11180св18) зазначено, що «забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення».
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості заходів забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Аналіз вище вказаних норм права та правових висновків, викладених у постановах Верховним Судом, свідчить про те, що суд, забезпечуючи позов, повинен враховувати співмірність заходів забезпечення позову та заявлених позовних вимог позивача.
Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Суддя зазначає, що згідно поданої заяви про забезпечення позову як додаток до заяви зазначено ордер, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю, відповідь з МО України, документ про сплату судового збору.
Разом з тим, на підтвердження обґрунтованості заяви про забезпечення позову заявником до заяви не додано доказів саме отримання ОСОБА_4 1/5 від ОГД в розмірі 1 500 000 грн. та щомісячно по 150 000 грн., тобто відсутні відомості потрібні для забезпечення позову (п.7 ч.1 ст. 151 ЦПК України).
Наявність рішення Комісії МО з розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою ОГД та компенсаційних виплат, від 10.02.23 року, №27/168 про призначення матері загиблого ОСОБА_4 в розмірі 7 500 000 грн., жодним чином не підтверджує факт саме отримання останньою грошових коштів в тій сумі, яка зазначена заявником (6 300 000 гривень), а будь-які документи, які підтверджують перерахування виплат ОГД та компенсаційних виплат ОСОБА_4 , заявником не були надані до суду разом із заявою про зустрічне забезпечення позову.
Таким чином, приходжу до висновку, що заява про зустрічне забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.
Разом з тим, вважаю за необхідне роз'яснити, що повернення заяви про зустрічне забезпечення позову не позбавляє заявника чи його представника повторно подати заяву про забезпечення позову (зустрічне забезпечення позову), якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про зустрічне забезпечення позову.
Також, звертаю увагу, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Враховуючи те, що заяву про зустрічне забезпечення позову було подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, вважаю за необхідне її повернути.
Керуючись ст. 151,153 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Повернути заяву про зустрічне забезпечення позову ОСОБА_1 , який діє в інтересах заявника ОСОБА_2 .
Заявнику надіслати ухвалу суду разом із заявою.
Роз'яснити ОСОБА_1 , який діє в інтересах заявника ОСОБА_2 , що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення в Харківський апеляційний суд.
Суддя Я.М. Ритов