Справа № 308/14594/25
3/308/6805/25
27 жовтня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Деметрадзе Т.Р., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, розглянувши адміністративні матеріали відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №146854 вбачається, що 26.07.2025 о 13.30 год. громадянин України ОСОБА_1 був виявлений та затриманий прикордонним нарядом на напрямку 309 прикордонного знаку на відстані 5000 м. до лінії державного кордону України, за злісну непокору законним вимогам військовослужбовця ДПС України, а саме на неодноразову вимогу прикордонного наряду надати документи, що посвідчують особу, відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 34 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.
ОСОБА_1 не скористався правом на участь у судовому засіданні, заперечень на адміністративний матеріал не подавав, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, враховуючи характер і обставини вчиненого правопорушення, суд приходить до наступного висновку.
Згідно норми 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція частини ч. 1 ст. 185-10 КУпАП встановлює відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є встановлений порядок управління, а також безпека особи, суспільства і держави. Об'єктивна сторона цього правопорушення виражається у злісній непокорі законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, вчинене групою осіб.
Одночасно, суд констатує, що ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, як і ст. 34 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», є банкетними та відсильними нормами відповідно. З протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №146854 від 26.07.2025 не вбачається та не вказано жодної дії, вчиненої ОСОБА_1 , що підпадає під ознаки об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, та у протоколі не вказано, в чому проявилась його злісна непокора, в той час як він був виявлений на відстані 5000 м. до лінії державного кордону України.
За ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Всупереч вимог вказаної норми КУпАП складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не підтверджений жодними іншими фактичними даними, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановила наявність адміністративного правопорушення.
За таких умов, суть вчиненого правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП є сумнівною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Окрім того, суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, а саме, що відповідно до статті 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням вказаних обставин провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 9, 33, 185-10, 247, 283-284, 287, 291, 294 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч. 1 ст. 185-10 КУпАП, закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.Р. Деметрадзе