Справа № 308/16452/25
07 листопада 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 31276.59 грн. (за кредитним договором від 13.02.2019 № 2001246721801 в розмірі 23192.11 грн.; за кредитним договором від 28.01.2022 № 1002080493301 в розмірі 8084.48 грн. та судові витрати.
Вивчивши зміст позовної заяви та ознайомившись із доданими до неї документами, приходжу до висновку, що вказана позовна заява підлягає поверненню на підставі приписів п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України з огляду на наступне.
Як слідує зі змісту позовної заяви, позивач просить стягнути заборгованість з відповідача за договорами № 2001246721801 від 13.02.2019 та № 1002080493301 від 28.01.2022.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно ч. 2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.
Статтею 185 ЦПК України передбачено правові підстави для залишення позовної заяви без руху та повернення заяви.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
У частині другій статті 188 ЦПК України встановлено, що суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. За таких обставин вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Відповідно позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача.
Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що об'єднані в одне провадження можуть бути декілька позовних вимог, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших, тобто є вони похідними.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються пов'язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів, зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування цим кредитом і неустойки.
Метою об'єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Об'єднання непов'язаних між собою вимог в одному позові, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги, є порушенням правил об'єднання вимог.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову є обставини, на яких ґрунтується вимога позивача з посиланнями на докази, що підтверджують ці обставини, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Звертаю увагу, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків.
За таких обставин приходжу до переконання, що вимоги про стягнення заборгованості у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення, ні поданими доказами та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.
Відповідно позивач при поданні позову порушив правила об'єднання позовних вимог, оскільки ці вимоги ґрунтуються на різних кредитних договорах, які є різними за предметом, обсягом зобов'язань та строками виконання, що матиме наслідком дослідження окремо кожного договору та окремо - заборгованостей за ними, які виникли з різних підстав, підстав та дати виникнення права вимоги до відповідача, що має підтверджуватися також окремими, не пов'язаними між собою доказами. Аналогічні висновки були надані Верховним Судом у постанові від 16.10.2020 в справі № 910/7186/19.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що, пред'явивши вимоги про стягнення сум заборгованості за різними договорами, позивачем АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» порушено правила об'єднання позовних вимог, визначені у статті 188 ЦПК України, оскільки такі позовні вимоги не пов'язані між собою, підставою їх виникнення або поданими доказами, такі вимоги не є основними і похідними, заявлені з різних підстав. Фактично позивачем заявлені окремі позовні заяви з різним предметом спору щодо стягнення заборгованості за різними договорами, загальна назва цих позовних вимог стягнення сум заборгованості за кредитними договорами, не може свідчить про їх пов'язаність між собою підставою виникнення або поданими доказам, дані вимоги не є однорідними та такими, що нерозривно пов'язані між собою.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
На підставі викладеного вище, керуючись статтями 4, 5, 175, 177, 185, 188, 259, 260 ЦПК України, суддя, -
постановив :
Позовну заяву Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило