Справа № 303/6972/25
2/303/2607/25
11 листопада 2025 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі головуючого судді Заболотного А.М.
секретар судового засідання Желізняк К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Мукачево в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ТзОВ «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3870086 від 21.08.2020 року.
Ухвалою суду від 15.09.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду. Судове засідання призначено на 07.10.2025 року та відкладено на 11.11.2025 року.
30.10.2025 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Новікова І.С., надійшло клопотання про зупинення провадження у цивільній справі. В клопотанні зазначено, що відповідач перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 з 27.07.2025 року по теперішній час, відтак просить зупинити провадження у справі.
10.11.2025 року від представника позивача ТзОВ «Алекскредит» надійшло заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі. Так, в запереченнях представник позивача вказує на відсутність доказів того, що відповідач проходить військову службу в лавах Збройних Сил України у військовій частині НОМЕР_1 та перебуває в районі безпосереднього бойового зіткнення, тобто в зоні ведення бойових дій. Надана довідка форми № 5 не дає підстави стверджувати, що відповідач безпосередньо знаходиться в зоні бойових дії та безпосередньо приймає участь у проведенні антитерористичної операції. Відтак просить відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
11.11.2025 року представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Новікова І.С., надійшла заява про долучення до матеріалів справи посвідчення про відрядження № 1274 від 10.11.2025 року, яке просить врахувати про розгляді клопотання про зупинення провадження у справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Новікова І.С., в судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши доводи заявленого клопотання, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення (постанова Верховного Суду від 13.04.2023 року у справі № 914/2150/18).
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду такої справи.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 року, який продовжено по цей час.
Відповідно до довідки (форма № 5) військової частини НОМЕР_1 від 22.08.2025 року № 5864/1 відповідач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 з 27.07.2025 по теперішній час. Також з посвідчення про відрядження № 1274 від 10.11.2025 року, виданого солдату ОСОБА_1 , встановлено, що такий з 10.11.2025 року відряджений до с. Улянівка Сумської області у зв'язку із службовою необхідністю.
Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
З'єднання, військові частини і підрозділи Збройних Сил України відповідно до закону можуть залучатися до здійснення заходів правового режиму воєнного і надзвичайного стану, безпеки та захисту критичної інфраструктури, здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період, заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, організації та підтримання дій руху опору, проведення військових інформаційно-психологічних операцій, боротьби з тероризмом і піратством, заходів щодо здійснення захисту життя, здоров'я громадян та об'єктів (майна) державної власності за межами України, забезпечення їх безпеки та евакуації (повернення), посилення охорони державного кордону, захисту суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі та їх правового оформлення, забезпечення безпеки національного морського судноплавства України у відкритому морі чи в будь-якому місці поза межами юрисдикції будь-якої держави, заходів щодо запобігання розповсюдженню зброї масового ураження, протидії незаконним перевезенням зброї і наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів у відкритому морі, ліквідації надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, кризових ситуацій, надання військової допомоги іншим державам, а також брати участь у міжнародному військовому співробітництві, міжнародних антитерористичних, антипіратських та інших міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки на підставі міжнародних договорів України та в порядку і на умовах, визначених законодавством України.
Структура Збройних Сил України визначена ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України», відповідно до якої Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Збройні Сили України» особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Виходячи зі змісту п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Так, у постановах Верховного Суду від 27.02.2023 року у справі № 380/7845/21, від 31.05.2023 року у справі № 160/1543/21 висловлено позицію про те, що для вирішення питання про зупинення провадження недостатньо самого факту введення воєнного стану і формального перебування сторони у складі ЗСУ, оскільки не кожен структурний елемент в складі ЗСУ переведений на воєнний стан, тобто виконує бойові завдання у зоні бойових дій, а у постановах Верховного Суду від 29.03.2023 року у справі №756/3462/20, від 14.02.2024 у справі № 466/8799/22 висловлено правову позицію про те, що згідно з п. 12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008, встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом, оформлюється письмовими наказами по особовому складу.
Суд також враховує, що у постанові Верховного Суду від 09.11.2022 року у справі № 753/19628/17 та в ухвалах Верховного Суду від 14.12.2022 року у справі № 757/5240/16-ц, від 29.08.2022 року у справі № 461/5209/19, від 17.01.2023 року у справі № 501/1699/17, від 09.05.2023 року у справі № 96/5671/21, висловлено позицію щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, відповідно до якої підставою для зупинення провадження у справі є перебування сторони у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій. Таких же висновків дійшов і КАС України (застосування п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України), зокрема, у постанові від 25.04.2024 року у справі № 852/2а-1/24.
Фактично відповідний зміст зазначеного правового висновку Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду підтвердив у постанові від 13.03.2025 року у справі № 557/1226/23, пославшись на постанови Верховного Суду від 09.11.2022 року у справі № 753/19628/17 від 29.03.2023 року у справі № 756/3462/20 та вказавши додатково, що для застосування п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суду мають бути надані спеціальні докази перебування особи, яка заявляє клопотання про зупинення провадження на підставі цієї правової норми, у складі ЗСУ у військовій частині, яка переведена на воєнний стан і виконує бойові завдання у зоні бойових дій, а довідки військової частини ЗСУ (її командира) та витяги з наказів по військовій частині ЗСУ, які підтверджують перебування цієї особи на військовій службі у цій військовій частині під час дії Указу не є належним та достатнім доказом для застосування п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України. А у справі № 904/4027/22 (постанова від 11.03.2025 року) Верховний Суд, серед іншого, врахував, що в період перебування особи на військовій службі у військовій частині, в суді апеляційної інстанції її інтереси представляв адвокат.
Врахувавши, що відповідач на підтвердження своїх доводів про зупинення провадження у справі надав довідку про перебування на військовій службі за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 та копію посвідчення про відрядження, з яких не вбачається, що відповідач проходить військову службу у військовій частині, яка переведена на воєнний стан, і що він виконує бойові завдання, перебуваючи у зоні бойових дій або існують інші непереборні обставини, що унеможливлюють для відповідача подання відзиву до суду та, враховуючи можливість участі у даній справі через представника, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у цій справі.
Врахувавши, що відповідачем не представлено доказів переведення військової частини на воєнний стан, оскільки надана суду довідка форми № 5 не вказує на таку обставину, як і посвідчення про відрядження в якому відсутня інформація про те, що відповідач виконує саме бойові завдання у зоні бойових дій, а також те, що інтереси відповідача у цій справі належним чином представлені адвокатом, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у цій справі, а відтак в задоволенні клопотання слід відмовити.
Суд приймає до уваги, що необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що призведе до порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснювати швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
Керуючись ст.ст. 251, 260, 261 ЦПК України, суд,-
В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Новікової Інни Станіславівни, про зупинення провадження у справі відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя А.М.Заболотний