Єд. унік. № 204/8255/25
Провадження № 2/243/1878/2025
11 листопада 2025 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді - Соловйової О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Коваленка В.В.
Учасники справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом
02 вересня 2025 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з Чечелівського районного суду м. Дніпра за підсудністю на підставі ухвали суду від 06 серпня 2025 року надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що батько позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19 грудня 2024 року № 108/02-14, виданої на запит приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Іванова О.В., розмір недоотриманої ним пенсії за період з 17 листопада 2021 року по 30 листопада 2024 року складає 770 954,04 грн.
На частки від зазначеної суми отримане Свідоцтво про право на спадщину за законом від 03 червня 2025 року серія НТТ № 671602, видане приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Івановим О.І.
10 червня 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо оформлення недоотриманої суми спадщини, звернення залишено без задоволення.
У рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 01 липня 2025 року № 914230170071 про відмову позивачу в оформленні та виплаті недоотриманої пенсії, відповідачем роз'яснено, що за матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з дислокацією в м. Дружківка, як внутрішньо переміщена особа та отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону № 1058.
Нарахування пенсійних коштів не проводилось з 01 квітня 2016 року у зв'язку з відсутністю інформації про реєстрацію пенсіонера в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. За даними підсистеми ІКІС ПФУ «Звернення» щодо поновлення виплати пенсії на контрольованій українською владою території ОСОБА_2 у встановленому порядку до органів Пенсійного фонду України не звертався.
Інформація про проходження ОСОБА_2 фізичної ідентифікації в АТ «Ощадбанк» або в органах Пенсійного фонду України відсутня.
Згідно свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті - Донецька область, м. Донецьк. За життя ОСОБА_2 до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення йому виплати пенсії, в тому числі із повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації не звертався.
У пенсій справі № 914230170071 відсутня пенсія, що належала пенсіонерові і залишилась недоотриманою у зв'язку з його смертю.
На підставі вищевикладеного прийнято рішення щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні та виплаті недоотриманої суми пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 за заявою № 10766 від 10 червня 2025 року, тому позивач позбавлена можливості реалізувати своє право на отримання спадщини інакше, як за рішенням суду.
З наведених підстав позивач просить суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на свою користь грошові кошти у вигляді частки від 770 954,04 грн. недоотриманої суми спадщини, а саме 385 477,02 грн., яка належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 червня 2025 року. Разом з тим, просить стягнути судові витрати в розмірі 1211,20 грн.
Ухвалою суду від 03.09.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку загального позовного провадження, сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті позову, призначено підготовче засідання.
У встановлений судом строк відповідач Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав з таких підстав.
За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перебував на обліку Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з дислокацією у м. Дружківка (далі - Головне управління) як внутрішньо переміщена особа та отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Нарахування пенсійних коштів ОСОБА_2 не проводилось з 01.04.2016 у зв'язку з відсутністю інформації про реєстрацію пенсіонера в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.
ОСОБА_2 із заявою щодо поновлення виплати пенсії на контрольованій українською владою території у встановленому порядку до органів Пенсійного фонду України не звертався. Інформація про проходження ОСОБА_2 фізичної ідентифікації особи в АТ «Ощадбанк» або в органах Пенсійного фонду України відсутня.
Пенсійна справа знята з обліку з 01.12.2024 у зв'язку зі смертю пенсіонера ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно свідоцтва про смерть від 12.11.2024 серія НОМЕР_2 , місце смерті ОСОБА_2 - м. Донецьк.
У випадках, коли на день смерті пенсіонера нарахування та виплата пенсії не здійснювалась, заява щодо поновлення виплати пенсії особисто пенсіонером не надавалась, органи Пенсійного фонду України відновляли нарахування пенсії на підставі заяви спадкоємця, визначеного нотаріусом.
Обчислення розміру пенсії, що могла бути нарахована, проводилось згідно з частиною другою статті 49 Закону №1058, з урахуванням вимог статті 46 Закону №1058 (не більше ніж за три року до дня звернення за отриманням пенсії).
Датою звернення за отриманням пенсії у випадках смерті пенсіонерів зазначалась дата звернення визначеного нотаріусом спадкоємця з усіма передбаченими законодавством документами (аналогічні права належали спадкодавцю).
При надані відповіді на запит нотаріуса щодо суми недоотриманої пенсії органи Пенсійного фонду України вказують розмір недоотриманих сум пенсій на дату формування довідки про суму недоотриманої пенсії та обов'язково зазначають, що розмір виплати може бути зменшено в залежності від дати звернення до територіального органу Пенсійного фонду України особи, яка має право на отримання даної виплати згідно свідоцтва про право на спадщину.
На лист приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Іванову О.І., Головним управлінням в листопаді 2024 року надіслана довідка про суму недоотриманої пенсії в розмірі 770954,04 грн за період з 17.11.2021 по 30.11.2024 з урахуванням вимог частини першої статті 46 Закону №1058.
10.06.2025 із заявою №10766 щодо виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 звернулася ОСОБА_1 .
За результатом розгляду наданих документів ОСОБА_1 у виплаті недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 відмовлено у зв'язку з відсутністю недоотриманої пенсії відповідно до вимог статті 52 Закону №1058 з урахуванням вимог пункту 144 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058.
Починаючи з 2014 року особи, які проживали на тимчасово окупованій території, мали можливість одержувати пенсії від Пенсійного фонду України, якщо не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії та соціальні послуги від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації.
За наявною інформацією, за життя з часу припинення пенсійних виплат ОСОБА_2 , який мешкав на тимчасово окупованої території України, до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії, в тому числі із повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації не звертався, а відтак пенсія за період з 01.04.2016 по 30.11.2024 не підлягала нарахуванню і не була йому нарахована.
Кошти, які не були нараховані померлому не є належною пенсійною виплатою (недоотриманою пенсією). За таких умов, пенсійні виплати не можуть бути нараховані померлій особі та не можуть вважатися недоотриманою пенсією, а тому не підлягають виплаті членам сім'ї померлого.
Отже, право на нарахування (перерахунок) пенсійних виплат є нерозривно пов'язаним з особою пенсіонера.
Аналогічну позицію висловив Верховний Суд України в ухвалі від 18.05.2011 у справі № 6-25244св10. Так судом зазначено, що не можуть входити до складу спадщини суми, які на момент смерті спадкодавця в установленому порядку не були нараховані і будь-яка заборгованість із виплати відсутня.
Верховний Суд у постанові від 14.04.2020 у справі № 431/6232/18-ц дійшов висновку, що при вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкодавцю за життя суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини
Отже, право на нарахування (перерахунок) пенсійних виплат є нерозривно пов'язаним з особою пенсіонера.
На підставі вищевикладеного, сума недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 за період з 01.04.2016 по 30.11.2024 відсутня.
Оскільки померлий за життя не вжив заходи щодо своєчасного нарахування та отримання нарахованої пенсії, то він не скористався своїм правом на отримання належних йому сум пенсії.
З урахуванням викладеного, вважають, що оскільки Головним управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно позивача, то підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.
Ухвалою суду від 09 жовтня 2025 року підготовче провадження у справі закінчено, розгляд справи по суті призначено на 11 листопада 2025 року.
Сторони в судове засідання не з'явились, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням з точки зору їх належності, допустимості, достовірністю кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер у м. Донецьку, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого 12 листопада 2024 року Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
У зв'язку зі смертю ОСОБА_2 відповідно до ст. 1220 ЦК України відкрилась спадщина.
Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 заповіту не залишив, в зв'язку з чим спадкування здійснюється за законом.
Згідно зі ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У судовому засіданні встановлено, що спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_2 є його дочка ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_3 , яка мешкає в м. Донецьку.
Відповідно до ст. ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У судовому засіданні встановлено, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , 16 листопада 2024 року спадкоємець першої черги ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Іванова О.І. із заявою про прийняття спадщини і видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.
27 листопада 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області нотаріусу на його запит щодо недоотриманих грошових виплат ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено, що не отримана пенсія за період з 17.11.2021 року по 30.11.2024 року складає 770 954,04 грн.
03 червня 2025 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Івановим О.І. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , 1958 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дочка ОСОБА_1 , 1981 року народження, та його дружина ОСОБА_3 , 1958 року народження. Спадщина на частки кожна, на яку видане це свідоцтво складається з:
(однієї другої) частки недоотриманої пенсії за період з 17.11.2021 року по 30.11.2024 року у розмірі 770 954,04 грн., яка належала спадкодавцеві на підставі довідки № 0500-0207-8/114036, виданої 27.11.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області. Свідоцтво про право на спадщину на (одну другу) частку указаного майна видано ОСОБА_1 . Свідоцтво про право на спадщину на іншу (одну другу) частку указаного майна ще не видано.
Таким чином, позивач відповідно до положень ст. 1269 ЦК України прийняла спадщину, звернувшись 16 листопада 2024 року до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, крім прав і обов'язків, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зазначених в ст. 1219 ЦК України, зокрема: право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Донецькій області та отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Виплата пенсії ОСОБА_2 не проводилась з 01.04.2016 у зв'язку з відсутністю інформації про реєстрацію пенсіонера в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.
Припинення виплати ОСОБА_2 пенсії з 01.04.2016 року суд вважає незаконним з огляду на таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка діяла на час припинення виплати пенсії (1 квітня 2016 р.), виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України ( положення пункту 2 втратили чинність, як такі, що є неконституційними а підставі Рішення Конституційного Суду N 25-рп/2009 від 07.10.2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Положення ч. 3 ст. 35 вказаного Закону регламентують порядок поновлення виплати пенсії після проходження МСЕК.
Згідно зі ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області стверджує, що пенсія ОСОБА_2 з 1 квітня 2016 року не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки пенсіонер до територіальних органів Пенсійного фонду України на територію, підконтрольну українській владі, за поновленням виплати пенсії особисто не звертався.
Така підстава припинення виплати пенсії законодавством, зокрема ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, чинній на день припинення виплати пенсії (1 квітня 2016 року), не передбачена.
Прийняті на виконання Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» постанови Кабінету Міністрів України і виконавчих органів Пенсійного фонду України є підзаконними актами, які регулюють особливості виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам, однак вони не є законами, тому не можуть звужувати чи скасовувати права громадян, які встановлено законами.
Вказаний висновок суду ґрунтується на положенні, зазначеному в абз. 2 преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», про те, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Отже, припинення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області з 1 квітня 2016 року нарахування і виплати ОСОБА_2 пенсії суд вважає незаконним.
Вказаний висновок суду кореспондується з правовою позицією Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі 243/13575/19, згідно якій припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
За змістом ч. 2 ст. 416 ЦПК України у постанові об'єднаної палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги положення ст. 1227 ЦК України про те, що суми, зокрема, пенсії, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини, суд вважає, що спадкодавець ОСОБА_2 мав право на нарахування та виплату пенсії незалежно від того, чи звертався пенсіонер до територіальних органів Пенсійного фонду України на територію, підконтрольну українській владі, за поновленням виплати пенсії, а тому позивач як спадкоємець померлого відповідно до положень ст. 1227 ЦК України має право на отримання пенсії в порядку спадкування за законом, оскільки згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.
Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач після смерті батька прийняв спадщину та отримав свідоцтво на спадщину, до складу якої належить неотримана при житті спадкодавця пенсія, за позивачем необхідно визнати право власності на спадщину, яке не визнається відповідачем, згідно до положень ст. 392 ЦК України.
Доводи, викладені представником відповідача Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області у відзиві на позов, суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються викладеними у цьому рішенні фактичними обставинами, встановленими судом.
Судом відповідно до ст. 5 ЦК України не приймаються до уваги посилання представника відповідача як на підставу припинення виплати ОСОБА_2 пенсії з 1 квітня 2016 року на положення п. 4-1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також п. 14-4 розділу XV Прикінцеві положення того ж Закону, оскільки вказані норми в редакції від 25 квітня 2024 року набрали чинності 23 червня 2024 року, а виплата пенсії припинена з 1 квітня 2016 року.
Посилання відповідача на правові позиції Верховного Суду, викладені в ухвалі від 18 травня 2011 р. у справі №6-25244св10, постанові від 14 квітня 2020 р. у справі №431/6232/16-ц, безпідставні, оскільки постановою Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі 243/13575/19 Верховний Суд відступив від висновків, викладених у цих постановах та висловив висновок про застосування норми права. Згідно цьому висновку припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вимоги статті 141 ЦПК України, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 15, 16, 321, 328, 392, 1216, 1217,1218,1227 ЦК України, ст. ст. 4, 76-81, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) недоотриману пенсію за життя спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 385 477,02 грн. (триста вісімдесят п'ять тисяч чотириста сімдесят сім гривень 02 коп.), яка належить позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 червня 2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Повний текст рішення суду виготовлений 11 листопада 2025 року.
Суддя О.О. Соловйова