04 листопада 2025 року
м. Київ
справа №642/2129/19
провадження № 51-1430км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_1 ,
суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
захисника прокурораОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_6 ,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шипилівка, Попаснянського району Луганської області, який не має постійного місця реєстрації та проживання,
на вирок Ленінського районного суду міста Харкова від 29 грудня 2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року.
Обставини справи
1. Оскарженим вироком ОСОБА_7 засуджено за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
2. Суд визнав доведеним, що 15 липня 2020 року приблизно о 00:30 на платформі станції Харків-Пасажирський на площі Привокзальній, 1 в м. Харкові засуджений таємно викрав у ОСОБА_8 мобільний телефон вартістю 2115 грн.
3. За частиною 2 статті 186 КК суд його виправдав у зв'язку з недоведеністю вчинення ним злочину.
4. Апеляційним суд залишив вирок без змін.
Вимоги і доводи касаційної скарги
5. Засуджений, посилаючись на пункт 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (КПК), просить скасувати оскаржені рішення, а кримінальне провадження закрити на підставі пункту 4-1 частини 1 статті 284 КПК у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
6. Він вважає, що апеляційний суд неправильно визначив розмір вартості викраденого майна, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, адже на момент набрання 09 серпня 2024 року чинності Законом № 3886?IX[1] вона становила 3028 грн.
7. Також він просить Суд відшкодувати моральну шкоду, заподіяну йому внаслідок перебування під вартою під час провадження за частиною 2 статті 186 КК, за якою його виправдано.
Позиції учасників касаційного розгляду
8. У судовому засіданні захисник просила задовольнити скаргу засудженого.
9. Прокурор заперечила проти вимог касаційної скарги, просила залишити судові рішення без зміни.
10. Іншим учасникам було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Оцінка Суду
11. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали провадження, обговоривши наведені сторонами доводи, Суд дійшов висновку, що скаргу слід залишити без задоволення.
12. Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у постанові від 07 жовтня 2024 року[2] дійшла висновку, що зміни, внесені Законом № 3886?IX, мають зворотну дію в часі; при з'ясуванні, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений статтею 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ та підпункту 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України.
13. Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 102 грн, тому відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України[3] на момент вчинення злочину вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за статтею 185 КК становила 2102 грн. Вартість майна, викраденого засудженим 15 липня 2020 року складає 2115 грн, що перевищує цей розмір.
14. Таким чином, суди попередніх інстанцій правильно визначили розмір мінімальної вартості викраденого майна, що є кримінально караним діянням, на дату вчинення кримінального правопорушення, а не на момент набрання чинності Законом № 3886-ІХ.
15. Стосовно стягнення моральної шкоди, заподіяної засудженому внаслідок перебування під вартою під час провадження за частиною 2 статті 186 КК, Суд зазначає, що це питання за наявності відповідних підстав може бути вирішено в порядку цивільного судочинства відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» та статті 1176 Цивільного кодексу України. При цьому розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.
16. Таким чином істотних порушень вимог кримінального і процесуального законів, які б були підставою для скасування оскаржених рішень по справі, не виявлено, тому Суд вважає, що скарга засудженого не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Вирок Ленінського районного суду міста Харкова від 29 грудня 2023 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 12 листопада 2024 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
[1] Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3886-20#Text
[2] № 278/1566/21, https://reyestr.court.gov.ua/Review/122302589
[3] Пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ та підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України