12 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 760/23586/21
провадження № 61-12624ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 17 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Фастівської міської ради, про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім'ї Фастівської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини,
09 жовтня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 17 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 вересня 2025 року у зазначеній вище справі.
Верховний Суд ухвалою від 14 жовтня 2025 року вказану касаційну скаргу залишив без руху та встановив заявникові строк для усунення її недоліків, а саме заявнику необхідно було надати суду документ, що підтверджує доплату судового збору, заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із наведеними причинами пропуску такого строку та уточнити касаційну скаргу, в якій вказати всіх учасників справи та їх місцезнаходження (місце проживання чи перебування), зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), правильно сформулювати клопотання відносно оскаржуваних судових рішень відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України.
В матеріалах касаційного провадження міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яким підтверджується вручення ОСОБА_1 копії ухвали Верховного Суду від 14 жовтня 2025 року - 27 жовтня 2025 року.
04 листопада 2025 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, а саме докази доплати судового збору, заява про поновлення строку на касаційне оскарження із наведеними причинами пропуску такого строку та уточнена касаційна скарга.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норми права, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах.
У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.
У випадку касаційного оскарження судового рішення на підставіпункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Такий висновок щодо застосування аналогічних норм Господарського процесуального кодексу України викладений у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19.
При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями замість заявника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які останній не навів у касаційній скарзі, або самостійно визначити конкретний випадок, передбачений частиною другою статті 389 ЦПК України, оскільки вказане свідчитиме про порушення принципу змагальності.
В уточненій касаційній скарзі заявник вказує, що касаційна скарга подається на підставі, зокрема, пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вказує, що скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
При цьому, зазначає постанови Верховного Суду, проте висновки зазначені у цих постановах не були застосовані судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Тому заявник не виконав вимог ЦПК України при поданні касаційної скарги щодо наведення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Отже, заявник вказані в ухвалі Верховного Суду від 14 жовтня 2025 року недоліки не усунув.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 17 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Фастівської міської ради, про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , Служба у справах дітей та сім'ї Фастівської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Грушицький