12 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 292/285/24
провадження № 61-14063ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Високівська сільська рада Житомирського району Житомирської області, державний реєстратор Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області Осіпчук Леся Миколаївна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Кулініч Наталія Адамівна, Курненська сільська територіальна громада Житомирського району Житомирської області, про скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом,
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Високівська сільська рада Житомирського району Житомирської області (далі - Високівська сільська рада), державний реєстратор Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області
Осіпчук Л. М. (далі - державний реєстратор Осіпчук Л. М.), приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Кулініч Н. А. (далі - приватний нотаріус ЖМНО Кулініч Н. А.), Курненська сільська територіальна громада Житомирського району Житомирської області (далі - Курненська СТГ), в якому,
з урахування уточнених позовних вимог, просила суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Осіпчук Л. М. про державну реєстрацію права та їх обтяжень від 13 липня 2022 року, номер запису про право власності 47355818, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2611813418040, про реєстрацію права власності на житловий будинок, що розташований за адресою:
АДРЕСА_1 , загальною площею 78,9 кв. м;
- визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 64380492 від 03 серпня 2022 року 18:19:52 приватного нотаріуса ЖМНО Кулініч Н. А. про реєстрацію права власності на вказаний будинок за ОСОБА_2 ;
- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 290 на спірний будинок, видане 03 серпня 2022 року приватним нотаріусом ЖМНО
Кулініч Н. А. на ім'я ОСОБА_2 .
Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області
від 04 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Високівська сільська рада, державний реєстратор Осіпчук Л. М., приватний нотаріус ЖМНО Кулініч Н. А., Курненська СТГ, задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора Осіпчук Л. М. про державну реєстрацію права та їх обтяжень від 13 липня 2022 року, номер запису про право власності 47355818, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2611813418040, про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею
78,9 кв. м.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом № 290, видане
03 серпня 2022 року ОСОБА_2 , приватним нотаріусом ЖМНО Кулініч Н. А. та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 64380492 від 03 серпня 2022 року о 18:19:52 приватного нотаріуса ЖМНО
Кулініч Н. А. за ОСОБА_2 на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 , зареєстрованої та проживаючої по
АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , проживаючої
по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 судовий збір у розмірі 3 633,60 грн.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 04 листопада 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3 633,60 грн.
07 листопада 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року (надійшла до суду 10 листопада
2025 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просила суд скасувати оскаржуване судове рішення, передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що повний текст постанови нею отримано засобами поштового зв'язку 08 жовтня 2025 року, що підтверджено доказами.
Дослідивши клопотання заявника, Верховний Суд вважає за можливе задовольнити клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги.
Однак, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження
з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права та цитує статтю 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги
з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Також, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада
2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України
від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана: юридичною особою 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви
і скарги від розміру оспорюваної суми; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою -підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у 2024 році та заявляла три позовні вимоги немайнового характеру.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 211,20 грн).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Заявником оскаржується постанова суду апеляційної інстанції у повному обсязі.
Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 7 267,20 грн ((1 211,20*3)*200%=7 267,20).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/ Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для подачі касаційної скарги.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць