06 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 759/433/24
провадження № 61-11339св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (судді-доповідача), Петрова Є. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Київська міська рада, Публічне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд»,
третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Святошинська районна у місті Києві державна адміністрація,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 30 липня 2025 року, ухвалену у складі колегії суддів Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
1. У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації з позовом про визнання права користування житловим приміщенням.
2. Ухвалою від 18 липня 2024 року Святошинський районний суд міста Києва замінив відповідача Святошинську районну у місті Києві державну адміністрацію. На належних відповідачів: Київську міську раду та Публічне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд». Залучив до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Святошинську районну у місті Києві державну адміністрацію.
3. Рішенням від 18 лютого 2025 року Святошинський районний суд міста Києва позов задовольнив. Визнав за ОСОБА_1 право користування квартирою АДРЕСА_1 .
4. Київський апеляційний суд постановою від 30 липня 2025 року скасував рішення Святошинського районного суду міста Києва від 18 лютого 2025 року та ухвалив нове судове рішення, яким відмовив у задоволенні позову.
5. 02 вересня 2025 року представник ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного суду від 30 липня 2025 року скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
6. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
7. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
8. Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
9. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
10. Частиною першою статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
11. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
12. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
13. Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
14. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу буде призначено до розгляду колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація, про визнання права користування житловим приміщенням призначити до розгляду.
Справу розглянути колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді А. А. Калараш
Є. В. Петров
В. В. Пророк