Справа № 486/1690/25
Провадження № 2/486/1241/2025
11 листопада 2025 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Волощук О.О.,
за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2025 року АТ «Таскомбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №6755253745 від 22.02.2021 року.
Позовна заява мотивована тим, що 22.02.2021 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №6755253745, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 45171,03 грн, дата закінчення кредитного договору 23.02.2024 року. АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі договору факторингу позивач є новим кредитором ОСОБА_1 за кредитним договором №6755253745 від 22.02.2021 року з усіма наступними додатками та змінами. Разом із тим умови вищезазначеного кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті. Неодноразовими телефонними повідомленнями банку позичальника було сповіщено про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни. Як наслідок, станом на 12.05.2025 року заборгованість позичальника за кредитним договором №6755253745 від 22.02.2021 року, становить 38527,02 грн. основний борг; 5477,33 грн. заборгованість за процентами річними; 23 265,52 грн. заборгованість за процентами щомісячними.
Враховуючи вище зазначене, позивач просить суд задовольнити позов та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.
Ухвалою суду 08.09.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не заявила, відзив на позовну заяву не надала.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши та надавши належну оцінку зібраним по справі доказам, встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 22.02.2021 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №6755253745.
Згідно з п. 1.1 сторони визначили, що кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Відповідно до п. 1.2. договору Товариство надає відповідачу фінансовий кредит в розмірі 45 171,03 грн. строком на 36 місяців.
Згідно з п. п. 2.1, 2.2 кредитного договору всі інші умови договору викладені в Паспорті кредиту №5253745, який є невід'ємною частиною цього договору та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» редакція від 04.05.2020 року розміщених на сайті товариства, що складають єдиний кредитний договір.
За умовами паспорту кредиту за користування кредитом відповідач сплачує щомісячно проценти у розмірі 2,99 % щомісячно від суми кредиту. Річна ставка процентів становить 9,99% від суми боргу.
Відповідач, ознайомившись з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання нею договору та паспорта кредиту.
ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
З договору факторингу №200921 укладеного 20.09.2021 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк» вбачається, що АТ «Таскомбанк» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №6755253745 від 22.02.2021 року. Зазначене підтверджено копією договору факторингу №200921 від 20.09.2021 року, витягом з Реєстру прав вимоги до договору факторингу, актами прийому-передачі Реєстру прав вимоги за договором факторингу від 20.09.2021 року та меморіальним ордером №768960451 від 20.09.2021 року щодо сплати суми фінансування за договором факторингу.
Отже, з викладеного слідує, що АТ «Таскомбанк» набуло права кредитора за договором №6755253745 від 22.02.2021 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 .
З розрахунку заборгованості за наданим кредитом та з виписок по особовому рахунку за період з 22.02.2021 року по 12.05.2025 року вбачається, що станом на 12.05.2025 року заборгованість відповідача перед позивачем за зазначеним кредитним договором становить 67 269,87 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту (в т. ч. простроченій) 38 527,02 грн.; заборгованості по річним процентам (в т. ч. простроченим) 5477,33 грн.; заборгованості по щомісячним процентам (в т. ч. простроченим) 23 265,52 грн.
Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано.
За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до норм ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За правилами ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Наявні матеріали справи дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачем було отримано кредитні кошти на умовах та в порядку, що зазначені у кредитному договорі і він користувався кредитними коштами. Проте, умови кредитного договору відповідачем не були виконані, кредитні кошти у встановлені графіком погашення кредиту строки ним не повернуті, що підтверджено виписками по особовому рахунку за період з 22.02.2021 року по 12.05.2025 року.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором №6755253745 укладеним 22.02.2021 року в розмірі 67 269,87 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту (в т. ч. простроченій) 38 527,02 грн.; заборгованості по річним процентам (в т. ч. простроченим) 5477,33 грн.; заборгованості по щомісячним процентам (в т. ч. простроченим) 23 265,52 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2162736981 від 12.08.2025 року.
Таким чином, з відповідача на користь позивача, необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032 м. Київ вул. С. Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за кредитним договором №6755253745 від 22.02.2021 року у розмірі 67 269 (шістдесят сім тисяч двісті шістдесят дев'ять) гривень 87 копійок, з яких: за тілом кредиту (в тому числі прострочена) у розмірі 38 527, 02 грн.; за річними процентами (в тому числі прострочена) 5477, 33 грн.; за щомісячними процентами (в тому числі прострочена) 23 265, 52 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032 м. Київ вул. С. Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. О. Волощук