Справа № 486/1475/25
Провадження № 2/486/1110/2025
(заочне)
10 листопада 2025 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Далматової Г.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
учасники справи: позивач ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», представник позивача Дідух Є.О., відповідач ОСОБА_1 ,
04 серпня 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (далі - ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ»), яке діє через свого представника Дідуха Є.О., через підсистему «Електронний суд» звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 299000 грн, судового збору у розмірі 2422,40 грн та 10000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Також просило, в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України, органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 12 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (далі - ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА») та ОСОБА_1 укладено договір №4549461 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). Сума виданого кредиту 29000 грн, строк кредиту 360 днів з 12 квітня 2024 року по 07 квітня 2025 року.
25 листопада 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» було укладено договір факторингу №25/11/2024, згідно якого останнє набуло право вимоги до відповідача.
ОСОБА_1 свої зобов'язання щодо повернення кредиту не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 299000 грн, яка складається з 29900 грн - суми заборгованості за тілом кредиту, 170430 грн - нарахованих відсотків первісним кредитором, 98670 грн - (29900 грн * 2,5 % = 747,5 грн* 132 календарних дні) відсотків нарахованих ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».
Ухвалою суду від 08 серпня 2025 року позовну заяву було залишено без руху. 19 серпня 2025 року недоліки позивачем усунуто.
Ухвалою суду від 21 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам роз'яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів. Надіслано сторонам копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в цивільній справі.
Ухвалою суду від 21 серпня 2025 року витребувано докази.
Ухвалою суду від 10 жовтня 2025 року відкладено розгляд справи на 10 листопада 2025 року.
Представник позивача у позовній заяві проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач відзив не подав.
Ухвалою суду від 10 листопада 2025 року постановлено проводити заочний розгляд справи.
До початку розгляду справи будь-яких інших заяв, клопотань, доказів сторонами не подано.
Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 12 квітня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №4549461 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі - Договір) /а.с. 36-54/. Вказаний Договір підписано відповідачем електронним підписом 50916.
Відповідно до п. 1.1 Договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Веб-сайт або мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІКС Товариства.
На умовах, встановлених Договором, товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 29900,00 грн. (п.1.2 договору).
Згідно п.1.3. Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженою процентної ставки виходячи з припущення, що клієнт виконає свої обов'язки на умовах та у строки визначені в договорі.
Відповідно до п.1.4 Договору тип процентної ставки - фіксована.
Стандартна процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом, (п. 1.4.1).
В силу п.1.5 Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: п.п.1.5.1. за стандартною ставкою за весь строк кредитування 99923,49% річних.
Згідно п.1.6 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: п.п.1.6.1. за стандартною ставкою 299000,00 грн.
Мета отримання кредиту є споживчі (особисті) потреби (п.1.8 Договору).
Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквизитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 (п. 2.1.Договору).
Згідно п.3.1 Договору, проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Відповідно до Додатку №1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4549461 від 12 квітня 2024 року /а.с. 55/, паспорту споживчого кредиту /а.с. 31-35/ відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, порядок внесення платежів, про що свідчить його електронний підпис на зазначених документах.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості /а.с. 102-110/ та розрахунку заборгованості, який міститься у позовній заяві /а.с. 15/ вбачається, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість станом на 25 листопада 2024 року у розмірі 215280 грн, яка складається з: 29900 грн - заборгованість за тілом кредиту та 170430 грн - заборгованість за відсотками, 14950 грн - штрафні санкції.
Відповідно до розрахунку /а.с. 111-113/, наданого ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за відсотками, нарахованими за період 26 листопада 2024 року по 06 квітня 2025 року становить 98670 грн.
25 листопада 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» було укладено договір факторингу №25/11/2024, згідно якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників /а.с. 128-137, 99-101/.
До позовної заяви додано копію статуту ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» /а.с. 183-192/ та правила надання коштів у позику /а.с. 83-98/.
Відповідно до витягу з реєстру боржників заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає 215280 грн /а.с. 99-101/.
До зазначеного Договору додані копії актів приймання-передачі реєстру боржників /а.с. 146, 147/.
Також до позовної заяви додана копія листа щодо повідомлення боржників про відступлення права вимоги за кредитними договорами /а.с. 80-81/.
Відповідно до листа /а.с. 71/ ТОВ «ПЕЙТЕК» надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунків. Операція з перерахування коштів на банківську картку НОМЕР_2 успішна, дата операції 12 квітня 2024 року 09:36:10 год., сума операції 29000 грн.
Згідно відповіді на запит суду /а.с. 208/, в АТ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_1 було емітовано картку НОМЕР_3 на яку 12 квітня 2024 року здійснено переказ коштів у сумі 29900 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відтак після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у товариства виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги фінансової установи.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Крім того, згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Припис абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України встановлює, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
В силу положень Закону України «Про електронну комерцію» в момент укладення правочину відповідач прийняв на себе зобов'язання, погодившись на істотні умови фінансової установи.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 щодо можливості укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання за договором стосовно надання кредиту виконало, а ОСОБА_1 в порушення умов договору зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість.
Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ»», суд приходить до наступного.
Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
Вказана правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у № справі № 2-1055/11.
У зв'язку з тим, що до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» на підставі договору відступлення прав вимоги перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення кредитної заборгованості на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Як вже було зазначено вище, з наданого позивачем розрахунку заборгованості /а.с. 102-110/ та розрахунку заборгованості, який міститься у позовній заяві /а.с. 15/ вбачається, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість станом на 25 листопада 2024 року у розмірі 215280 грн, яка складається з: 29900 грн - заборгованість за тілом кредиту та 170430 грн - заборгованість за відсотками.
Відповідно до розрахунку /а.с. 111-113/, наданого ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за відсотками, нарахованими за період 26 листопада 2024 року по 06 квітня 2025 року становить 98670 грн.
Заборгованість нарахована в межах строку дії договору, відповідач розмір заборгованості за кредитним договором не спростовував, тому суд погоджується з розрахунками заборгованості, наданими позивачем.
Доказів виконання відповідачем зобов'язань за Договором сторонами суду не надано.
Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, оскільки відповідачем порушені умови кредитного договору та норми цивільного законодавства України.
Щодо вимог позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку частини 10 та 11 статті 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз'яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні трати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, суд зазначає таке.
Відповідно до частин 10 та 11 статті 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
Тобто, при прийнятті рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення. Однак, це є правом суду, а не обов'язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.
Також суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитні відносини між сторонами у справі виникли 12 квітня 2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.
Отже, суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку частин 10, 11 статті 265ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз'яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні трати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, є такими, що не підлягають задоволенню.
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
Як вбачається з копії акту прийому-передачі наданих послуг № 4549461 від 20 липня 2025 року /а.с. 57/, детального опису робіт /а.с. 59-60/, заявки на виконання доручення /а.с. 61-63/, рахунка на оплату /а.с. 67/, копії договору про надання юридичних послуг /а.с. 124-127/, позивачем сплачено за правничу допомогу адвоката кошти в сумі 10000 грн.
Зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача за правилами ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України.
Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3588 грн /а.с. 82, 201/.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 282 ЦПК України, суд
Задовольнити частково позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за договором № 4549461 від 12 квітня 2024 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту у розмірі 299000 (двісті дев'яносто дев'ять тисяч) гривень, яка складається з 29900 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот) гривень - суми заборгованості за тілом кредиту, 170430 (сто сімдесят тисяч чотириста тридцять) гривень - процентів нарахованих первісним кредитором, 98670 (дев'яносто вісім тисяч шістсот сімдесят) гривень процентів нарахованих ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» судовий збір в розмірі 3588 (три тисячі п'ятсот вісімдесят вісім) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 (десять тисяч) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Повне найменування позивача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережна-Корчуватська, 27, прим. 2, ЄДРПОУ 40966896.
Повне ім'я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Г.А. Далматова