490/1773/25 11.11.2025
нп 1-кп/490/1246/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/1773/25
11 листопада 2025 року м.Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
під час проведення судового засідання по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152020000266 від 05 березня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
В провадженні Центрального районного суду м.Миколаєва перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152020000266 від 05 березня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
03 листопада 2025 року прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Окружної прокуратури м.Миколаєва ОСОБА_4 подано до Центрального районного суду м.Миколаєва клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого зазначено, що на час розгляду вказаного кримінального провадження, ризики, які послугували підставою для обрання та продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились та продовжують мати місце. Зокрема, продовжують мати місце ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 перебуваючи на волі зможе: переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримала та просила задовольнити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував та просив змінити ОСОБА_3 запобіжний захід на інший більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки зазначені у клопотанні прокурора ризики, на його думку, необґрунтовані.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора, суд приходить до наступного.
Так, ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 07 березня 2025 року відносно ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який у подальшому продовжувався судом, востаннє ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 22 вересня 2025 року до 20 листопада 2025 року включно.
Відповідно ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас, ст.17 Закону України від 23.08.2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України").
На думку суду, обраний відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, та не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Крім цього, суд враховує, що відповідно до правової позиції викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі "Харченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів та бере до уваги доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 щодо клопотання прокурора, однак не вважає беззаперечно достатніми для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
Разом з тим, достатні відомості про усунення та відсутність на теперішній час тих обставин, які раніше стали підставою для обрання у відношенні ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні, а отже, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього судом не встановлено.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає, що залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 , опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, в яких він обвинувачується і щодо яких останньому органом досудового розслідування пред'явлене обвинувачення. Є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 з огляду на тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у інкримінованому злочині, зможе ухилитися від суду та не виконувати його процесуальні рішення (ризик переховування) та вчинити інше кримінальне правопорушення.
На наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, вказує те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а тому, усвідомлюючи тяжкість інкримінованого йому злочину, будучи обізнаними про покарання, яке загрожує йому в разі визнання винним за вироком суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду. Крім того, ОСОБА_3 є раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, маючи не зняту та непогашену судимість у встановленому законом порядку, знову вчинив умисний тяжкий злочин проти власності, що свідчить про його стійку антисоціальну спрямованість особистості.
При цьому, суд приймає до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_3 неодружений, малолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працює, не має постійного та стабільного джерела прибутку, що вказує на відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, а також стан його здоров'я (відсутність даних щодо неможливості перебування в умовах ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" за станом здоров'я).
За сукупності таких обставин, з урахуванням вимог ст.178 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду та його належну поведінку.
Доводи сторони захисту в обґрунтування заперечень проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд відхиляє, оскільки вони не спростовують обставин, що вказують на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, необхідних для тримання під вартою, та зводяться лише до незгоди з клопотанням прокурора, а тому в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший більш м'який, слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст.177, 178, 183, 194, 197, 331, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 - задовольнити.
Обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в державній установі "Миколаївський слідчий ізолятор" строком на 60 днів, а саме до 09 січня 2026 року включно.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на інший більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1