490/10706/23
нп 2/490/3241/2025
29 вересня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва
у складі головуючого судді - Чулуп О.С.,
при секретарі судових засідань - Правник А.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», позивач) звернулось до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачем не були виконані взяті на себе зобов'язання за кредитним договором право вимоги за яким відступлено ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за кредитним договором № 574242780 від 24.02.2021 року в сумі 57801,25 грн. яка складається з: 16250 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 41551,25 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 квітня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 574242780 від 24.02.2021 року в сумі 57801 грн. 25 коп., з яких: 16250 грн. заборгованості за основною сумою боргу та 41551 грн. 25 коп. - сума заборгованості за відсотками та судовий збір в розмірі 2684 грн.
23 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 22.04.2024 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 червня 2025 року скасовано заочне рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 22.04.2024 р. року у справі № 490/10706/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.Справу призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Представник відповідача надав відзив в якому просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що в матеріалах справи відсутні реєстри прав грошових вимог та акт прийому - передачі. Витяг з реєстру боржників до договору факторингу не є належним та допустимим доказом переходу права вимоги до позивача оскільки не є реєстром, підписаним обома сторонами договору, а фактично є набраним позивачем текстом, підписаним одноособово представником позивача, який подав позов до суду. Вказує, що позивачем не надано, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження оплати переходу права грошової вимоги до позивача за договорами факторингу.
Представник відповідача зазначив, що договір факторингу між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено за три роки до укладення кредитного договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» із відповідачем. Тобто відповідна вимога не могла бути відчужена за договором факторингу до моменту укладення кредитного договору із відповідачем.
Вказує, що з наданих позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» додатків до позовної заяви, неможливо встановити отримання відповідачем від кредитодавця кредитних коштів, дійсний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, періоди за які така заборгованість була нарахована, суми та часу внесення відповідачем платежів тощо. «Платіжне доручення», на яке посилається суд в заочному рішенні, не є платіжним дорученням оскільки не містить відмітки банку про його проведення, а ньому не вказано ні рахунок отримувача в форматі IBAN, ні номер картки отриувача. Крім того представник відповідача зазначив, що З матеріалів справи вбачається що Позивачем нараховано проценти з порушенням вказаних норм права та судової практики. Так, згідно договору сума кредиту 16250,00 грн., згідно п. 1.7.2 договору кредиту за користування кредитом встановлюється процентна ставка 2,3 % в день, строк кредитування 30 днів. 16250,00 грн. х 2,3 % = 373,75 грн. - проценти в день. 373,75 грн. х 30 = 11212,50 грн. Таким чином сума заборгованості по процентам є істотно меншою за нараховану позивачем
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.02.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 574242780 (далі - Договір) згідно якого відповідачу було надано кредит в розмірі 16250 грн. строком на 30 днів від дати отримання кредиту (дисконтний період).
Згідно п. 1.4. Договору за користування кредитом протягом дисконтного період позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:
1.4.1 виключно на період строку визначено в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 229,95% річних, що становить 0,63% річних від суми кредиту за кожний день користування ним;
1.4.2 за умови продовження строку дисконтного періоду на умовах п.1.3 Договору з наступного дня після закінчення вказаного в п.1.2 Договору строку нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 456,87 % річних, що становить 1,25% річних в день від суми кредиту за кожний день користування ним;
1.4.3. у випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку передбаченому п. 1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальної процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних , що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду.
Згідно п.1.7 Договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом на наступних умовах:
1.7.1 зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду;
1.7.2. з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 % річних, що становить 2,30% в день від суми кредиту за кожний день користування ним.
Згідно п. 1.8 Договору проценти в розмірі визначеному пунктами 1.4 та 1.7.2. Договору нараховуються за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання кредиту та до дня фактичного повернення суми кредиту позичальником.
Згідно п. 4.3 Договору сторони погоджуються, що проценти нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання у розмірі визначеному в п. 1.7.2 Договору є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Вказаний договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором MNV 652FT.
Згідно п. 4.15 Договір є електронним документом створеним і збереженим в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.
Судом досліджено платіжне доручення від 24.02.2021 року згідно якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 кошти за кредитним договором № 574242780 від 24.02.2021 року в розмірі 16250 грн.
28.11.2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" укладено договір факторингу № 28/1118-01, а 31.12.2020 року - Додаткова угода до вказаного договору факторингу.
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 131 від 27.04.2021 року до договору факторингу № 28/1118-01, укладеного 28.11.2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс", до ТОВ "Таліон плюс" перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 574242780.
20.10.2022 року між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу № 20102022, відповідно до умов якого ТОВ "Таліон плюс" передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ "Таліон плюс" права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 2 від 06.03.2023 року до договору факторингу № 20102022, укладеного 20.10.2020 року між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 574242780.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до частини 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Із наявних у матеріалах справи слідує, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (первісний кредитодавець) виконало умови договору укладеного з ОСОБА_2 та надали відповідачу у користування кредитні кошти, а відповідач отримав у користування ці кошти, однак не виконав своїх зобов'язань щодо їх повернення, внаслідок чого утворилася заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 574242780 від 24.02.2021 року в сумі 16250 грн. заборгованості за основною сумою боргу; 41551,25 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Враховуючи зазначене суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача суми заборгованості за основною сумою боргу в загальному розмірі 16250 грн. та суми заборгованості за відсотками в загальному розмірі - 41551,25 грн.
Посилання позивача на недоведеність того, що право вимоги від ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» не заслуговують на увагу, з огляду на те, що кредитний договір був укладений 20 березня 2021 року, тобто більше ніж через три роки після укладення договору факторингу ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» і ТОВ «Таліон плюс».
Так, частиною 1статті 1078 ЦК Українивстановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до п. 1.4. Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», сторони домовились, що термін «Борг» у договорі означає суми грошових коштів, які підлягають оплаті клієнту боржниками за умовами кредитних договорів, строк оплати яких настав на момент переходу Прав вимоги до фактора (наявна вимога), а також строк оплати яких настане в майбутньому (майбутня вимога), включаючи зобов'язання боржників повернути суму наданого кредиту, сплатити проценти за користуання кредитом, сплатити неустойку, а також будь-які інші зобов'язання по оплаті клієнту грошових коштів за кредитними договорами
Відповідно до п.п.1.3 Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року під правом вимоги розуміється всі права Клієнта - ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» - за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Розділом 4 вищезазначеного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно п. 4.1. право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги, який за № 131 був підписаний 27 квітня 2021 року, що підтверджується матеріалами справи ( а.с. 51).
Надана копія Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року та Додаткової угоди до нього № 26 від 31 грудня 2020 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до Фактора - ТОВ «Таліон Плюс».
Копія договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2020 року також містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» до Фактора - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
За такого, суд приходить до висновку, що копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах. Крім того суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що позивачем не надано доказів отримання відповідачем коштів за кредитним договорому оскільки вказане спростовується долученим позивачем платіжним доручення від 24.02.2021 року.
Суд також не бере до уваги доводи відповідача про те, що позивачем не надано доказів здійснення фактором оплати за відступлені права вимоги.
Так, стаття 204ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
У даній справі договори факторингу у встановленому законом порядку відповідачем не визнавалися недійсними.
З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17).
За такого відсутність у матеріалах справи доказів здійснення фактором оплати за відступлені права вимоги не свідчать про недоведеність переходу права грошової вимоги за укладеним із відповідачкою кредитним договором № 574242780 від 24 лютого 2021року до позивача.
Крім того, судом встановлено, що наданий відповідачем відзив містить лише доводи щодо неправомірності розрахунку позивача за нарахованими відсотками, нарахованими, на думку відповідача, поза межами строку дії кредитного договору, оскільки розрахунок суми процентів за користування кредитом зроблено за період з 24 лютого 2021 року по 23 червня 2021 року, тобто за 119 днів, що повністю відповідає вимогам п. 4.3 укладеного кредитного договору, в якому сторони погодили, що строк дії договору, в період якого здійснюється нарахування відсотків за користування кредитом, обраховується 90 днями від дати закінчення дисконтного періоду, який згідно з п. 1.2 договору встановлений 30 днів від дати отримання кредиту.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до змісту частин першої та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у справі, що розглядається, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі, то з відповідача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» слід стягнути судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, тобто пропорційно до задоволення позовних вимог.
На підставі наведеного, керуючись 12,13, 18, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 574242780 від 24.02.2021 року в сумі 57801 грн. 25 коп., з яких: 16250 грн. заборгованості за основною сумою боргу та 41551 грн. 25 коп. - сума заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в сумі 2 684 грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Інформація про сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ: 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя