Справа № 945/3055/23
Провадження № 1-кп/945/374/25
Вирок
Іменем України
12 листопада 2025 року Миколаївський районний суд Миколаївській області в складі
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ;
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;
захисника ОСОБА_5 ;
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120231522600000447 від 11 жовтня 2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нечаяне Миколаївського району Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, освіта середня, не одружений, раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 297 КК України,
встановив:
Суд визнав доведеним, що ОСОБА_6 у період часу з 19:00 годин 09.10.2023 по 15:00 годин 10.10.2023 (точного часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено), перебуваючи на місцевому кладовищі в с. Нечаяне Миколаївського району Миколаївської області, усвідомлюючи, що знаходиться на місці поховання (могилі) військовослужбовця, який захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації та загинув, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на громадську мораль, а також честь і гідність померлих та нехтуючи людськими цінностями, здійснив наругу над могилою військового ОСОБА_7 , а саме: витягнув металевий флагшток з вищевказаної могили та зняв з нього прапор України, а також наругу над могилою військового ОСОБА_8 , а саме: витягнув металевий флагшток з вищевказаної могили та зняв з нього прапор України.
Обвинувачений ОСОБА_6 , будучи допитаним у судовому засіданні, свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро каявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. Так, обвинувачений показав суду, що 09 жовтня 2023 року він перебував на кладовищі у с. Нечане Миколаївського району Миколаївської області, і у цей час, ОСОБА_6 нічого поганого не хотів зробити - відчув гордість за загиблих захисників, і зняв флагштоки та прапори з місць поховань двох військовослужбовців. Вказує на те, що після вчиненого відшкодував збитки, вибачився та встановив флагштоки на місця.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитавши обвинуваченого ОСОБА_6 , виконавши дії передбачені ст. 349 КПК України та з'ясувавши, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, пересвідчившись у добровільності їх позиції, та роз'яснивши особливості оскарження, при викладених обставинах, суд вважає доведеною вину ОСОБА_6 у вчиненому злочині, а отже дії ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 297 КК України -осквернення могил осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_6 проживає разом з батьками; за місцем проживання характеризується в цілому нейтрально; за медичною допомогою до лікаря нарколога та лікаря психіатра не звертався; раніше не судимий.
Відповідно до досудової доповіді, наданої органом пробації на запит суду, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_6 оцінюється, як середній; ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній. Орган пробації дійшов до висновку, що виконання покарання у громаді для обвинуваченого можливе за умови здійснення з боку органу пробації нагляду та застосування соціально-виховних заходів щодо сприяння обвинуваченого ОСОБА_6 у вирішенні проблем контролю над поведінкою та мисленням, психічного стану, вживання алкоголю та наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а тому орган пробації пропонує додатково покласти на ОСОБА_6 обов'язок, визначений п. 4 ч. 3 ст. 76 КК України - виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Попередження вживання психоактивних речовин».
Обставинами, які пом'якшують покарання є щире каяття, добровільне усунення заподіяної шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин що пом'якшують та обтяжують покарання.
Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації таке покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Під час вибору заходу примусу мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують.
Призначаючи покарання у кримінальному провадженні, залежно від конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, дій, у яких він обвинувачується, наслідків протиправної діяльності, суд вправі призначити такий вид і розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме перевихованню засудженої особи та відповідатиме кінцевій меті покарання в цілому.
Законодавець надав дискреційні повноваження судам при призначенні покарання, а також при визначенні можливості звільнення від покарання з випробуванням. Однак така дискреція діє лише в межах, установлених законом. Отже, суд, реалізуючи свої повноваження, має навести правові підстави та переконливі мотиви, які є достатніми для постановлення рішення.
Сторона захисту в судовому засіданні просила суд визначити покарання на підставі ст. 69 КК України.
Відповідно до сталої практики Верховного Суду статтею 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, вмотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
Частина 1 цього положення надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м'яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину». Таке формулювання призводить до висновку, що застосування статті 69 КК України можливе, якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони (1) можуть бути визнані такими, що пом'якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК України, і (2) істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв'язку з цілями та/або мотивами злочину, роллю, яку виконувала особа, визнана винуватою, у вчиненні злочину, її поведінкою під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватця. Суд, посилаючись при призначенні покарання на статтю 69 КК України, зобов'язаний не лише перерахувати обставини, що можуть бути враховані як такі, що пом'якшують покарання, а й обґрунтувати, виходячи із загальних засад призначення покарання, яким чином сукупність таких обставин істотно знизила тяжкість вчиненого злочину.
В ході судового розгляду встановлено у обвинуваченого ОСОБА_6 наявність двох обставин, що пом'якшують його покарання, а саме: щире каяття, добровільне усунення заподіяної шкоди, однак сама по собі наявність двох обставин, що пом'якшують покарання за відсутності тих, які істотно знижують ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та таких обставин, які б вказували на їх зв'язок з вчиненим кримінальним правопорушенням і чому вони та в який спосіб істотно знизили його тяжкість, не є підставою для застосування положень ст. 69 КК України.
Сторона захисту не довела чому визнані обставини, які пом'якшують покарання настільки істотно знижують ступінь тяжкості скоєного, що призначення ОСОБА_6 навіть мінімального покарання в межах санкції ч. 2 ст. 297 КК України було б у даному випадку недоцільним та явно несправедливим. Таких обставин і не встановлено судом під час судового розгляду.
На підставі викладеного вище, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, особу обвинуваченого, а тому відсутні законодавчі перешкоди для застосування до засудженого інституту умовного звільнення і наявна можливість досягти мету виправлення засудженого без його ізоляції від суспільства, суд вважає, що відносно ОСОБА_6 слід обрати покарання в мінімальних межах встановлених в санкції статті, у виді обмеження волі з одночасним встановленням іспитового строку, відповідно до ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України. Крім цього, з огляду на досудову доповідь, а також інформації сторони захисту суд вважає, що для виправлення ОСОБА_6 необхідним і достатнім також є встановлення обов'язку, передбаченого п. 4) ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою відповідного напряму. Таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України: є пропорційним і співмірним ступеню тяжкості вчиненого, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередженню вчинення нових злочинів.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, -
ухвалив:
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 297 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою«Попередження вживання психоактивних речовин».
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей апеляційного оскарження, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору.
Суддя ОСОБА_1
12.11.2025