Миколаївської області
Справа №477/2197/25
Провадження №3/477/957/25
23 жовтня 2025 року місто Миколаїв
Суддя Вітовського районного суду Миколаївської області Козаченко Р.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаєва, громадянина України, непрацюючого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, від 26 вересня 2025 року, ОСОБА_1 ухилився від виконання батьківських обов'язків, передбачених п.5 ст.6 Закону України “Про загальну середню освіту», ч.3 ст. 150 Сімейного кодексу України та ст.55 Закону України “Про освіту», за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , щодо навчання та здобуття освіти свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: не проводив виховання та роз'яснювальні бесіди щодо необхідності здобуття середньої освіти, внаслідок чого син втратив цікавість до навчального процесу; не забезпечив відвідування сином навчального закладу (Воскресенського ліцею), у зв'язку з чим ОСОБА_2 у 2025-2026 навчальному році більше 20 днів без поважних причин був відсутнім на заняттях. Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся за адресою, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд, дослідивши докази в справі, прийшов до наступного висновку.
Згідно з диспозицією частини 1 статті 184 КУпАП відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано письмові пояснення начальника служби у справах дітей Воскресенської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області ОСОБА_3 , яка пояснила, що 03 жовтня 2025 року вона за вказівкою директора Воскресенського ліцею здійснила виїзд за місцем проживання ОСОБА_1 щодо ухилення його від виконання батьківських обов'язків відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2 , який більше 20 днів не відвідує навчальний заклад. З батьком була проведена профілактична робота.
Також до матеріалів справи долучено письмові пояснення ОСОБА_2 , згідно яких вона пояснила, що дійсно її брат ОСОБА_4 , який є учнем 11 класу Воскресенського ліцею, тривалий час без поважних причин не відвідує заняття в ліцеї, не робить домашнє завдання, пояснюючи тим, що не має бажання навчатися.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , він підтвердив той факт, що його неповнолітні діти: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , тривалий час не відвідували ліцей за своїм бажанням. Він виховує дітей сам, так як їхня мати з ними не проживає.
Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАПУ є бланкетною, тобто відсилає до відповідного законодавства у сфері захисту дитинства.
При визначенні складу цього адміністративного правопорушення є необхідним посилання на конкретні дії, які б свідчили про порушення особою встановленого законом порядку порушення вимог законодавства у сфері захисту дитинства, а також конкретні норми того нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Тобто цією нормою передбачено загальні обов'язки батьків відносно виховання та забезпечення дитини.
Суть представленого суду протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 полягає в тому, що він не забезпечив відвідування сином навчального закладу.
Вищезазначений протокол про адміністративне правопорушення містить посилання на положення ст. 55 Закону України «Про освіту», яку ОСОБА_1 начебто порушив, а саме, зокрема: батьки здобувачів освіти зобов'язані сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання.
В статті 55 цього ж Закону виписані права та обов'язки батьків по забезпеченню своїх дітей по здобуттю освіти.
З цих норм, як і з аналізу інших положень цього Закону вбачається, що освіта є обов'язковою умовою для виховання дитини, і кожна особа має право на її отримання, а батьки дітей зобов'язані забезпечити їм всі необхідні умови для цього.
В той же час, серед представлених суду матеріалів відсутні дані, що батько ОСОБА_1 не виконав свої обов'язки і не створив всі необхідні умови для навчання сина. Небажання дитини навчатися та відвідувати навчальний заклад не може бути безумовною підставою для визнання батьків такими, що не виконали своїх обов'язків по вихованню дитини, оскільки освіта - це право дитини, а батьки тільки забезпечують її здобуття: місце навчання, приладдя, підручники, тощо.
Враховуючи, що належними та допустимими доказами не підтверджено вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, суд вважає, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діянні складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
За викладеного, керуючись ст.ст. 247, 283-285 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 184 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Вітовський районний суд Миколаївської області.
Суддя Р.В. Козаченко