Номер провадження 2/754/9143/25
Справа №754/14531/25
Іменем України
03 листопада 2025 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого суддіСаламон О.Б.
з участю секретаряРябенка В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позиції учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів, та просить:
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки всіх його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на дитину, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення повноліття ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки всіх його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на дитину, починаючи з. дня подання позовної заяви і до досягнення повноліття ОСОБА_4 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , державну соціальну допомогу особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю з дитинства та надбавку на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка нараховується і виплачується Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві.
В обґрунтування вимог позову зазначено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільних доньок - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спільне життя сторін не склалось, а відтак позивачем ініційовано також звернення до Деснянського районного суду м. Києва з позовом про розірвання шлюбу. Позивачка вказує, що діти проживають з нею, перебувають на її утриманні, проте позивачка самостійно не може забезпечити належний рівень для життя, розвитку донько, при цьому відповідач є здоровим, працездатним, та може сплачувати аліменти на утримання дітей у заявленому позивачем розмірі, а відтак ОСОБА_1 вимушена звернутись до суду із зазначеним позовом.
Процесуальні дії та рішення суду.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. від 08 вересня 2025 року відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Позивач в судовому засіданні підтримала заявлені в позовній заяві вимоги, та просила їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, надав пояснення, у відповідності до яких не заперечував щодо обов'язку та необхідності утримувати дітей.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до висновку про часткове задоволеня позовних вимог з огляду на наступне.
Фактичні обставини справи.
Встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 08.06.2006 в Відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції в м.Києві, а/с 752.
Від шлюбу сторони мають дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Встановлено, що діти проживають з позивачем, що не заперечувалось відповідачем в ході розгляду справи.
Позиція суду та оцінки аргументів сторін.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку . Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Вбачається,що в прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути на утримання дітей аліменти в розмірі на кожну дитину по 1/3 від усіх видів заробітку(доходу), але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Відповідач в судовому засіданні частково заперечував щодо заявлених вимог, при цьому доказів на підтвердження необхідності зменшення розміру аліментів, а також неможливості сплати аліментів останнім суду надано не було.
Відповідно до ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
З огляду на зазначене, враховуючи найкращі інтереси дітей, а також те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження перебування на його утриманні інших дітей, батьків, дружини, тощо, та на підтвердження матеріального стану або стану здоров'я, які б перешкоджали останньому сплачувати аліменти на утримання дітей в розмірі вказаному в позові, та те, що в поданому відзиві останній не виклав заперечень щодо розміру аліментів, зазначеного в позові, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 183 СК України якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Суд зазначає, що позивач не позбавлена права звернення до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, стягнення додаткових витрат на дитину в разі зміни матеріального стану відповідача, а відповідач, в разі наявності підстав, має право звернулись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробтку(доходу) платника алментів. Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження доходів відповідача, а отже вимога щодо стягнення частки доходу, але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку є необґрунтованою.
Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. З огляду на викладене,суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 державної соціальної допомоги особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю з дитинства та надбавки на утримання доньки ОСОБА_3 , яка нараховується і виплачується Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, проте, суд не вбачає правових підстав для задоволення вказаної вимоги. Зокрема позивачем не наведено правових норм, та не обґрунтовано належними доказами обставин, на підставі яких у даному провадженні з відповідача мають бути стягнуті кошти, пов'язані з отриманням державної соціальної допомоги.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1 211,20 грн. у частині позовних вимог про стягнення аліментів, від сплати якого позивач була звільнена відповідно положень п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 2, 5-7, 10-12, 76-83, 189, 200, 211, 258, 259 ЦПК України, ст.ст. 11, 27,104, 105,110, 111, 112, 180, 181,182, 184,191 СК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 02.09.2025 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
В задоволенні інших вимог позову - відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено 12.11.2025.
Суддя О.Б. Саламон