11.11.25 Справа № 469/1033/23 2/469/74/25
11 листопада 2025 року с-ще Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Гапоненко Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Потриваєвої М.А.,
прокурора Обращенко Ю.В.,
представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Григорян В.С.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України» та Коблівська сільська рада, про витребування земельної ділянки,
Перший заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури 18 липня 2023 року звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Коблівської сільської ради від 09 лютого 2022 року № 30 в частині надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0.1 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:1552 у селі Рибаківка Миколаївського району Миколаївської області для індивідуального дачного будівництва, та зобов"язати ОСОБА_1 повернути державі в особі Миколаївської районної державної адміністрації вказану земельну ділянку, стягнути з відповідачів на користь Миколаївської обласної прокуратури сплачений судовий збір.
Підставою для пред'явлення вказаного позову є порушення при передачі ОСОБА_1 у приватну власність спірної земельної ділянки законодавчої заборони набуття приватної власності на землі державного лісового фонду та прибережних захисних смуг.
14 серпня 2023 року суд відкрив відкрито провадження у справі та призначив підготовче судове засідання.
18 березня 2024 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.
05 серпня 2025 року суд задовольнив клопотання прокурора про повернення до стадії підготовчого провадження, прийняв до розгляду заяву прокурора про зміну предмета позову, закрив провадження у частині вимог першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської районної державної державної адміністрації до Коблівської сільської ради та ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні землями державного лісового фонду шляхом визнання незаконним та скасування рішення, продовжив розгляд справи за вимогою першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України», про витребування земельної ділянки; залучив Коблівську сільську раду до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову, на стороні відповідача.
20 серпня 2025 року через систему “Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Григорян В.С. надала клопотання про залишення позовної заяви без руху у зв"язку з необхідністю надання доказів внесення на депозитний рахунок Березанського районного суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, що відповідає вимогам діючої з 09 квітня 2025 року редакції ч.5 ст.390 ЦК України, за якою суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду". Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви". Крім того, згідно з абз.2 ч.4 ст.177 ЦПК України (у редакції, що набула чинності 09 квітня 2025 року), у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Тому вважала розгляд справи за позовом прокурора про витребування майна за відсутності попередньо внесених коштів неможливим. Зазначала, що відповідач ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, адже набув права власності на спірну земельну ділянку відповідно до положень діючого законодавства; недобросовісність поведінки відповідача, про яку стверджує прокурор, є обставиною, оцінка якій може бути надана судом лише у відповідному рішенні суду. Згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4292, положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом. Відсутність грошових коштів на депозитному рахунку матиме наслідком неможливість виконання судом вимог ч.5 ст.390 ЦК України, ч.14 ст.265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення, що, у свою чергу, виключатиме можливість задоволення позову.
У підготовчому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Григорян В.С. підтримала своє клопотання.
Прокурор Обращенко Ю.В. заперечувала проти задоволення клопотання про залишення позову без руху, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях, відповідно до яких позов подано до ОСОБА_1 як недобросовісного набувача спірної земельної ділянки, а тому вимоги ч.5 ст.390 ЦК є незастосовними у цій справі; невнесення позивачем вартості спірного майна на депозитний рахунок суду виключає можливість постановлення рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача, але не виключає можливість розгляду справи за позовом прокурора та ухвалення судом рішення про витребування майна у недобросовісного набувача. Також частина чотирнадцята статті 265 ЦПК України передбачає можливість повернення позивачу внесених на депозитний рахунок суду коштів як компенсації вартості майна у разі відмови у задоволенні позову, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду, а також можливість перерахування цих коштів на користь добросовісного набувача у разі задоволення позову, проте не передбачає випадку перерахування таких коштів на користь недобросовісного набувача або повернення коштів позивачу, прокурору у разі відмови у задоволенні позову про витребування майна від недобросовісного набувача.
Інші учасники справи в підготовче судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином; їх неявка відповідно до ст.ст.198, 223 ЦПК України не перешкоджає проведенню підготовчого судового засідання; представник третьої особи Коблівської сільської ради надала заяву про відкладення розгляду справи, яка надійшла до суду після закінчення підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення прокурора до суду) до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12 березня 2025 року, згідно з яким ст. 390 ЦК України доповнено ч.5 такого змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Підпунктом 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4292 внесено зміни до окремих статей ЦПК України, зокрема, статтю 265 ЦПК України доповнено частиною 14 такого змісту: «У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача».
Згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4292, положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Отже, зворотна дія у часі цього Закону стосується норм матеріального права щодо умов та порядку компенсації органом державної влади чи органом місцевого самоврядування вартості нерухомого майна добросовісному набувачеві, сформульованих у ч.5 ст.390 ЦК України, які повинні враховуватися судом при ухваленні рішення про витребування такого майна у добросовісного майна у разі встановлення його добросовісності, та не поширюється на змінені норми процесуального права, про що свідчить також і розміщення зазначених положень у тексті Закону, а саме розміщення норм щодо встановленняумов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна у розділіІ Закону, норм щодо зворотньої дії Закону у часі - у п.2 Прикінцевих та Перехідних положень, норм щодо внесення змін до ЦПК України - у п.3 Прикінцевих та Перехідних положень.
Частинами 3, 4 ст.3 ЦПК України визначається, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 826/20221/16 зазначила, що норми процесуального права застосовуються до правовідносин, які виникли після набрання ними чинності, а також до процесуальних дій, що вчиняються після набрання чинності новим законом.
Оскільки при зверненні прокурора до суду з позовною заявою така позовна заява відповідала вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України у діючій на той час редакції, встановлені Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12 березня 2025 року вимоги до позовних заяв не можуть поширюватися на позовну заяву у цій справі як таку, що подана до набрання чинності новим законом, а тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача та залишення без руху позовної заяви прокурора про витребування земельної ділянки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 185, 187, 258-261 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Григорян В.С. про залишення позовної заяви без руху відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Дата складення повного тексту ухвали 12 листопада 2025 року.
Суддя: