Справа № 486/1545/25
2/467/461/25
(заочне)
12.11.2025 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Явіци І.В.
за участю секретаря судового засідання Рожкової Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Вимоги позивача та доводи на їх обґрунтування
Звернувшись до суду із вказаним позовом, представник позивача посилався на те, 27 грудня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 545398780 на суму 5250 грн.
Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 7М86ККВ6.
Під час укладення кредитного договору сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.
На виконання умов кредитного договору, 27 грудня 2019 року первісний кредитор перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 5250 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 хх-хххх-3904, яку відповідач вказав у заявці при укладенні кредитного договору.
Оскільки відповідач належним чином не виконав свого зобов'язання щодо повернення коштів, виникла заборгованість у розмірі 14582,86 грн.
28 листопада 2024 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. В подальшому до вказаного договору факторингу укладались додаткові угоди, в тому числі й щодо продовження терміну дії договору факторингу.
Між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги № 77 від 05 травня 2020 року, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01.
ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги № 9 від 30 травня 2023 року за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному в реєстрі прав вимоги.
04 червня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до реєстру боржників від 04 червня 2025 року до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 14582,86 грн.
Посилаючись на те, що відповідач жодних дій щодо повернення кредитних коштів не вживає, позивач через свого представника просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 545398780 від 27 грудня 2019 року у розмірі 12435,80 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Процесуальні дії у справі
Спрощене провадження за цими вимогами було відкрите ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 10 вересня 2025 року. Вказаною ухвалою судді, також задоволено клопотання представника позивача про витребування від АТ КБ «ПриватБанк» доказів.
Позиції сторін
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, про його дату, час і місце повідомлялась належно кожного разу, згідно позовної заяви просила провести розгляд справи за відсутності позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач до суду не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення судових повісток за адресою зареєстрованого місця проживання та публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, причин свого неприбуття не повідомляв, будь-яких заяв чи то клопотань не направляв.
При цьому, відповідач причин своєї неявки до суду не вказував, будь-яких заяв, у тому числі й заяв по суті справи, не направляв, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належно в силу положень ч. 9 ст. 10, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у зв'язку із чим суд вважає наявними одночасно існування усіх передумов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, і необхідних для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач двічі повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте, на розгляд справи свого представника не направив, причин його неявки не вказав, відзив на позов не подав, у той час, як позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.
За такого, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, позаяк, жоден із учасників справи у судовому засіданні присутнім не був.
Установлені фактичні обставини справи і зміст правовідносин з посиланням на докази, а також оцінка аргументів, наведених учасникам справи
У свою чергу, суд, дослідивши надані позивачем докази, оцінивши їх з точки зору належності і допустимості, а також достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні доказів, виходив із такого.
Зокрема, суд установив, що 27 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з заявкою на отримання грошових коштів в кредит, згідно якої просив надати йому кредит в розмірі 5250 грн. строком на 30 днів та зазначив номер банківської карки № НОМЕР_1 хх-хххх-3904 для зарахування кредитних коштів.
В зв'язку з цим відповідачем отримано: алгоритм дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладення кредитних договорів; алгоритм дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору.
27 грудня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено договір № 545398780, за умовами якого кредитодавець зобов'язався надати позичальникові кредит на суму 5250 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти а користування кредитом кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Відповідно до умов п. 1.3 договору кредит надається на 30 днів.
За умовами п. 1.4 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 0,51 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строк кредиту, визначеного в п. 1.3 цього договору.
З урахуванням положень п. 1.4 договору позичальник сплачує товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 186,15 відсотків річних (п. 1.5 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору, невід'ємною частиною цього договору є «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Уклавши цей договір позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується правил, текст яких розміщений на сайті товариства.
У відповідності до п. 4.2. договору, сторони погоджуються, що у випадку користування позичальником кредитом понад строк, встановлений п. 1.3 договору або додатковими угодами між сторонами, зобов'язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом.
Сторони погодили, що зобов'язання позичальника по оплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1,70% розповсюджуються на весь період фактичного користування кредитом з моменту укладення цього договору, при умові врахування в таких зобов'язаннях суми процентів, які були фактично сплачені позичальником до моменту завершення строку, встановленого п. 1.3. договору.
За умовами п. 4.4 договору сторони також погодили, що проценти, нараховані згідно п. 4.2. та п.4.3 договору після закінчення строку кредиту, визначеного п. 1.3 цього договору, є процентами, що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Позичальник підтвердив, що отримав від товариства до укладення цього договору інформацію, вимоги надання якої передбачені в законодавстві України (п. 4.14 договору).
Договір № 545398780 від 27 грудня 2019 року з додатком до нього підписано ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 7М86ККВ6.
Судом також досліджено Правила надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», в редакції яка діє з 17 вересня 2019 року.
Відповідно до платіжного доручення від 27 грудня 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ грошових коштів в розмірі 5250 грн. з призначенням платежу: переказ коштів згідно договору № 545398780 від 27 грудня 2019 року, ОСОБА_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 хх-хххх-3904.
Як вбачається з повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» від 16 вересня 2025 року на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 .
Крім того, АТ КБ «ПриватБанк» надано виписку по картці № НОМЕР_2 , яка емітована на ім'я ОСОБА_1 за період з 27 грудня 2019 року по 01 січня 2020 року, яка містить відомості про зарахування на рахунок відповідача 27 грудня 2019 року грошових коштів у розмірі 5250 грн.
Крім того, судом встановлено, що 26 січня 2020 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору № 545398780 від 27 грудня 2019 року за умовами якої сторони дійшли згоди, у зв'язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк на який був наданий кредит на тридцять днів.
Згідно п. 3 додаткової угоди сторони погодили, що починаючи з26 січня 2020 року позичальник сплачує за користування кредитом 1,0 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно даної додаткової угоди.
Всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними, і сторони підтверджують їх обов'язковість до виконання (п. 5 додаткової угоди).
Проте, як слідує із матеріалів справи, відповідач умов укладеного договору належним чином не виконав, внаслідок чого станом має заборгованість в розмірі 14582,86 грн. із яких: 5249,40 грн. - прострочене тіло, 7186,40 грн. - прострочені відсотки, 2147,06 грн. - штрафні санкції.
Розмір, порядок нарахування та період нарахування заборгованості ОСОБА_1 також відображено у розрахунках заборгованості за кредитним договором № 545398780 від 27 грудня 2019 року та випискою з особового рахунку за вказаним кредитним договором.
Крім того, судом встановлено, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу № 28/1118-01 за умовами якого фактор зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, зазначених цим договором.
28 листопада 2019 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 19 за умовами якої строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня 2020 року.
31 грудня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/111-01 від 28 листопада 2018 року, якою текст договору факторингу викладено у новій редакції.
В подальшому між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено додаткові угоди № 27 від 31 грудня 2021 року, № 31 від 31 грудня 2022 року та № 32 від 31 грудня 2023 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно умов яких сторони погодили продовжити строк договору, зокрема до 31 грудня 2024 року.
Згідно витягу з реєстру прав вимоги № 77 від 05 травня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 545398780 від 27 грудня 2019 року в розмірі 13622,22 грн., яка складається з: 5249,40 грн. - заборгованості по основному боргу, 8372,82 грн. - заборгованості за відсотками.
Умови договору факторингу були виконані обома сторонами про що суд робить висновок із наявних у матеріалах справи акту звірки взаємних розрахунків станом 31 грудня 2021 року зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги № 138 від 15 червня 2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року та протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав згідно реєстру прав вимоги № 77 від 05 травня 2020 року.
Тим самим суд встановив, що ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 545398780 від 27 грудня 2019 року.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) укладено договір факторингу № 05/0820-01 за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
В подальшому між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткові угоди № 2 від 03 серпня 2021 року та № 3 від 30 грудня 2022 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, згідно умов яких сторони погодили продовжити строк договору, зокрема до 30 грудня 2024 року.
Згідно витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30 травня 2023 року ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 545398780 від 27 грудня 2019 року в розмірі 12435,80 грн., яка складається з: 5249,40 грн. - заборгованості по основному боргу, 7186,40 грн. - заборгованості за відсотками.
Умови договору факторингу були виконані обома сторонами про що суд робить висновок із наявних у матеріалах справи платіжної інструкції № 4097 від 30 травня 2023 року.
Тим самим суд встановив, що ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 545398780 від 27 грудня 2019 року.
Крім того, 04 червня 2025 року між ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, за умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників,включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 545398780 від 27 грудня 2019 року в розмірі 14582,86 грн., яка складається з: 5249,40 грн. - простроченого тіла, 7186,40 грн. - прострочених відсотків, 2147,06 грн. - пені/штрафів.
Умови договору факторингу були виконані обома сторонами про що суд робить висновок із наявних у матеріалах справи платіжних інструкцій № 467, 468, 469 від 10 червня 2025 року, № 470 від 11 червня 2025 року, № 478, 479 від 19 червня 2025 року. № 483 від 28 червня 2025 року.
Тим самим суд встановив, що ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором, який є предметом цього судового розгляду.
Тож, вирішуючи справу по суті, суд ураховував наступне.
Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Частиною 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Отже, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 існували зобов'язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов'язань.
Боржник зобов'язаний, як це передбачено ч. 1 ст. 527 ЦК України, виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Визначення факторингу як кредитної операції міститься у статті 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність», відповідно до якої факторинг це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, у ракурсі установлених фактичних обставин щодо неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, ураховуючи наведені вище правові норми, які регулюють відносини, що виникли між сторонами, суд вважає правомірними вимоги позивача.
При цьому, суд перевірив правильність нарахування позивачем усіх складових заборгованості, як то, щодо заборгованості за тілом та відсотками, нарахованими згідно умов договору на дійсну заборгованість відповідача і вважає ці розрахунку вірними, позаяк, вони відповідають вимогам закону.
Отже, суд робить висновок, що права позивача порушені відповідачем через невиконання ним умов укладеного кредитного договору та непогашення дійсної заборгованості, а тому вони підлягають захисту у спосіб, що запропонований позивачем, тобто, шляхом стягнення на його користь установленої судом заборгованості, яка у цій справі є підтвердженою належними, допустимим і достовірними доказами, у тому числі й їх сукупністю.
Як наслідок, цей позов підлягає до задоволення.
Щодо питання розподілу судових витрат
За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України із відповідачки на користь позивача належить стягнути 2422,40 грн. судового збору, що становить 100 відсотків задоволених вимог.
Що стосується вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, то суд керується правилами ст. 137 ЦПК України і вважає, що розмір цих витрат належно доведений і обґрунтований, оскільки в матеріалах справи наявний договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги, додаткова угода № 25770505626 від 05 червня 2025 року до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 25 червня 2025 року, документи, що підтверджують надання професійної правової допомоги адвокатом.
Відповідач з клопотанням про зменшення розміру цих витрат та недоведеність їх не співмірності до суду не зверталась, в зв'язку з чим не виходячи за межі позовних вимог, суд вважає, що ця вимога позивача підлягає повному задоволенню у розмірі, що ним визначений і доведений, а саме - у розмірі 7000,00 грн.
Крім цього, суд не убачає підстав для відхилення тих правових норм, на які представник позивача посилався в позовній заяві, оскільки всі вони визначені правильно і підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
З цих підстав, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором № 545398780 від 27 грудня 2019 року в розмірі 12435 (дванадцять тисяч чотириста тридцять п'ять) грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163, 01024, м. Київ, Рогнідинська, буд. 9, літера А, офіс 10).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя Ірина Явіца