Справа № 467/1634/25
2/467/572/25
про залишення позовної заяви без руху
12.11.2025 року суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Явіца І.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу на дотримання вимог ст.ст. 175-177 ЦПК України,
Вказана позовна заява надійшла до Арбузинського районного суду Миколаївської області 07 листопада 2025 року.
Проте, провадження за нею на даний час не може бути відкрите, оскільки позовна заява вочевидь не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Тому позивачу слід усунути наявні у ній недоліки наступним чином:
1) шляхом виконання вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у частині обґрунтування позовної вимоги про залишення судом шлюбного прізвища після розірвання шлюбу, у тому числі й щодо того, хто і яким чином порушує відповідне право позивача і наявності перешкод для зміни прізвища в адміністративному порядку в органах ДРАЦСу;
2) шляхом виконання вимог п. 10 ч.3 ст. 175 ЦПК України, а саме: зазначенням про підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
3) шляхом виконання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, згідно якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Зокрема, позивачем висунуто дві вимоги немайнового характеру: 1) розірвання шлюбу та 2) про залишення шлюбного прізвища після розірвання шлюбу.
Проте, до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн., тобто лише за одну вимогу немайнового характеру.
Але за правилом, що установлене абзацом другим частини третьої статті шостої Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за другу вимогу немайнового характеру і долучити до позовної заяви відповідну квитанцію.
До усунення цих недоліків провадження за вимогами позивача не може бути відкрите, бо ці норми є імперативними і особи, перед тим як ініціювати провадження в суді, мають дотриматись їх, належно оформивши свою позовну заяву.
При цьому, слід вказати, що в порядку позовного провадження суд вирішує спори, у той час, як зміна прізвища після розірвання шлюбу можлива шляхом подання заяви до органів державної реєстрації актів цивільного стану.
До компетенції суду, який розглядає справу у порядку позовного провадження, не входить залишення чи не залишення ніяких прізвищ.
Це відноситься до повноважень органів ДРАЦСу і це питання врегульоване законодавством.
Однак, якщо позивач висуває таку вимогу в порядку позовного провадження і виносить її на вирішення судом, то це є позовна вимога.
А тому її належить обґрунтувати відповідно вимоги п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, зокрема, у і частині того, хто посягає не це право і яким саме чином, а так само і чому позивач вважає це право порушеним, у тому числі, які правові підстави для вирішення цієї вимоги у судовому порядку.
А оскільки за позовні вимоги належить сплачувати судовий збір у встановленому законом розмірі, то якщо це позовна вимога, то має бути забезпечена оплатою судовим збором.
А якщо це не позовна вимога, то навіщо її висувати до відповідача, ураховуючи наявність врегульованого законом порядку зміни прізвища, у тому числі й після розірвання шлюбу.
І право на доступ до правосуддя не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення. У справі «Golderпроти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зазначив, що вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб). Разом з тим, таке врегулювання не повинно завдавати шкоди змісту цього права та конкурувати з іншими правами, встановленими Конвенцією.
У даному випадку, національний закон висуває певні вимоги до позовної заяви, виконання яких не є занадто обтяжливим для сторони позивача, у той час, як дотримання процесуального закону, у тому числі й при зверненні із позовом, забезпечує рівність сторін у спорі.
З метою забезпечення рівності учасників процесу перед законом і судом, вважаю за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.
За правилом ч. 2 ст. 185 ЦПК України строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Але у цій ситуації, з урахуванням характеру та кількості недоліків, вважаю, що позивач/представник позивача будуть в змозі їх усунути протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
З цих мотивів, керуючись ст.ст. 175-177, 185, 258-261 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Запропонувати позивачу не пізніше 5 (п'яти) днів з дня отримання копії цієї ухвали усунути вказані у ній недоліки, у спосіб, що у ній же і визначений.
Роз'яснити позивачу, що згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо він не усуне недоліки позовної заяви у встановлений судом 3-денний строк, то позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала в силу ч. 2 ст. 261 ЦПК України окремо від рішення суду оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Заперечення на цю ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ірина Явіца