Справа № 127/9714/25
Провадження № 1-кп/127/332/25
12.11.2025 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці кримінальне провадження № 42024022420000686 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Шаргород Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, військовослужбовця, раніше несудимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, -
У порушення вимог ст. 17, 65, 68 Конституції України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 1 ст. 22, п. п. 1-4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022, командир взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенант ОСОБА_4 вирішив стати на злочинний шлях та вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 25.12.2024 ОСОБА_4 , у вечірню пору доби, перебуваючи в місті Вінниці по вул. Стрілецькій, в ході особистої зустрічі та розмови з ОСОБА_6 , висловив останньому кримінально-протиправне прохання в наданні неправомірної вигоди в розмірі 2000 доларів США за надання йому 20 підписаних начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 незаповнених бланків повісток про уточнення облікових даних з відтиском печатки даного підрозділу, які можна використати з метою ухилення від мобілізації.
Вважаючи дії ОСОБА_4 по висловленню прохання про необхідність надання неправомірної вигоди кримінально-протиправними 26.12.2024 у денний час ОСОБА_6 звернувся до правоохоронних органів із письмовою заявою про учинення кримінального правопорушення, був залучений ними до конфіденційного співробітництва та у подальшому діяв під їх контролем.
Продовжуючи свої кримінально-протиправні дії, 27.12.2024 близько 16:30 год, старший лейтенант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_2 , обіймаючи посаду командира взводу охорони роти охорони, перебуваючи на території АЗС «ОККО» за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 141, діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, висловив прохання ОСОБА_6 про необхідність надання йому 600 доларів США за 4 незаповнених бланки повісток про уточнення облікових даних, після чого одержав від ОСОБА_6 шляхом передачі з рук у руки частину неправомірної вигоди у розмірі 200 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до іноземних валют Національного банку України станом на 27.12.2024 становить 8360 грн в якості завдатку за надання йому 4 підписаних начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 незаповнених бланків повісток про уточнення облікових даних з відтиском печатки даного підрозділу.
Продовжуючи свої кримінально-протиправні дії, 28.12.2024 близько 16:30 год, лейтенант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_2 , обіймаючи посаду командира взводу охорони роти охорони, перебуваючи на прилеглій території АЗС «ОККО» за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 141, діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, одержав від ОСОБА_6 шляхом передачі з рук у руки другу частину неправомірної вигоди у розмірі 400 доларів США, що відповідно до офіційного курсу гривні щодо іноземних валют Національного банку України, станом на 28.12.2024 становило 16700 грн та надав ОСОБА_6 4 підписаних начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 незаповнених бланків повісток про уточнення облікових даних з відтиском печатки даного підрозділу, при цьому домовився з ОСОБА_6 про вчинення дій з використанням службового становища, пов'язаних із можливістю ухилення від призову на військову службу під час загальної мобілізації, шляхом документального оформлення відстрочки від призову строком на три місяці.
Крім того, продовжуючи свої кримінально-протиправні дії, 03.01.2025 близько 17:30 год, лейтенант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_2 , обіймаючи посаду командира взводу охорони роти охорони, перебуваючи на території АЗС «ОККО» за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 141, діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, висловив прохання ОСОБА_6 про надання йому неправомірної вигоди в розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) доларів США за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 про внесення відповідних відомостей у внутрішню базу ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо відстрочки від мобілізації ОСОБА_6 на термін 3 місяці.
У подальшому, о 18:05 год 03.01.2025, лейтенант ОСОБА_4 , перебуваючи на території АЗС «ОККО» за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 141, діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, одержав від ОСОБА_6 шляхом передачі з рук у руки неправомірну вигоду у розмірі 16000 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до іноземних валют Національного банку України, станом на 03.01.2025 становило 672 480 грн.
О 18:10 год 03.01.2024 командира взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенанта ОСОБА_4 затримано правоохоронними органами у порядку ст. 208 КПК України, а предмет неправомірної вигоди вилучено, чим, кримінально-протиправну діяльність останнього припинено.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не оспорював час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за інкримінованими йому злочинами, свою вину визнав у повному обсязі, підтвердив обставини їхнього скоєння, викладені в обвинувальному акті та погодився з кваліфікацією його дій. Акцентував увагу суду на тому, що щиро шкодує про вчинене та бажає продовжити військову службу у будь-якій бригаді ЗСУ.
Вислухавши позицію прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, які вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, переконавшись, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, перевіривши добровільність його позиції, роз'яснивши наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме позбавлення його права оскаржити в апеляційному порядку визнані ним обставини вчинення злочинів, що викладені у обвинувальному акті, беручи до уваги визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованих злочинів у повному обсязі, зважаючи на те, що жодним учасником судового провадження не оспорено винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованих злочинів та визначені обвинуваченням обставини їхнього вчинення, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, суд вважає можливим застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України та визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежується дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.
Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Судом створено необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов'язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), Series А, заява № 25, від 18.01.1978, пункт 161, та «Коробов проти України», заява № 39598/03, від 21.07.2011, пункт 65, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_4 у судовому засіданні не встановлено.
З огляду на вищевикладене, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, враховуючи позицію обвинувачення та визнання обвинуваченим вини, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та вважає, що його дії по першому епізоду вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 368 КК України як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за учинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища; по другому епізоду - за ч. 2 ст. 369-2 КК України як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.
Відтак, суд, за внутрішнім переконанням, дійшов висновку про те, що встановлені судом обставини дозволяють ухвалити обвинувальний вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.
На підставі вимог статті 65 КК України суд призначає покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Таким чином, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує наступне: позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого (визнання вини, щире каяття); ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (відповідно до статті 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 368 та ч. 2 ст. 369-2 КК України відносяться до нетяжких злочинів); особливості й обставини їхнього вчинення; особу обвинуваченого (раніше несудимий, за місцем проходження військової служби зарекомендував себе з позитивної сторони, має статус учасника бойових дій, згідно з досудовою доповіддю ВМВ філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області від 10.06.2025 його виправлення можливе без ізоляції від суспільства).
При призначенні ОСОБА_4 покарання, згідно зі статтею 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставин, передбачених статтею 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.
Відповідно до положень статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.
За вищевикладених обставин, враховуючи дані що характеризують особу обвинуваченого, проаналізувавши його поведінку, а саме: визнання вини, щире каяття, враховуючи наявність пом'якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, з метою захисту прав і законних інтересів особи, суспільства і держави, зважаючи на вимоги справедливості і мету правосуддя, враховуючи позицію прокурора, суд дійшов переконання, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та його перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства, а покаранням, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде покарання за ч. 1 ст. 368 КК України - у виді пробаційного нагляду на строк в межах санкції статті, з позбавленням права обіймати посади в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки на строк в межах санкції статті, за ч. 2 ст. 369-2 КК України - у виді позбавлення волі на строк в межах санкції статті. При цьому суд застосовує положення ч. 1 ст. 70 КК України та остаточно призначає основне покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Окрім того, на підставі ст. 62, п. п. а) п. 1) ч. 1 ст. 72 КК України, враховуючи обставини справи та особу засудженого, суд вважає за можливе замінити призначене основне покарання у виді позбавлення волі, строк якого не перевищує двох років, на покарання у виді триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк.
Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року. При цьому, визначене покарання не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
Строк відбування основного покарання необхідно рахувати з моменту звернення вироку суду до виконання, а додаткового - після відбуття основного покарання.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України необхідно зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання період його тримання під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, починаючи з дня фактичного затримання, тобто з 03.01.2025 і до дня набрання вироком законної сили.
Застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно залишити до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів.
Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.
Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України та розпорядження Кабінету Міністрів України «Про передачу майна для потреб ЗСУ» №186-р від 26.02.2022, враховуючи умови воєнного стану, що запроваджений і триває в державі. Крім того, суд вважає необхідним застосувати спеціальну конфіскацію відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 96-2 КК України.
Так, згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили, при цьому гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 62, 63, 65-67, 72, 73, 96-2, 368, 369-2 КК України, ст. 71 КВК України, ст. 100, 174, 349, 371, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, та призначити йому покарання:
-за ч. 1 ст. 368 КК України - у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік, з позбавленням права обіймати посади в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки на строк 3 роки;
-за ч. 2 ст. 369-2 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне основне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, з позбавленням права обіймати посади в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки на строк 3 роки.
На підставі ст. 62, п. п. а) п. 1) ч. 1 ст. 72 КК України замінити ОСОБА_4 остаточне основне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки на покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні на строк 2 роки.
Строк відбування основного покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту звернення вироку суду до виконання.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання період його тримання під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, починаючи з 03.01.2025 до дня набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - залишити без змін - у виді тримання під вартою, але не більше ніж на 60 днів.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07.01.2025 по справі №127/479/25 на речі, які виявлено та вилучено під час проведеного 03.01.2025 особистого обшуку ОСОБА_4 , затриманого в порядку ст. 208 КПК України за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 141, на території АЗС «ОККО».
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09.01.2025 по справі №127/475/25 на майно та речі, які відшукано та вилучено під час проведеного 03.01.2025 санкціонованого обшуку автомобіля марки «BMW» д. н. з. НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області 09.01.2025 по справі №127/483/25 на майно, яке вилучено 03.01.2025 в ході проведення обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:
- незаповнені бланки повісток в кількості 4 шт. з номерами №282, №283, №284, №285 з кольоровим відтиском печатки: « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та підписом Начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , які поміщено до спеціального пакету «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» RAW 0112110, які відповідно до квитанції №806 зберігаються в камері зберігання речових доказів ГУНП у Вінницькій області - знищити;
- мобільний телефон марки «Apple Iphone 15 Pro» сірого кольору, IMEI l: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 , зі встановленою сім-картою з номером НОМЕР_5 , який поміщено до спецпакету «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ СЛІДЧЕ УПРАВЛІННЯ» PSP 2223757, вилучений 03.01.2025 під час особистого обшуку у ОСОБА_4 , який відповідно до квитанції №805 зберігається в камері зберігання речових доказів ГУНП у Вінницькій області - повернути власнику;
- імітаційні грошові кошти в сумі 15800 доларів США (158 купюр номіналом по 100 доларів США з номером KL83664885B), які поміщено до спецпакету «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІІЯ УКРАЇНИ СЛІДЧЕ УПРАВЛІННЯ» PSP 2223728, та відповідно до квитанції №805 зберігаються в камері зберігання речових доказів ГУНП у Вінницькій області - знищити;
- автомобіль марки «BMW» д. н. з. НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поміщений на спеціальний майданчик ГУНП у Вінницькій області - повернути власнику;
- предмети ззовні схожі на набої калібру 5?45 в кількості 23 шт. та магазин до них, які поміщено до спецпакету НПУ СУ PSP №2223777 - конфіскувати у власність держави в особі Міністерства оборони України та передати для потреб Збройних Сил України;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 на автомобіль марки «BMW» моделі «528I» із реєстраційним номером НОМЕР_7 , що зареєстрований за ОСОБА_4 , поміщене до паперового конверту №NPU-0155639 та відповідно до квитанції №805 зберігається в камері зберігання речових доказів ГУНП у Вінницькій області - повернути власнику.
На підставі ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна та конфіскувати у власність держави речові докази, а саме: грошові кошти номіналом 100 доларів США в кількості 2 купюри з номерами СI07270589А та НВ83669728А, які поміщено до спецпакету «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ СЛІДЧЕ УПРАВЛІННЯ» PSP 2223728 та передані на зберігання до Відділення №220/01 АБ «Укргазбанк» (прибутковий позабалансовий ордер №14464_1 від 25.02.2025 та акт приймання-передачі речових доказів від 25.02.2025); грошові кошти в сумі 39 500 грн номіналом 500 грн з номерами: АБ1905404, АН3651045, ЄА9166181, ЦБ9882647, ХГ6911212, АЗ1103519, XЄ1788413, АИ0782655, АB0149565, XЗ7526842, EЄ5148605, AM0624891, ЄИ7924119, АЗ1100390, BС2706861, ЗА3828061, АК9041906, АЄ8737198, АЛ4402680, АБ0845859, ЄЕ9547930, ЕБ5339885, АЕ7350995, ЗБ5225990, АЖ1555255, ЕЄ7780115, ЄИ2862917, ФБ4393686, БА4272995, ЗГ1264380, ВЄ9343814, ЕA8513588, ГВ1184203, ЕУ4195326, ЄБ7404747, ЗН9420899, ББ1777841, ЄЕ0364811, АЛ3075761, ГА9265752, ХЕ9712941, ЕГ9715108, ГБ5761915, АП4092606, ЗВ3609120, ЄБ2094299, ЄЕ2400880, ЄЗ5778201, ЕЖ9907107, ХИ8683140, ЗВ0414937, ГН4659972, ЕИ4730499, АА8284806, EИ6700514, АМ8690112, ЗН6661847, АЖ8757651, АД2586420, АА4977857, АГ2794497, ЗГ2212537, ЕД0087543, АН0292918, ББ8545482, ЕЖ3319966, АП9130028, БА4732854, ГА3436554, АЕ1882772, ЕИ2421316, ХЗ2265741, АН1985262, АЛ4534329, АП0265073, АА9478581, АН4377321, XB9945719, ГБ3476782, які поміщено до спецпакету «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ СЛІДЧЕ УПРАВЛІННЯ» PSP 2223778 та передані на зберігання до Відділення №220/01 АБ «Укргазбанк» (прибутковий позабалансовий ордер №14464_1 від 25.02.2025 та акт приймання-передачі речових доказів від 25.02.2025); грошові кошти, а саме: купюри номіналом 500 гривень в кількості 9 штук, які мають індивідуальні номери (АГ5564090, ЄЗ1422643, ХИ9828794, АА1917897, ВД0678127, ЗБ6130192, ВТ1024260, ЕД0348096, ХВ1508096), купюра номіналом 200 гривень в кількості 1 штука з номером ЄА3756577, купюра номіналом 20 гривень в кількості 1 штука з номером АK5286335, поміщені до спецпакету НПУ СУ PSP 3103344 та передані на зберігання до Відділення №220/01 АБ «Укргазбанк» (прибутковий позабалансовий ордер №14464_1 від 25.02.2025 та акт приймання-передачі речових доказів від 25.02.2025); грошові кошти у загальній сумі 19 тисяч гривень купюрами по 500 гривень у кількості 38 шт. з наступними серіями та номерами: ЕЗ4731072, ГБ4682575, ВЗ19219573, АВ7410474, ВЄ9173325, ЕД1115651, ЄГ0858337, ВТ4356374, ЕА0443024, АЛ3912023, ЕД6373198, АЖ5021117, ЄБ2206679, ХВ1946597, АР7674595, ЦБ9202409, ВЄ1825262, АД7387592, ЄЄ0740600, АИ1118300, ЕИ9024510, ЄА0526064, ВЗ6390339, ЕЗ1495806, ЕД9142122, АН0688511, ХД6342776, ВЖ4030243, ВД9016012, ВЗ7688370, ЕБ0821510, ЄБ2632429, БГ3667274, АЕ7401630, ВД2341419, БВ2567719, ЦБ9553835, ВЄ9807722, поміщені до спеціального пакету НПУ №RAW0112018 та передані на зберігання до Відділення №220/01 АБ «Укргазбанк» (прибутковий позабалансовий ордер №14464_1 від 25.02.2025 та акт приймання-передачі речових доказів від 25.02.2025).
Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення, копію вироку направити учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
Відповідно до частини 2 статті 394 КПК України, вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.
Суддя: