Справа № 752/18128/25
Провадження №: 2-а/752/359/25
Іменем України
11.11.2025 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Кирильчук І. А.,
за участю секретаря - Сінчук І. А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845, адреса: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51) про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті
У липні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просив скасувати постанову серії АВ №00006711 від 14 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а провадження у справі закрити.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 14 липня 2025 року уповноваженою особою Державної служби України з безпеки на транспорті ухвалено постанову серії АВ № 00006711 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, відповідно до якої 11 липня 2025 року о 21 год 39 хв на автодорозі М- 05, км. 36+303 у Київській області, зафіксовано рух транспортного засобу «MAN TGS 24.440» д.н.з. НОМЕР_2 з перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України а саме: загальної маси транспортного засобу на 5,525 % (2,2 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі в 40 тон.
Вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з таких підстав. Позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «MAN TGS 24.440» д.н.з. НОМЕР_2 та причепу до нього. Вважає, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам п. 17 Порядку № 1174 та п. 4 Інструкції № 512, оскільки не містить інформацію про : марку модель, державний номерний знак причепу/напівпричепу (KOGEL SW 24, д.н.з. НОМЕР_3 ). Відповідно до транспортної накладної № 11077836 від 11 липня 2025 року товар перевозився автомобілем «MAN TGS 24.440» д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричипом KOGEL SW 24, д.н.з. НОМЕР_3 , який є спеціалізованим напівпричіпом- контейнеровозом, з контейнером на ньому - до яких повинна застосовуватись норма щодо навантаження фактичної маси 44 тонни. Звертає увагу що в постанові не визначено: категорію, тип, повну масу , вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги , наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб, які у спірній ситуації є вирішальними.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 04 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для надання відзиву на позовну заяву.
09 вересня 2025 року представник Державної служби України з безпеки на транспорті - Риженко І. С. подала відзив на позовну заяву, в якому вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Вказує, що оскаржувану постанову винесено з дотриманням Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року( зі змінами від 23 лютого 2024 року), яким не передбачено фіксування відомостей про напівпричіп. Зазначає, що за даними фотофіксації в момент зважування зафіксований і тягач, і приєднаний до нього напівпричіп. Тобто, у справі спірні правовідносини виникають у зв'язку із питанням, чи має право спеціалізований колісний транспортний засіб, який за реєстраційними документами є контейнеровозом, перевозити вантаж відмінний від контейнера. Так, якщо в реєстраційних документах транспортного засобу вказано «контейнеровоз», він є типу причепа або напівпричепа для перевезення контейнерів по автомобільним дорогам, то лише при використанні такого транспортного засобу як засобу спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій - контейнерів, допускається навантаження, передбачене п. 22.5 ПДР.
Зазначає, що постанова, яка оскаржується за своїм змістом повністю відповідає вимогам Інструкції № 512 та Додатку № 1 до неї та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою особою відповідача було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Просить відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
Відповідно до статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.
11 липня 2025 року о 21 год 39 хв на автодорозі М- 05, км. 36+303 Київської області, зафіксовано рух транспортного засобу ««MAN TGS 24.440» д.н.з. НОМЕР_2 із перевищенням нормативних параметрів відповідно п. 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5.525% (2.21 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.
За результатами фіксації в автоматичному режимі адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Солов'янчик С. І. винесено постанову серії АВ № 00006711 від 14 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн.
ТОВ «БОЛЕКО» є власником: спеціалізованого вантажного сідлового тягача -Е ««MAN TGS 24.440» д.н.з. НОМЕР_2 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 та спеціалізованого напівпричепу контейнеровозу -Е KOGEL SW 24, д.н.з. НОМЕР_3 .
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є директором ТОВ «БОЛЕКО».
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання фіксації порушень законодавства про автомобільний транспорт» від 27 грудня 2019 року № 1174 було затверджено Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - Порядок № 1174).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційної телекомунікаційної системи.
Відповідно до вимог частини другої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Згідно з частиною четвертою статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» установлено, що дія Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, поширюється на вітчизняних та іноземних перевізників, що здійснюють перевезення вантажів на території України.
Згідно з пунктом 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27 червня 2007 року, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами регламентована статтю 132-1 КУпАП.
Зі змісту часини другої статті 132-1 КУпАП вбачається, що адміністративним правопорушенням є перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. За вчинення такого правопорушення передбачена адміністративна відповідальність у виді накладення штрафу, зокрема, в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.
Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частинами другою, третьою, четвертою статті 283 КУпАП встановлено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показів свідків.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зі змісту оскаржуваної постанови серії АА № 00006711 від 14 липня 2025 року, вбачається, що 11 липня 2025 транспортний засіб ««MAN TGS 24.440» д.н.з. НОМЕР_2 здійснював рух із перевищенням нормативних параметрів, передбачених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України.
Правопорушення в автоматичному режимі зафіксовано технічним засобом WIM 5,5 ( серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії № 1786 до 26 грудня 2025року, UA /232/241224/ 000895 до 23 грудня 2025 року, 6048 до 13 грудня 2025 року). Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу загальна маса - 42210 кг. Фактичні зафіксовані параметри ТЗ: кількість вісей 6 шт., спарені колеса - 3 вісь; відстань між вісями 1-2: 2820 мм., 2-3: 1080 мм., 3-4: 5820 мм; 4-5: 1340 мм; 5-6: 1400 мм; навантаження на вісь 1- 6200 кг, 2 - 6050 кг, 3 - 10100 кг, 4 - 8350 кг, 5 - 8150 кг; 6 - 8050 кг; загальна маса - 46900 кг.
Постанова містить посилання на веб-сайт з ідентифікатором доступу, на якому відображені фотографії транспортного засобу в момент вчинення правопорушення.
В матеріалах справи містяться роздруковані з веб-сайту знімки транспортного засобу в момент вчинення ймовірного правопорушення.
В якості даних транспортного засобу, рух якого зафіксовано в автоматичному режимі, в оскаржуваній постанові від 14 липня 2025 року зазначено: «MAN TGS 24.440» д.н.з. НОМЕР_2 .
У матеріалах справи наявна копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , з якого вбачається, що відповідний транспортний засіб MAN TGS 24.440» д.н.з. НОМЕР_2 є спеціалізованим вантажним сідловим тягачем.
Крім того, долучено копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 на напівпричіп марки KOGEL SW 24, д.н.з. НОМЕР_3 , в особливих відмітках якого зазначено, що це спеціалізований напівпричеп-контейнеровоз.
Відповідно до товарно-транспортної накладної № 11077836 від 11 липня 2025 року перевезення здійснювалось автомобілем «MAN TGS 24.440» д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричіпом KOGEL SW 24, д.н.з. НОМЕР_3 .
Згідно з фотозображеннями, здійсненими в автоматичному режимі в момент фіксації правопорушення, зафіксовано проїзд транспортного засобу ««MAN TGS 24.440», з напівпричепом та контейнером.
Водночас в оскаржуваній постанові відсутні відомості про марку, модель та державний номерний знак напівпричепу-контейнеровоза, з яким цей транспортний засіб перебував у складі автопоїзда, що є порушенням вимог статті 283 КУпАП.
За таких обставин, при встановлені технічних характеристик транспортних засобів (тягачів) зі спеціалізованими напівпричепами-контейнеровозами, посадові особи відповідача повинні були ідентифікувати їх як трьохвісні автомобілі (тягачі) з трьохвісними напівпричепами (контейнеровозами) та визначати можливе перевищення ними фактичної маси виходячи із максимально дозволеної маси у розмірі 44 тони, а не 40 тон, як було враховано ними під час проведення розрахунків.
Зазначена невідповідність вимогам підзаконного нормативно-правового акта при проведенні розрахунків обумовлена тим, що відповідачем у оскаржуваній постанові в порушення Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1174 від 27 грудня 2019 року, не встановлено державний номерний знак напівпричепу, внаслідок чого відповідно відповідачем не були встановлені дійсні характеристики таких транспортних засобів та помилково визначена дозволена максимальна маса.
Таким чином, постанова від 14 липня 2025 року серії АВ № 00006711 не містить виміряних з урахуванням похибки вагових параметрів, встановлених саме для контейнеровоза, який рухався разом з транспортним засобом (тягачем) «MAN TGS 24.440» д.н.з. НОМЕР_2 , а тому є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Також, суд зауважує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Отже, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен довести фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь.
Посилання відповідача на те, що спеціалізований напівпричеп - контейнеровоз, повинен мати відповідне маркування, без якого віднести такий транспортний засіб до контейнеровозів немає можливості суд вважає безпідставними, з огляду на таке.
Відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 14 січня 1997 року № 363 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» (далі - Правила № 363) н/причеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій - контейнерів.
Відповідно до п. 17.2-17.5 Правил № 363 забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об'єм контейнера, куб. м., місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера.
У той же час, можливе недотримання власником вантажу або ж перевізником вимог щодо маркування контейнеру, не може змінити призначення та технічні характеристики одиниці транспортного обладнання, яка розміщена на спеціалізованому напівпричепі-контейнеровозі, для цілей її ідентифікації як причепа-контейнеровоза у розумінні Наказу № 363 та для цілей застосування положень п. 22.5 Правил дорожнього руху.
При цьому, спірною постановою позивача було притягнуто до відповідальності саме за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами, а не за порушення вимог щодо маркування контейнерів.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Частина перша статті 139 КАСУ передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова особа.
З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 605,60 грн.
Керуючись статями 72, 77, 241-246, 286 КАС України, статями 7, 122, 251, 265-2, 268, 283-284, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті - задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, від 14 серпня 2025 року серії АА № 00006711, винесену Головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Солов'янчик Світланою Іванівною про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною другою статті 132-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити.
Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду виготовлено 11 листопада 2025 року.
Суддя І. А. Кирильчук