Справа № 752/269/18
Провадження № 6/752/442/25
іменем України
12.11.2025 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Данілова Т.М. з участю секретаря Моркотун О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред"явлення виконавчого документа до виконання, -
заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12 квітня 2018 року задоволено позов ПАТ "Дельта Банк". Постановлено стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, іден. номер НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість по простроченому тілу кредиту у сумі 29 870,25 грн., заборгованість за відсотками у сумі 27 625,00 грн. та 1 600 грн. судового збору.
31 серпня 2018 року Голосіївським районним судом м. Києва на підставі вказаного рішення суду був виданий виконавчий лист № 752/269/18 (а.с. 42)
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 30.11.2020 року стягувача ПАТ "Дельта банк" замінено на ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", як правонаступника за правом грошової вимоги до боржника - ОСОБА_1
ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулося у суд з заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред"явлення виконавчого документа до виконання.
В обгрунтування заяви зазначає, що АТ "Дельта Банк", як стягувач, виконавчий документ не передавав заявнику для звернення його до виконання та місцезнаходження вказаного виконавчого листа невідоме, а втрата виконавчого листа позбавляє стягувача права на повторне звернення судового рішення до виконання.
Судове рішення станом на сьогоднішній день залишається не виконаним і не втратило своєї законної сили. Боржник не погашає заборгованість та ухиляється від самостійного виконання рішення суду.
Заявник просить розглянути заяву без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення такого документа для виконання. Тобто, якщо строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дублікату втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.
Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.
Поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника (постанова Верховного Суду від 03 червня 2020 року в справі № 2-461/09).
Метою застосування ст. 433 ЦПК України є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.
Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, так і від чинників, що не пов'язаних з людським фактором.
Так, причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, протягом строку, який пропущено, що підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для сторони на вчинення певної дій.
В заяві про поновлення строку, стягувач посилається на те, що виконавчий лист банк йому не передав, а відтак слід вважати його втраченим, разом з тим, втрата виконавчого листа позбавляє його права на повторне звернення виконавчого документа до виконання.
Проте, суд не може визнати такі причини пропуску строку поважними з огляду на те, що додані до заяви документи не містять інформації та доказів щодо звернення стягувача з заявою про пред'явлення виконавчого листа до виконання в межах строку встановленого законом.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 30 листопада 2020 року було замінено сторону виконавчого провадження, а саме замінено ПАТ «Дельта Банк» його правонаступником ТОВ «ФК «ЄАПБ», а відтак новий стягувач мав можливість звертатись в тому числі і до органів ДВС з метою з'ясування стану виконавчого провадження в межах строку встановленого законом для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Суд вважає, що наведені обставини не доводять той факт, що строк пропущений з поважних причин. Така процесуальна поведінка стягувача з точки зору суду за відсутності будь-яких розумних пояснень ТОВ «ФК «ЄАПБ» не може вважатись такою, що свідчить про сумлінне користування ТОВ «ФК «ЄАПБ», як учасником виконавчого провадження, своїми правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Крім того, суд звертає увагу, що з 05.01.2017 року, інформація про невиконані майнові зобов'язання боржників, в режимі реального часу, була оприлюднена в Єдиному реєстрі боржників, що є відкритим та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.
Обставини даної справи свідчать про те, що саме неналежна поведінка стягувача призвела до того, що виконавчий лист не був пред'явлений до виконання в строки передбачені законом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заява про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа та видачу його дублікату не містить посилання на обставини, що обґрунтовували наявність поважних причин для бездіяльності стягувача впродовж значного часу, а відтак заявник помилкового дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ «ФК «ЄАПБ» про поновлення строків для пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа, позаяк суд вважає, що вказані заявником обставини для поновлення строку є неповажними, оскільки вони не пов'язані з об'єктивними, незалежними від стягувача обставинами, які б перешкоджали реалізувати своє право на пред'явлення виконавчого документа у визначені законом строки.
Відповідно до п. 17.4 ч.1 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
З огляду на те, що питання видачі дублікату виконавчого листа на пряму залежить від вирішенням питання щодо поважності причин пропуску строку, суд доходить висновку, що з огляду на не доведеність поважності причин пропуску строку, заява про видачу дублікату виконавчого листа задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 431 та 432 ЦПК України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред"явлення виконавчого документа до виконання - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: