Справа № 127/15812/25
Провадження 2/127/3155/25
12 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Левченко А.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Шевчука В.О.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницького академічного обласного театру ляльок про визнання протиправним та скасування наказу про оголошення догани,
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Вінницького академічного обласного театру ляльок про визнання протиправним та скасування наказу про оголошення догани.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває у трудових відносинах з Вінницьким академічним обласним театром ляльок. Відповідно до наказу № 69 від 10.10.2005 Вінницького обласного театру ляльок позивач зарахована на посаду керівника літературно-драматургічної частини. Згодом змінено форму трудового договору, припинено безстроковий трудовий договір. Позивача на підставі пункту 9 статті 36 Кодексу законів про працю України та наказу Вінницького академічного обласного театру ляльок 06 грудня 2016 року призначено на посаду керівника літературно-драматургічної частини Вінницького академічного обласного театру ляльок в порядку обрання відповідно до Контракту з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури від 5 грудня 2016 р« зі змінами від 30.12.2016 р., 29.12.2017 р« 29.12.2018 р« 05.12.2019 р., 27.12.2019 р., 31.08.2020 р., 30.11.2021 р., 31.12.2021 р., 05.12.2022 р., укладеного між Вінницьким академічним обласним театром ляльок та ОСОБА_1 , (надалі - Контракт). Наказом директора Вінницького академічного обласного театру ляльок Тетяни ПОБЕРЕЖНОЇ від 23.04.2025 № 18-к (надалі - наказ № 18-к) позивачу оголошено догану у зв'язку із неналежним виконанням своїх посадових обов'язків, з яким позивач не погодилась. У наказі роботодавець стверджує, що позивач вчинила проступок, який полягав у тому, що позивач допустила неналежне виконання посадових обов'язків, що призвело до матеріальних збитків театру, а також замовлення друкованої продукції (репертуару театру на квітень 2025 року) без погодження із керівництвом театру, наказом № 18-к Позивачу оголошено догану.
Позивач звертає увагу, що у даному випадку дисциплінарним проступком роботодавець чітко визначив - неналежне виконання 24 березня 2025 року ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків, а наслідками такого правопорушення - завдані матеріальні збитки театру, а також замовлення друкованої продукції (репертуару театру на квітень 2025 року) без погодження із керівництвом театру.
Разом з тим, позивач вказує, що зі змісту вказаного наказу не вбачається, за які саме порушення трудової дисципліни (посадових (трудових) обов'язків) Позивачу оголошено догану, тобто наказ не містить конкретного формулювання самого порушення трудової дисципліни (посадових (трудових) обов'язків). У наказі також не зазначено, які саме обов'язки, покладені на Позивача законодавством, контрактом, посадовою інструкцією тощо, вона не виконала або виконала неналежним чином, не зазначено конкретних норм законодавства, які були нею порушені (наказ містить лише посилання на статтю 147 КЗпП України, яка встановлює види стягнення за порушення трудової дисципліни).
На переконання Позивача, притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани з формулюванням причини - неналежне виконання посадових обов'язків, не може вважатися законним без визначення конкретних умов контракту, посадової інструкції тощо, які начебто вона виконувала неналежним чином, та суті й обставин проступку.
Позивач стверджує, що оскаржуваний наказ № 18-к не містить ні правового обґрунтування прийнятого рішення, ні посилання на конкретну подію, яка мала ознаки дисциплінарного проступку.
Водночас, Відповідач фактично визнав той факт, що у провину Позивача ставиться відсутність саме погодження із керівництвом театру замовлення друкованої продукції (репертуару театру на квітень 2025 року), та не ставить під сумнів сам факт обов'язку Позивача щодо замовлення друкованої продукції.
Позивач вказує, що визначальною обставиною у такому разі є те, що 24 березня 2025 року Позивачем не здійснювалось будь-яких замовлень друкованої продукції, зокрема, й репертуару на квітень 2025 року.
Відповідно, відсутність факту здійснення 24 березня 2025 року замовлення друкованої продукції (репертуару театру на квітень 2025 року) виключає настання обов'язку за твердженням Відповідача погодження такого замовлення із керівництвом театру.
Так само, 24 березня 2025 року з боку Позивача не було допущено неналежного виконання своїх посадових обов'язків, внаслідок чого могло б бути нанесено матеріальну шкоду Відповідачу.
Наведене свідчить, на переконання позивача, про надуманість висновку роботодавця щодо наявності обставин начебто вчиненого нею 24.03.2025 дисциплінарного проступку, за яких їй було оголошено догану, що унеможливлює настання таких наслідків як спричинення матеріальних збитків театру та замовлення друкованої продукції (репертуару театру на квітень 2025 року) без погодження із керівництвом театру.
Позивач просить Визнати протиправним та скасувати наказ Вінницького академічного обласного театру ляльок від 23.04.2025 № 18-к «Про оголошення догани ОСОБА_3 » та стягнути з Відповідача на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору за подання позовної заяви та витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі. Розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач через канцелярію суду 23.06.2025 подав відзив на позовну заяву. У відзиві вказує, що ознайомившись з позовною заявою, вважає, що вона не підлягає до задоволенню з таких підстав: ОСОБА_1 з 10 жовтня 2005 року працює у Вінницькому академічному обласному театрі ляльок (далі - Театр) на посаді керівника літературно-драматичної частини. 23.04.2025 Наказом №18-к «Про оголошення догани ОСОБА_3 » відповідно до ст. 147 Кодексу законів про працю України у зв'язку із неналежним виконанням своїх посадових обов'язків ОСОБА_1 24 березня 2025 р., що призвело до матеріальних збитків театру, а також замовлення друкованої продукції (репертуару театру на квітень 2025 р.) без погодження із керівником театру оголошено догану ОСОБА_1 керівнику літературно-драматичної частини.
24 березня 2025 року Вінницькому академічному обласному театру ляльок стало відомо, що 20 березня 2025 року ОСОБА_1 самовільно замовила від імені Театру у ФОП ОСОБА_4 друковану продукцію на суму три тисячі тринадцять гривень, яка містила помилки та потребувала повторного виготовлення.
Відповідно до протоколу комісії для проведення розслідування щодо визначення розміру збитків від 22.04.2025 комісія дійшла висновку, що перевищення та неналежне виконання своїх функціональних обов'язків керівника літературно-драматичної частини ОСОБА_1 , завдало матеріальної шкоди театру при замовленні поліграфічної продукції на квітень 2025 року із помилкою у ФОП ОСОБА_4 у розмірі три тисячі тринадцять гривень.
Комісія рекомендувала керівнику театру притягнути до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 за перевищення своїх функціональних обов'язків.
Отже, за перевищення та неналежне виконання своїх функціональних обов'язків керівника літературно-драматичної частини ОСОБА_1 було оголошено догану, а саме за самовільне замовлення від імені Вінницького академічного обласного театру ляльок 20 березня 2025 року у ФОП ОСОБА_4 друковану продукцію. У зв'язку з цим, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Вінницького академічного обласного театру ляльок про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани.
Відповідач через Електронний суд 14.10.2025 надіслав письмові пояснення на позовну заяву, які є аналогічними за змістом поданому відзиву на позовну заяву.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала. Просила задовольнити їх у повному обсязі.
Представник позивача також просила суд задовольнити позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог. Просив відмовити у позові в повному обсязі з мотивів, викладених у відзиві.
Дослідивши позовну заяву та письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Положеннями ст.16 ЦК України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади; Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до змісту частини третьої статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до наказу № 69 від 10.10.2005 Вінницького обласного театру ляльок позивача зараховано на посаду керівника літературно-драматургічної частини.
Наказом Вінницького академічного обласного театру ляльок № 59 - к від 05 грудня 2016 року ОСОБА_1 06 грудня 2016 року призначено на посаду керівника літературно-драматургічної частини Вінницького академічного обласного театру ляльок в порядку обрання відповідно до Контракту з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури від 5 грудня 2016 року зі змінами від 30.12.2016, 29.12.2017, 29.12.2018 05.12.2019, 27.12.2019 31.08.2020, 30.11.2021, 31.12.2021, 05.12.2022, укладеного між Вінницьким академічним обласним театром ляльок та ОСОБА_1 .
Зазначене узгоджується із копією із трудової книжки позивача.
Пунктом 1.7. Розділу 1 Контракту визначено роботу (трудову функцію) працівника: «Бере участь у формуванні репертуару театру. Підбирає необхідний літературний та іконографічний матеріал, організує консультації спеціалістів. Проводить роботу з драматургами. Рекомендує авторам теми й сюжет для створення нових сценічних творів, розглядає творчі заявки, готує висновки щодо їх доцільності. Організує обговорення Художньою радою нових творів, редагує тексти і лібрето творів, прийнятих до постановки. Контролює виконання авторами договірних зобов'язань. Редагує всі рекламні видання і стежать за їх виходом у світ. Здійснює зв'язок із пресою, готує і передає для публікації інформаційні матеріали про творче життя колективу. Бере участь у заходах із вивчення глядацької аудиторії.».
Поміж інших обов'язків, передбачених пунктом 3.1. Розділу 3 Контракту, Працівник зобов'язаний: сумлінно виконувати свою трудову функцію, що визначена посадовою інструкцією; дотримуватися трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку закладу культури; письмово повідомити та отримати погодження Роботодавця для участі у заходах (виставах, зйомках, конкурсах, фестивалях тощо), що проводяться в робочий час та не належать до виконання його трудової функції.
Згідно з пунктом 3.3. Розділу 3 Контракту Роботодавець не має права вимагати від Працівника виконання обов'язків (робіт), не обумовлених цим Контрактом.
Згідно з пунктом 5.1. Розділу 5 Контракту у випадку невиконання чи неналежного виконання Працівником своїх обов'язків, передбачених цим Контрактом, порушення трудового законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку, колективного договору, наказів закладу культури, а також заподіяння Роботодавцю матеріальної шкоди Працівник несе дисциплінарну, матеріальну відповідальність в порядку, визначеному законодавством.
До прав Роботодавця, окрім іншого, належить затвердження інструкцій, що уточнюють, деталізують функції та обов'язки Працівника (пункт 3.6. Розділу З Контракту).
Поряд з цим, свою діяльність Позивач здійснює відповідно до вимог Посадової інструкції, затвердженої Директором Вінницького академічного обласного театру ляльок ОСОБА_5 05 грудня 2016 року.
Відповідно до наказу директора Вінницького академічного обласного театру ляльок Тетяни ПОБЕРЕЖНОЇ № 18-к ОСОБА_1 оголошено догану. Зі змісту цього наказу встановлено, що догану оголошено відповідно до ст. 147 КЗпП України у зв'язку із неналежним виконанням своїх посадових обов'язків ОСОБА_1 24.03.2025, що призвело до матеріальних збитків театру, а також замовлення друкованої продукції (репертуару театру на квітень 2025) без погодження із керівництвом. Підставами для видачі цього наказу зазначено: Доповідна Роговського Валерія Володимировича від 18.03.2025; Акт Про помилки при замовлені брошур репертуару театру за квітень місяць 2025 року від 24.03.2025 № 2; Лист ФОП ОСОБА_4 від 30.03.2025; Пояснення ОСОБА_6 10.04.2025; ОСОБА_7 18.04.2025; Протокол засідання комісії для проведення розслідування щодо визначення розміру збитків від 22.04.2025.
У доповідній за підписом ОСОБА_8 вказано, що ОСОБА_1 не надає можливості ОСОБА_8 займатися друком репертуару за дорученням директора. Вказана доповідна датована 18.03.2025.
Згідно із актом № 2 від 24.03.2025 про помилки при замовленні брошур репертуару театру за квітень місяць 2025 року ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 засвідчили, що ОСОБА_13 поставлено питання стосовно підготовки виготовлення макету репертуару на квітень 2025: - «хто погоджував макет репертуару на квітень місяць 2025 року?». Відповідно до вказаного акту суд не встановив жодної зафіксованої чи згаданої у ньому помилки, що допущена при замовленні брошур репертуару театру за квітень місяць 2025 року. Назва цього акту не узгоджується із його змістом. Разом із цим, вказано, що позивач відповіла на поставлене питання, що згаданий репертуар погоджено з головним режисером ОСОБА_14 , заступником директора ОСОБА_15 , головним художником ОСОБА_16 .
Відповідно до листа від 30.03.2025 ФОП ОСОБА_4 повідомляє про прийняття ним замовлення на друк поліграфічної продукції від співробітниці Вінницького академічного обласного театру ляльок ОСОБА_1 на загальну суму 3013 гривень з зобов'язанням подальшої оплати.
У пояснювальній записці від 10.04.2025 заступник директора ОСОБА_6 вказав, що він не погоджував макет репертуару на квітень 2025 з завідуючою літературної частини ОСОБА_1 .
Згідно із доповідною запискою від 18.04.2025 встановлено, що головний режисер ОСОБА_17 вказує, що макета репертуарної афіші на квітень 2025 року не бачив.
Відповідач до відзиву додав Наказ №22-ОД про створення комісії для проведення розслідування щодо визначення розміру збитків. Наказ видано у зв'язку із помилкою при замовленні поліграфічної продукції (репертуару театру на квітень 2025 року), що призвело до матеріальних збитків театру. Підставою вказано акт про помилки при замовленні брошур репертуару театру за квітень місяць 2025 року №2 від 24.03.2025 та лист ФОП ОСОБА_4 від 30.03.2025.
Відповідно до Протоколу засідання комісії для проведення розслідування щодо визначення розміру збитків від 22.04.2025 на порялок денний винесено питання «Про визначення кола осіб та розміру матеріальних збитків, які виникли при замовленні поліграфічної продукції за квітень 2025. Комісія дійшла висновку, що перевищення та неналежне виконання своїх функціональних обов'язків керівника літературно-драматургічної частини ОСОБА_1 завдало матеріальної шкоди театру при замовленні поліграфічної продукції на квітень 2025 із помилкою у ФОП ОСОБА_18 у розмірі 3013 грн 00 коп. На засіданні комісії ухвалено рекомендувати керівництву театру притягнути до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 за перевищення своїх функціональних обов'язків.
Відповідно до вимог Посадової інструкції, затвердженої Директором Вінницького академічного обласного театру ляльок ОСОБА_5 05 грудня 2016 року встановлено, що керівник літературно-драматургічної частини бере участь у формуванні репертуару, підбирає необхідний літературний матеріал, веде роботу з драматургами (інсценувальниками) (пункт 4.1.); керує видавничою діяльністю, готує або редагує тексти, включаючи рекламні (пункт 4.6.). Пунктом 4.7. Інструкції встановлено обов'язок працівника здійснювати постійний зв'язок із пресою, іншими засобами масової інформації, готувати та передавати для публікації інформаційні матеріали про творче життя колективу.
Відповідно до пунктів 6.1., 6.4., 6.5. Розділу 6 Посадової інструкції керівник літературно-драматургічної частини несе відповідальність за: невиконання (неналежне виконання) своїх посадових обов'язків, передбачених даною посадовою інструкцією, в межах, визначених чинним законодавством України; проведення без дозволу директора інтерв'ю, зустрічей, переговорів, що стосуються діяльності театру, порушення вимог дисципліни відповідно до норм трудового законодавства, за порушення внутрішнього трудового розпорядку.
До позовної заяви позивач додала два примірники репертуару на квітень 2025 року станом на 03 березня 2025 року. Один із них містить правки та закреслення, здійсненні ручкою. Цей примірник підписано головним режисером ОСОБА_14 та заступником директора С. Мельником. Інший примірник - без жодних виправлень та містить окрім підписів вказаних осіб, резолюцію про затвердження директора Т. Побережної.
Згідно із актом про відмову від письмових пояснень №3 від 24.03.2025 ОСОБА_1 відмовилась від надання письмових пояснень щодо погоджування макету репертуару на квітень місяць 2025 року.
Згідно із актом про відмову від письмових пояснень №5 від 11.04.2025 ОСОБА_1 відмовилась від надання письмових пояснень щодо погоджування макету репертуару на квітень місяць 2025 року.
Згідно із актом про відмову від письмових пояснень №4 від 11.04.2025 ОСОБА_19 відмовилась від надання письмових пояснень чи погоджувала із нею керівник літературно-драматургічної частини ОСОБА_1 макет репертуару на квітень 2025 року.
ОСОБА_1 підвищувала кваліфікацію в Центрі неперервної культурно- мистецької освіти Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв за програмою «Рекламна та іміджева діяльність закладів культури» у період з 03.04.2023 по 14.04.2023, що підтверджується Свідоцтвом про підвищення кваліфікації серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер 2067 від 14 квітня 2023 року
Стаття 43 Конституції України регламентує, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦК України).
Частиною другою статті 2 К3пП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Відповідно до частини першої статті 21 К3пП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до частини третьої статті 21 К3пП України Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
За змістом ст. 31 КЗпП України роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
Відповідно до положень ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1)догана, 2) звільнення.
Відповідно до ч.1 ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" зазначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.
У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов'язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.
Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.
Факт вчинення дисциплінарного проступку має бути належним чином зафіксований за допомогою актів, довідок, доповідних записок тощо.
До застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни пояснення в письмовій формі (ч. 1 ст. 149 КЗпП України).
З аналізу норм трудового права, що регулює дані правовідносини, зокрема порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, слід дійти висновку, що для правомірного притягнення до дисциплінарної відповідальності необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника і які прямо випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку та пов'язані з ним, та прямо на нього покладені; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків як проступок має бути винним і не пов'язаним з поважними причинами; для накладення дисциплінарного стягнення має бути встановлена подія (проступок) і обов'язково вина працівника, і дані обставини (подія і склад порушення) мають бути доведені саме роботодавцем, є неприпустимим перекладення на працівника обов'язку по доказуванню своєї невинуватості.
Щодо процедури застосування дисциплінарного стягнення працівнику має бути надана можливість дати письмові пояснення; для надання пояснень працівник повинен знати конкретно за який проступок він притягається до дисциплінарної відповідальності.
У постанові Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 461/8132/17 також сформульовано висновок щодо застосування норм права, з якого вбачається, що у трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов'язаний сам доводити свою невинуватість.
Для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.
За приписами статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов'язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.
Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Судом встановлено, що наказом директора Вінницького академічного обласного театру ляльок Тетяни ПОБЕРЕЖНОЇ № 18-к від 23.04.2025 керівнику літературно - драматургічної частини ОСОБА_1 оголошено догану у зв'язку із неналежним виконанням своїх посадових обов'язків, що призвело до матеріальних збитків театру, а також замовлення друкованої продукції (репертуару театру на квітень 2025) без погодження із керівництвом.
Однак оскаржуваний наказ №18-к від 23.04.2025 про оголошення догани ОСОБА_1 не містить посилання на норми законодавства, які були порушені, зокрема посадову інструкцію, трудовий договір або правила внутрішнього трудового розпорядку.
Крім того, в оскаржуваному наказі відсутнє посилання на конкретні вимоги посадової інструкції керівника літературно-драматургічної частини по організації замовлення друкованої продукції за погодженням із керівництвом
У тексті оскаржуваного наказу відсутні відомості про те, що при застосування щодо ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, а саме обставини, за яких вчинено проступок і її попередню роботу, а саме факт її неналежного виконання посадових обов'язків.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що згідно з посадової інструкції до обов'язків ОСОБА_1 входить замовлення друкованої продукції за погодження із керівництвом. Тобто ОСОБА_1 як працівника, не може бути покарано за неналежне виконання трудових обов'язків, оскільки вони не встановлені в її посадовій інструкції.
Неналежне виконання трудових обов'язків має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника.
Водночас, ні Контрактом, ні Посадовою інструкцією, ні будь-яких іншим нормативно-правовим чи локальним актом, що подані сторонами та досліджені судом, прямо або ж навіть опосередковано не передбачено обов'язку Позивача як керівника літературно-драматургічної частини замовляти за погодженням із керівництвом театру друковану продукцію (репертуар).
Судом установлено, що підставою для видачі наказу № 18-к про оголошення догани зазначено: ОСОБА_20 від 18.03.2025; Акт Про помилки при замовлені брошур репертуару театру за квітень місяць 2025 року від 24.03.2025 № 2; Лист ФОП ОСОБА_4 від 30.03.2025; Пояснення ОСОБА_6 10.04.2025; ОСОБА_7 18.04.2025; Протокол засідання комісії для проведення розслідування щодо визначення розміру збитків від 22.04.2025.
Однак у Акті від 24.03.2025 № 2 про Помилки при замовленні брошур репертуару театру за квітень місяць 2025 року не зафіксовано жодних помилок, виявлених при замовленні брошур репертуару театру за квітень 2025 року, що виключає можливість Відповідачем робити посилання на даний Акт, як документ, що засвідчує можливе допущення Позивачем конкретних порушень посадових обов'язків. Тому суд погоджується із твердженням позивача, що Акт не є належним і допустимим доказом зазначеним у оскаржуваному наказі № 18-к обставин щодо неналежного виконання посадових обов'язків ОСОБА_1 .
Щодо листа ФОП ОСОБА_4 від 30.03.2025, суд звертає увагу, що у ньому не конкретизовано друк якої саме продукції замовлено ОСОБА_1 . Суб'єкт господарювання цим листом повідомляє про прийняття ним замовлення на друк поліграфічної продукції, при цьому не конкретизовано замовлену продукцію та не вказано якого змісту отримане ним замовлення, що унеможливлює встановити зв'язок із обставинами, вказаними у спірному розпорядчому документі.
Згідно із Протоколом засідання комісії для проведення розслідування щодо визначення розміру збитків від 22.04.2025 комісія дійшла висновку і про перевищення і про неналежне виконання своїх функціональних обов'язків ОСОБА_1 . Рекомендувала останню притягнути за перевищення своїх обов'язків.
Однак перевищення службових повноважень проявляється у тому, що працівник вчиняє те чи інше діяння, яке не входить до його компетенції. У той же час, невиконання чи неналежне виконання посадових обов'язків полягає у невчиненні чи неналежному вчиненні особою дій у межах наданих їй законом прав та обов'язків. Для того, щоб визначити, чи мало місце перевищення службових повноважень, необхідно з'ясувати компетенцію працівника і порівняти її із вчиненими діями (перевищення службових повноважень не може проявлятися у бездіяльності - його об'єктивну сторону характеризує лише вчинення дії).
Попри це ОСОБА_1 відповідно до наказу №18-к від 23.04.2025 оголошено догану саме за неналежне виконання своїх посадових обов'язків.
Посилання у спірному наказі як на підставу його видання на пояснення заступника директора ОСОБА_6 від 10.04.2025 та Доповідну головного режисера ОСОБА_17 від 18.04.2025 на думку суду, не є належним. Оскільки у названих документах їх автори надавали пояснення щодо погодження макету репертуару на квітень 2025 року. Однак обставини щодо погодження макету репертуару не зазначені в оскаржуваному наказі № 18-к в якості обставин, які слугували підставою для застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді оголошення догани.
Таким чином, №18-к від 23.04.2025 «Про оголошення догани ОСОБА_3 » не містить фактичних та конкретних даних щодо неналежного виконання нею посадових обов'язків, його загальні формулювання не пояснюють суть порушень скоєних ОСОБА_1 , не містить посилання на конкретні обставини вчинення правопорушення, не містить посилання на назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Окрім цього, роботодавець притягує ОСОБА_1 за неналежне виконання нею обов'язків, які не входять до її посадових обов'язків як працівника.
Відповідач не довів, що ОСОБА_1 скоїла порушення, яке стосується виключно тих обов'язків, які є складовими її трудової функції як працівника і яке прямо випливає з правил внутрішнього трудового розпорядку та пов'язане з нею, та прямо на неї покладене, а також відповідач не довів наявність вини ОСОБА_1 . А неналежне виконання працівником трудових обов'язків як проступок має бути винним і не пов'язаним з поважними причинами; для накладення дисциплінарного стягнення має бути встановлена подія (проступок) і обов'язково вина працівника, і дані обставини (подія і склад порушення) мають бути доведені саме роботодавцем.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наказ №18-к від 23.04.2025 про оголошення догани ОСОБА_3 не відповідає вимогам трудового законодавства, є незаконним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути судовий збір в сумі 1211,20 гривень.
Щодо витрат на правничу допомогу відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно з п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата ), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Законом визначено критерії, які потрібно застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014 у справі «East|West Aliance Limited» проти України», заява №19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 в справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/ 16-ц.
Відповідно до п. 4.5 договору №01/05/-2025 від 01.05.2025 про надання професійної правової допомоги, що укладений між позивачем ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Яремчук Г.Б.», вартість послуг бюро (гонорар) встановлюється з обовязковим урахуванням умов, визначених п. 4.4. даного Договору та становить орієнтовну суму у розмірі 5000 грн без ПДВ.
Згідно з актом 1 наданих послуг (виконаних робіт) від 31.10.2025 до Договору №01/05/-2025 про надання правничої допомоги від 01.05.2025 адвокат надала клієнту правничу допомогу, вартість якої складає 5000 гривень.
Визначаючись з розподілом витратна правничу допомогу, відповідно до вимог ст. 137, 141 ЦПК України суд зважає, що справа є незначної складності, бере до уваги обсяг підготовлених та наданих доказів, враховує, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження з викликом сторін, адвокат була присутня у кожному судовому засіданні, а тому суд вважає доцільним стягнути з відповідача на користь позивача 5000 гривень витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об'єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 137, 141, 206, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Вінницького академічного обласного театру ляльок про визнання протиправним та скасування наказу про оголошення догани - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Вінницького академічного обласного театру ляльок від 23.04.2025 № 18-к «Про оголошення догани ОСОБА_3 ».
Стягнути з Вінницького академічного обласного театру ляльок на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.
Стягнути з Вінницького академічного обласного театру ляльок на користь ОСОБА_1 5000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення чи складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Вінницький академічний обласний театр ляльок, код ЄДРПОУ 02224755, адреса місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7.
Суддя В. В. Горбатюк