Справа № 752/23500/25
Провадження по справі № 1-кс/752/8701/25
іменем України
"29" жовтня 2025 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100000001006 від 06.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України,-
встановив:
10 жовтня 2025 року засобами поштового зв'язку до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12025100000001006 від 06.08.2025, яке 07.10.2025 вилучене в ході особистого обшуку ОСОБА_5 , під час затримання у порядку ст. 208 КПК України.
Вилучене в ході обшуку майно визнано речовим доказом, оскільки воно може містити відомості про обставини, що підлягають встановленню у кримінальному проваджені. Слідчий просить накласти арешт на майно, що зазначено у клопотанні з метою його збереження як речового доказу, а також заборонити користуватися та розпоряджатися ним.
У судове засідання слідчий не з'явився. Подав до суду заяву про розгляд вищезазначеного клопотання без його участі та просив його задовольнити.
Власник майна на виклик слідчого судді не з'явився. Заперечень та пояснень з приводу поданого клопотання не подав.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Розглянувши клопотання слідчого, дослідивши додані до нього додатки у виді копій матеріалів досудового розслідування, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, слідчий суддя дійшов до наступного.
Розгляд даного клопотання належить до повноважень слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відповідно до положень п.1 ч.2 ст. 132 КПК України.
Клопотання про арешт майна подане з дотриманням строку, передбаченого ч.5 ст. 171 КПК України.
Так, зі змісту клопотання вбачається, що В обґрунтування вимог клопотання слідчий зазначив, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №120235100000001006 від 06.08.2025, встановлено, що на початку серпня 2025 ОСОБА_5 , користуючись набутими соціальними та професійними зв'язками у суспільстві, переслідуючи корисливий мотив, в невстановлений час, вирішив зайнятися злочинною діяльністю, спрямованою на вимагання та одержання від військовозобов?язаних громадян України неправомірної вигоди за здійснення впливу на прийняття рішення службовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави, зокрема щодо допомоги у проходженні процедури зняття з розшуку у Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі за текстом ТЦК та СП) без участі особи, постановки на військовий облік та працевлаштування особи до підприємства, яке відноситься до критично важливих, з метою подальшого бронювання під час мобілізації і тим самим уникнення призову на військову службу.
12 вересня 2025 під час особистої зустрічі, яка відбулася у м. Вишгород Київської області, неподалік від Нового кладовища, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6 про наявність у нього зв?язків, а також можливість забезпечення допомоги у знятті з розшуку у РТЦК та СП, проходження військово-лікарської комісії у найкоротші терміни без особистої його участі, постановки на військовий облік та працевлаштування особи до підприємства, яке відноситься до критично важливих з метою подальшого бронювання. ОСОБА_5 висунув вимогу про надання йому неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави у розмірі 5 000 доларів США за вчинення вищезазначених дій.
ОСОБА_6 , розуміючи незаконність зазначених вимог та умов, усвідомлюючи, не бажаючи бути притягненим до кримінальної відповідальності, звернувся із заявою до правоохоронних органів та в подальшому діяв під їхнім контролем.
16.09.2025 12 годині ОСОБА_6 біля закладу громадського харчування «McDonald's» за адресою: м. Київ, пр. Оболонський, 26-А, передав ОСОБА_5 документи які той витребував у нього, а 18.09.2025 до ОСОБА_6 у телефонні розмові повідомив ОСОБА_5 у необхідності оплатити штраф за адміністративне правопорушення передбачене ст. 210 КУпАП та надіслав йому квитанцію.
Станом на 18.09.2025 у застосунку «Резерв+» згідно витягу військовозобов?язаного ОСОБА_6 зникли відомості щодо його розшуку за порушення правил військового обліку та з'явились відомості щодо взяття на облік останнього у ІНФОРМАЦІЯ_1 та про проходження ним військово-лікарської комісії.
18.09.2025 та 19.09.225 під час телефонних розмов ОСОБА_5 , володіючи інформацією про зняття з розшуку за порушення правил військового обліку, повідомив ОСОБА_6 про надання 5 000 доларів США за вплив ним на невстановлену досудовим розслідуванням уповноважену особу ІНФОРМАЦІЯ_2 за допомогу у знятті з розшуку ОСОБА_6 без участі останнього, проходженні військово-лікарської комісії, оновленні військово-облікових документів також без участі останнього та взятті на облік у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
22.09.2025 ОСОБА_6 на виконання вказаної вимоги ОСОБА_5 , о 14 годині 15 хвилин, згідно попередньої домовленості, перебуваючи у приміщенні ресторану «Art Cafe Bar», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Левка Лук?яненка, 18 передав йому грошові кошти в сумі 5000 доларів США (до офіційного курсу НБУ станом на 19.09.2025 становило 206 200 грн.)
Під час вказаної розмови ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6 , що він має змогу через невстановлену службову особу одного з РТЦК та СП за 8000 доларів США працевлаштувати його до підприємства, яке належить до суб'єктів критичної інфраструктури з метою бронювання від мобілізації.
22.09.2025 о 14:58 ОСОБА_6 на виконання вимог ОСОБА_5 через додаток «WhatsApp» на номер НОМЕР_1 , який належить останньому надіслав фотозображення свого паспорта, ідентифікаційного коду та трудової книжки та аналогічні документи гр. ОСОБА_7 , який є дублером у ході фіктивного працевлаштування ОСОБА_6 та який залучений працівниками правоохоронних органів з метою перевірки злочинних намірів ОСОБА_5 .
Надалі, не пізніше кінця вересня - початку жовтня 2025 року, більш точну дату на теперішній час не встановлено, ОСОБА_6 був працевлаштований на ТОВ «Будівельна група Укрпромінвестбуд», код ЄДРПОУ 43148697 та заброньований на вказаному підприємстві. Згідно витягу з застосунку «Резерв+», сформованого 06.10.2025 військовозобов?язаний ОСОБА_6 має тип відточки - бронювання до 23.06.2026.
Після цього, ОСОБА_6 07.10.2025 приблизно о 11 год, діючи за вказівкою ОСОБА_5 , прибув у приміщення ресторану «Art Cafe Ваг», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Левка Лук?яненка, 18 та передав останньому частину заздалегідь обумовленої неправомірної вигоди в розмірі 8000 доларів США(згідно офіційного курсу НБУ станом на 07.10.2025 становить 330 720 грн.), під час чого його було затримано.
Таким чином, ОСОБА_5 у період часу з 22.09.2025 по 07.10.2025 вимагав та одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 13 000 доларів США для себе за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
Під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , який відбувся 07.10.2025 в ході його затримання у порядку ст. 208 КПК України у приміщення ресторану «Art Cafe Ваг», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Левка Лук?яненка, 18, у останнього було виявлено та вилучено предмети схожі на грошові кошти номіналом 100 доларів США, у кількості 80 купюр, із однаковим номером на купюрах «LF 94934593 A», на загальну суму 8000 доларів США; мобільний телефон фірми «Apple» моделі «iPhone 14 Pro», в якому знаходиться сім карта фірми «лайфселл», на якій зазначено номер « НОМЕР_2 ».
07 жовтня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України.
Постановою старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 від 07.10.2025 вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №120235100000001006 від 06.08.2025.
Орган досудового розслідування вказує на те, що арешт зазначеного у клопотанні майна обумовлений необхідністю його збереження як речового доказу, оскільки вилучений в ході обшуку мобільний телефон може містити відомості про обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні, зокрема про обставини вимагання та одержання неправомірної вигоди у ОСОБА_6 , а вилучені предмети схожі на грошові кошти номіналом 100 доларів США, у кількості 80 купюр, із однаковим номером на купюрах «LF 94934593 A», на загальну суму 8000 доларів США - є частиною неправомірної вигоди, яку ОСОБА_6 під контролем правоохоронних органів передав ОСОБА_5 за здійснення впливу на службову особу ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою зняття його з розшуку у Територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки без його участі, а також в оновленні військово-облікових документів без участі останнього, внесенні відповідних відомостей до електронної бази даних військового обліку громадян «Оберіг» з їх відображенням в додатку «Резерв+», а також за здійснення впливу на прийняття рішення невстановленою службовою особою одного з РТЦК та СП щодо працевлаштування на підприємство, яке належить до суб'єктів критичної інфраструктури з метою подальшого бронювання.
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися)для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України арешт також може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Аналізуючи вимоги клопотання у сукупності з відомостями, що містяться у матеріалах, які додані до клопотання, слідчий суддя вважає доведеним, що вилучений мобільний телефон може містити відомості про обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні, зокрема про обставини вимагання та одержання неправомірної вигоди у ОСОБА_6 , а вилучені предмети схожі на грошові кошти номіналом 100 доларів США, у кількості 80 купюр, із однаковим номером на купюрах «LF 94934593 A», на загальну суму 8000 доларів США - є частиною неправомірної вигоди, яку ОСОБА_6 під контролем правоохоронних органів передав ОСОБА_5 за здійснення впливу на службову особу ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою зняття його з розшуку у Територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки без його участі, а також в оновленні військово-облікових документів без участі останнього, внесенні відповідних відомостей до електронної бази даних військового обліку громадян «Оберіг» з їх відображенням в додатку «Резерв+», а також за здійснення впливу на прийняття рішення невстановленою службовою особою одного з РТЦК та СП щодо працевлаштування на підприємство, яке належить до суб'єктів критичної інфраструктури з метою подальшого бронювання.
Враховуючи, що власником/володільцем зазначеного майна є підозрюваний ОСОБА_5 , не накладання арешту може призвести до його знищення, приховування, спотворення тощо.
Під час розгляду клопотання про арешт майна на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчий суддя уповноважений лише оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор бажає накласти арешт, як доказу у кримінальному провадженні. Оцінка доказів із точки зору їх допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті. Під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, вказане питання не входить до повноважень слідчого судді.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги клопотання є обґрунтованими. Арешт на вказане майно підлягає накладанню з метою його збереження як речового доказу, що відповідає п.1) ч.2 ст. 170 КПК України.
Враховуючи наведене, потреби кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, як арешт майна.
При цьому, відомостей щодо негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею на момент розгляду клопотання не встановлено, а власником майна не доведено необґрунтованість поданого клопотання чи відсутність потреби у накладенні арешту.
На підстав викладеного, керуючись ст. 40, 131, 132, 168, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно із забороною користування та розпорядження ним у кримінальному провадженні № 12025100000001006 від 06.08.2025, яке вилучене під час затримання у порядку ст. 208 КПК України та проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , який відбувся 07.10.2025 в ході його затримання у порядку ст. 208 КПК України у приміщення ресторану «Art Cafe Ваг», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Левка Лук?яненка, 18, а саме на: предмети схожі на грошові кошти номіналом 100 доларів США, у кількості 80 купюр, із однаковим номером на купюрах «LF 94934593 A», на загальну суму 8000 доларів США; мобільний телефон фірми «Apple» моделі «iPhone 14 Pro», в якому знаходиться сім карта фірми «лайфселл», на якій зазначено номер « НОМЕР_2 ».
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Організацію виконання ухвали покласти на старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1