Справа № 127/28645/25
Провадження № 2-а/127/249/25
10.11.2025 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Антонюка В. В.,
за участі: секретаря Бойчук Я. П.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Чернілевської Р. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниця, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, який мотивував тим, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаною особою, що підтверджується Тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .
04.09.2025 року позивачу стало відомо, що Третім відділом ДВС у м. Вінниці на підставі Постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 5066 у рамках виконавчого провадження № 79010318 про стягнення з нього штрафу у розмірі 34 000 грн., було ухвалено Постанову про арешт коштів Боржника.
З метою з'ясування обставин, позивач 08.09.2025 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де йому було видано копію Постанови № 5066 від 08.07.2025. При цьому, жодних розписок про отримання копії Постанови від позивача, відповідачем отримано не було. Так, 08.07.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ОСОБА_1 було складено Постанову № 5066 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього штраф у сумі 17 000 грн.
Позивач зазначає, що постанова Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 мотивована тим, що ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 6 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» та абз. 2 п. п. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних згідно додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, а саме: не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у районному ( міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, що є порушенням правил військового обліку.
З метою притягнення позивача до адміністративної відповідальності за інкриміноване йому правопорушення, 24.06.2025 року було складено відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП № 3161.
Також, у Постанові № 5066 ІНФОРМАЦІЯ_3 стверджує, що згідно наданих пояснень ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні не визнає, стверджує, що військово-облікові дані оновляв.
На переконання позивача, Постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.07.2025 № 5066 є необґрунтованою, протиправною, такою, що суперечить вимогам матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню, а викладені в ній факти та обставини є недостовірними та такими, що суперечать дійсним обставинам справи, що стало підставою для звернення позивачем до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 17.09.2025 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, окрім того даною ухвалою витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_4 :
- належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, складені відносно ОСОБА_1 ;
- належним чином завірені копії особової справи ОСОБА_1 ;
- належним чином завірену копію тимчасового військово - облікового документу ОСОБА_1 .
Витребувані докази разом відзивом на позовну заяву надійшли до суду 25.09.2025 року.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Чернілевська Р. В. заявлені вимоги підтримали за обставин, викладених у позовнй заяві, просили суд її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. 25.09.2025 року представником позивача подано відзив на позовну заяву в якому він заперечував щодо задоволення позовних вимог, аргументуючи тим, що оскаржувана постанова видана в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому жодних правових підстав для визнання даної постанови протиправною та її скасування немає. Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог та справу розглядати за його відсутності.
По справі судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Так, судом встановлено, що 24.06.2025 стрільцем-помічником гранатометника 3 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 старшим солдатом ОСОБА_2 , уповноваженим складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 227 від 08.05.2025, було складено протокол про адміністративне правопорушення № 3161 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
З даного протоколу вбачається, що: « ОСОБА_1 не виконав вимоги абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ від 11.04.2024 в частині обов'язку протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані…», чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 2101 КУпАП.
08.07.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 полковником ОСОБА_3 було винесено постанову № 5066, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000, 00 гривень.
З вищевказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 порушив абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ від 11.04.2024. Громадянин ОСОБА_1 з 18.05.2024 по 17.07.2024 не надав достовірну інформацію про свої персональні дані щодо адреси проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), відомості про які не має можливості отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії, а відтак громадянин ОСОБА_1 не виконав свій юридичний обов'язок, чим порушив перехідні положення Закону № 3633-ІХ від 11.04.2024. Законом № 3633-ІХ від 11.04.2024 було внесено зміни до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку, відтак невиконання визначених вимог Закону № 3633-ІХ від 11.04.2024 в частині не уточнення своїх персональних даних кваліфікується, як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Також із вищевказаної постанови вбачається, що її було винесено у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Частиною першою статті 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом прийнято до уваги, що метою повідомлення про розгляд справи є поінформованість особи, яка притягується до відповідальності, про час і місце розгляду справи для надання їй можливості реалізувати передбачені законом процесуальні права.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення № 3161 від 24.06.2025, позивач був належним чином повідомленим про розгляд справи про адміністративне правопорушення і заявив клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Також, із оскаржуваної постанови вбачається, що копія останньої позивачу вручена не була і не містить належної відмітки про її направлення позивачу. Водночас, представником відповідача разом з відзивом надано суду докази поштового відправлення копії оскаржуваної постанови ОСОБА_1 09.07.2025 (накладна № 2100700066136).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 235 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 210-1 КУпАП, віднесено до компетенції Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. При цьому порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами),уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України (ст. 246 КУпАП). Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин (ст. 248 КУпАП). Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення (ст. ст. 7, 8 КУпАП). Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).
У даному випадку, необхідність у відповідності до ст. 278 КУпАП проведення належної підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення та обов'язок з'ясування при її розгляді обставин, визначених ст. 280 КУпАП, покладено саме на ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
При цьому за приписами ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
В силу пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).
За змістом ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який наразі триває.
Отже, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX (Указ № 65/2022), запроваджено загальну мобілізацію, яка триває і донині.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є військовозобов'язаним і перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 ; згідно із довідкою військово-лікарської комісії № 2025-0307-1050 від 07.03.2025 має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі ст. 65 графи 11 Розладу хвороб, графи ТДВ, як такий, що має проблеми зі здоров'ям, на строк до 05.06.2025.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, а також виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно із абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» усі військовозобов'язані, крім тих, що визначені абз. 2-6, протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024 (Закон № 3633-ІХ), яким положення ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладено в новій редакції, згідно якої громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
За приписами п.п. 1 п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, зокрема, у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Згідно із абз. 4 п. п. 101 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1487 від 30.12.2022, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Так, у період з 18.05.2024 до 17.07.2024 у позивача виник обов'язок уточнити свої облікові дані.
Судом не встановлено обставин, визначених абз. 2-6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які б вказували на відсутність у позивача обов'язку встановленого законодавством в період з 18.05.2024 до 17.07.2024 уточнити свої облікові дані.
Доказів на підтвердження того, що позивач уточнив протягом вищевказаного строку свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, суду надано не було.
Позивач мав уточнити дані з 18.05.2024 до 17.07.2024. Тож, оновлення даних в будь-який інший день після 17.07.2024 утворює склад правопорушення.
Крім того, зі змісту позову вбачається, що позивач не заперечує факт не уточнення ним своїх військово-облікових даних в період з 18.05.2024 до 17.07.2024, посилаючись на можливість відповідачем самостійно з'ясувати персональні дані позивача шляхом електронної взаємодії, керуючись приміткою до ст. 210 КУпАП.
Так, приміткою у ст. 210 КУпАП передбачено, що положення статей 210, 2011 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Водночас слід враховувати, що примітка до ст. 210 КУпАП не може бути застосована в даному випадку, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів. Держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов'язаний свої персональні дані, але обов'язок такого уточнення покладається на військовозобов'язаного, яким є позивач.
До того ж, інформаційно-комунікаційні системи, реєстри, бази даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, можуть не містити окремих даних, які необхідно було оновити до 17.07.2024, зокрема, актуального номеру телефону, адреси електронної пошти.
Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, постановою № 5066 від 08.07.2025, тобто у строк не пізніше одного року з дня його вчинення.
Частиною 1 статті 210 КУпАП встановлено, що адміністративна відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Частиною 3 статті 210 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП встановлено, що адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Зазначені норми визначають різні склади правопорушень та є бланкетними, і при їх застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку, законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та запровадження в Україні особливого періоду.
Як слідує з протоколу і оскаржуваної постанови відповідачем було встановлено правопорушення, яке кваліфіковане саме ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, адже позивачем порушено законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Варто зауважити, що обов'язок для призовників, військовозобов'язаних та резервістів уточнити свої персональні дані виник з 18.05.2024, коли набули чинності відповідні зміни до Правил № 1487 та Закону № 3543-ХІІ, унесенні Законом № 3633-ІХ.
На даний час діє Указ Президента України № 65/2022, оголошення нової мобілізації в України після 18.05.2024 не відбулося, тому й обов'язок уточнити персональні дані, передбачений Правилами № 1487 та Законом № 3543-ХІІ, не виник.
Однак, такий обов'язок під час дії Указу Президента України № 65/2022 передбачений абз. 4 п. п. 1 п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ - громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Так як обов'язок щодо уточнення персональних даних саме з 18.05.2024 до 17.07.2024, коли уже йде мобілізація, запроваджений і передбачений Законом № 3633-ІХ саме у частині проведення мобілізації, а не військового обліку, то його не виконання слід розглядати як порушення законодавства про мобілізацію, відповідальність за яке передбачена ст. 210-1 КУпАП.
Таким чином, не уточнення своїх персональних даних позивачем у період з 18.05.2024 до 17.07.2024 не порушує правила військового обліку, так як у цей період нової мобілізації оголошено не було, а обов'язок вчинити такі дії пов'язаний виключно з уже триваючою мобілізацією.
Враховуючи вищенаведене, суд не погоджується із доводами адвоката позивача щодо невірної кваліфікації відповідачем вчиненого позивачем правопорушення.
За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Разом з тим, виходячи із положень ч. 2 ст. 77 КАС України та закріпленого в ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 КАС України і ч. 4 ст. 129 Конституції України, суд прийшов до висновку, що відповідачем в ході розгляду справи доведено правомірність оскаржуваного рішення, наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Отже, дослідивши письмові пояснення, викладені адвокатом позивача у позові та представником відповідача у відзиві, оцінивши відповідно до ст.90 КАС України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до переконання в тому, що позов не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищенаведені обставини та правові норми чинного законодавства, сукупність доказів, які містяться в матеріалах справи, на переконання суду в повній мірі підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а відтак постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 полковника ОСОБА_3 № 5066 від 08.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є правомірною та не підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про оборону України», прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, ст. ст. 1, 6, 7, 9, 210-1, 235, 245-249, 251, 252, 254-256, 279, 280, 283, 288 КУпАП, ст. ст. 2, 3-9, 44, 72-79, 90, 94, 132, 139, 143, 211, 217, 241-246, 257-258, 262-263, 268-272, 286 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- залишити без задоволення.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 5066 від 08.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210 - 1 КУпАП - залишити без змін.
Судовий збір в сумі 484, 48 гривень залишити за ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 12.11.2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя: