Справа № 127/34213/25
Провадження № 2/127/7809/25
Іменем України
11 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Бойко В.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за вищевказаним позовом.
Разом із позовною заявою позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та не рухоме майно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Староміським РО УМВД м. Вінниці 25 липня 2002 року, РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 . Тимчасово обмежити громадянину України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Староміським РО УМВД м. Вінниці 25 липня 2002 року, РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 право виїзду за межі України на строк до виконання взятих на себе зобов' язань.
Заява мотивована тим, що позивачем подано до суду позовну заяву, предметом якої є стягнення боргу за договором позики, та ціна позову якої складає 363 900,00 грн. Позивач має підстави вважати, що у разі задоволення позовних вимог у нього можуть виникнути складнощі при виконанні рішення суду при стягненні з відповідача грошових коштів.
Дослідивши матеріали заяви, заслухавши думку учасників справи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Ст. 151 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Також, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що заява частково обґрунтована, та підлягає частоковму задоволенню, а саме суд вважає за необхідне вжити заходів для забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та не рухоме майно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Староміським РО УМВД м. Вінниці 25 липня 2002 року, РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 , в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 363 900,00 грн.
В частині тимчасового обмеження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Староміським РО УМВД м. Вінниці 25 липня 2002 року, РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 у праві виїзду за межі України на строк до виконання взятих на себе зобов' язань, суд не вбачає підстав для задоволення заяви у цій частині з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Правилами ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» закріплено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: 1) він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону; 3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень; 4) він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання; 5) він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів; 9) він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду. Тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частинами першою та шостою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Так, положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову, в тому числі: заборона вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.
З огляду на наведене, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Тлумачення наведених вище норм законодавства свідчить, що в цивільному процесуальному законодавстві відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому статтями 149-150 ЦПК України застосувати заборону виїзду за межі України, як спосіб забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року, у справі №643/5842/16-ц.
Тому, у цій частині забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст. 151, 152, 153, 260, 263, ЦПК України, п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», -
Заяву задовольнити чстково.
Вжити заходів для забезпечення позову шляхомнакладення арешту на рухоме та не рухоме майно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Староміським РО УМВД м. Вінниці 25 липня 2002 року, РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 , в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 363 900,00 грн.
В решті вимог відмовити.
Ухвалу звернути до негайного виконання.
Копію ухвали направити сторонам для подальшого пред'явлення для виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана потягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відомості про відповідача:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Староміським РО УМВД м. Вінниці 25 липня 2002 року, РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 .
Суддя: