Справа № 706/1659/25
2-н/706/160/25
про відмову у видачі судового наказу
11 листопада 2025 року м. Христинівка
Суддя Христинівського районного суду Черкаської області Школьна А.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,
05.11.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» через систему «Електронний суд» звернулось до Христинівського районного суду Черкаської області із заявою, в якій просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за спожитий природний газ шляхом видачі судового наказу.
Вивчивши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суддя вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього кодексу.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
За змістом п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
У відповідності до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Як роз'яснено у пункті 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23.12.2011, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, урегульовані Законом України «Про житлово - комунальні послуги» 2189-VIII від 09.11.2017.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 вищевказаного Закону індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Тобто, саме на власників нерухомого майна або належних користувачів покладено тягар його утримання та сплати житлово - комунальних платежів.
Представник ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» не надав суду підписаної ОСОБА_1 заяви - приєднання до умов договору. До матеріалів справи долучив бланк типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, що не підписаний ні боржником, ні надавачем послуг, що позбавляє суд можливості однозначно виснувати про наявність договірних відносин між сторонами.
Більш того, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 є власником будинку по АДРЕСА_1 . в м. Христинівка Уманського району Черкаської області, і, що саме він приєднався до умов типового договору про постачання природного газу. Жодних доказів фактичного споживання природного газу боржником за вказаною адресою матеріали справи також не містять.
У зв'язку із викладеним, заявлені вимоги не є безспірними, не підтверджені документально, не випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно - правових відносин, а відтак їх розгляд можливий лише у порядку позовного провадження.
Враховуючи вимоги п. 1, 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, приходжу до висновку, що у видачі судового наказу за заявою ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з ч. 2 ст. 165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 164 ЦПК України сплачена сума судового збору заявнику не повертається. У разі пред'явлення заявником позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою вимогою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення недоліків.
Керуючись ст. 163 - 167 ЦПК України, суддя
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1, 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею, проте може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала складена та підписана суддею 11.11.2025.
Суддя Альона ШКОЛЬНА