Справа №127/35301/25
Провадження №1-кс/127/13705/25
08 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 62024240040001176 від 23.12.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 408 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024240040001176 від 23.12.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 408 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією проти України в Україні уведено воєнний стан із 05:30 24.02.2022, строк дії якого продовжено по теперішній час.
У зв'язку з чим, ОСОБА_5 , 29.02.2024 призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 та уклав контракт про проходження військової служби в лавах ЗСУ.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 239 від 17.08.2024, солдата ОСОБА_5 відряджено у військову частину НОМЕР_2 - АДРЕСА_1 .
Солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно й чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки й додержуватись вимог Статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, виконувати розпорядок дня військової частини, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), а також у разі потреби відлучитись питати дозволу у командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України солдат ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 27.08.2024 у солдата ОСОБА_5 виник злочинний умисел на ухилення від проходження військової служби.
Так, 27.08.2024 о 07.00 год. солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та з метою ухилення від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без поважних причин, в умовах воєнного стану, самовільно залишив розташування пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 - АДРЕСА_1 , та до 08.12.2024 проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків військової служби.
В подальшому, у супроводі співробітників ІНФОРМАЦІЯ_3 солдата ОСОБА_5 було доставлено до військової частини НОМЕР_3 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 08.12.2024 № 350, солдат ОСОБА_5 вважається таким, що прибув та облікований як тимчасово прикомандирований військовослужбовець.
Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на ухилення від проходження військової служби, 14.02.2025 о 09.00 год. солдат ОСОБА_5 , самовільно залишив розташування пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_3 - АДРЕСА_2 , та до 02.06.2025 проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням обов'язків військової служби.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_3 солдат ОСОБА_5 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами указаної військової частини правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також учинене ним нез'явлення до військової частини, не повідомляв та проводив час на власний розсуд.
16 червня 2025 року ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
18 червня 2025 року солдат ОСОБА_5 повідомив, що має намір повернутися до військової частини для проходження військової служби, та відповідно ч. 5 ст. 401 КК України попросив звільнити його від кримінальної відповідальності.
В той же день, ОСОБА_5 прибув до військової частини НОМЕР_3 .
18.06.2025 до Тростянецького районного суду Вінницької області надіслано клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, однак ОСОБА_5 на судові засідання не з'являвся.
Так, 24 червня 2025 року о 20:00 солдат ОСОБА_5 самовільно залишив базовий табір військової частини НОМЕР_3 .
Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 22.09.2025 повернуто клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності.
26.09.2025 ОСОБА_5 було оголошено в розшук, а кримінальне провадження № 62024240040001176 від 23.12.2024 - зупинено.
В подальшому, 08.11.2025 ОСОБА_5 було затримано на виконання ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 (№ 127/31904/25 від 09.10.2025 року) про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , з метою його приводу до слідчого судді для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями свідків, актом службового розслідування та іншими матеріалами досудового розслідування.
Оскільки в даному кримінальному провадженні виникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є достатні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_5 під вартою.
ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.Крім того, ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, зокрема останній продовжує вчиняти злочин, передбачений ч. 4 ст. 408 КК України, за вчинення якого передбачена санкція у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 12 років, тобто особливо тяжкий злочин, а також переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи суспільний резонанс дій ОСОБА_5 в умовах сьогодення, суспільний осуд, а також те, що запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий просила клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання, просила застосувати домашній арешт.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні по суті клопотання підтримав думку захисника.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, характеризуючі дані підозрюваного, прийшов до наступного висновку.
Слідчими Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, за процесуального керівництва Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024240040001176 від 23.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Згідно підозри, оголошеної ОСОБА_5 , останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України - дезертирство.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра щодо вчинення ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення обґрунтована. Причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання та доведена прокурором при розгляді даного клопотання.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого в умовах воєнного стану, санкцією ч. 4 ст. 408 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч.4ст.95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи, що підозрюваному відомі контактні дані свідків у кримінальному провадженні, які зокрема є військовослужбовцями, слідчий суддя приходить до переконання, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на даних свідків, шляхом проведення зустрічей з ними, спонуканням до зміни показів з метою надання останніми показань, які є вигідними саме для підозрюваного, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
На момент розгляду клопотання відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_5 в умовах СІЗО при ДУ «Вінницька УВП (№ 1)», зокрема, за станом здоров'я, сторонами не надано, тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.
Відповідно до ст. 178 КПК України суд враховує, що ОСОБА_5 раніше судимий, покази надає, має постійне місце проживання. Разом з тим, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого повторно.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід :тримання під вартою.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, нормами вказаної статті встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та з метою ухилення від проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно не виконував обов'язки, покладені на останнього у зв'язку з проходження воєнної служби, повторно, в умовах воєнного стану.
Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість в умовах воєнного стану, відомості про майновий та сімейний стан підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, правову підставу для застосування виключного запобіжного заходу, а саме вимоги ч. 8 ст. 176 КПК України, а також, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, слідчий суддя приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження клопотання слідчого обґрунтоване та наявні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Вінниці) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з дня фактичного затримання особи, тобто з 07.11.2025 по 05.01.2026 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя