Справа № 149/2899/25
Провадження №2/149/1205/25
Номер рядка звіту 38
"11" листопада 2025 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Робак М.В.
за участі секретаря Поліщук Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику матеріали цивільної справи за позовом ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
З 08.09.2025 в провадженні Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
06.11.2025 від представника позивача надійшла заява, в якій він просить закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю на даний момент предмету спору між сторонами, а також просить повернути судовий збір.
Сторони в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не відомі. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Так, підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Однак, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 522/8782/16-ц роз'яснив, що мається на увазі під відсутністю предмета спору.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України, суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановити, що предмет спору був відсутній на годину пред'явлення позову.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» у контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на годину пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинивши своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрито з наведеної правової підстави. Якщо предмет спору став відсутнім після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілу низку передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних скарг.
Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 60 50/1658/20 (Проведення № 61-9658св20).
Як убачається з матеріалів позову, станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача становила 68863,17 грн, про що свідчить розрахунок заборгованості.
06.11.2025 представник позивача просить закрити провадження у справі з підстав, передбачених п. 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, а саме через відсутність предмету спору.
Отже, відповідачем виконано зобов"язання за кредитним договором після відкриття провадження у справі, тобто предмет позову припинив існування на стадії судового розгляду.
Провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судового рішення, за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Матеріали справи свідчать про те, що на момент звернення позивача до суду заборгованість за кредитним договором існувала, а. отже існував спір, що виключає застосування судом механізму закриття провадження з підстав відсутності предмета спору.
З вищевказаної заяви про закриття провадження та повернення судового збору вбачається, що її фактичний зміст свідчить про відмову позивача від позову, унаслідок його задоволення відповідачем після пред'явлення позову.
Приймаючи до уваги зміст клопотання позивача про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, яким передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Про те, що дійсний намір позивача направлений на відмову від позову свідчить зміст клопотання в частині повернення судових витрат у повному розмірі сплаченому при зверненні до суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки представник позивача просить закрити провадження у справі, оскільки не підтримує своїх вимог унаслідок сплати боргу відповідачем після пред'явлення позову, що є по суті відмовою від позову до початку розгляду справи по суті, і така відмова визнана судом, то на підставі ч. ч. 1, 3 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» позивачеві необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, що становить 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 133, 137, 142, 206, 255, 256, 258-260, 352-355 ЦПК України, суд,-
Заяву - задовольнити частково.
Закрити провадження у цивільній справі №149/2899/25 за позовом ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Повернути позивачу - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» 50% сплаченого ним судового збору в сумі 1211,20 грн на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ "Універсал банк", МФО322001, код ЄДРПОУ - 43541163) згідно платіжної інструкції від 05.09.2025 №27592
У решті заяви відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Марина РОБАК