Справа № 548/2022/25
Провадження № 2/548/935/25
(повний текст)
06.11.2025 м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Т. М. Лідовець,
за участі секретаря судового засідання - Т. В. Манжос,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що 12 серпня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №860892445, відповідно до умов договору товариство надає позичальнику кредит в розмірі 6400,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користуванням кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. 28.11.2018 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таліон плюс" (далі - ТОВ "Таліон плюс") укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором та 31.12.2020 Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 до ТОВ "Таліон плюс" перейшло право вимоги за кредитним договором № 860892445. 27.02.2025 між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №27/0225-01, за умовами якого ТОВ "Таліон плюс" передало ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" право вимоги за кредитним договором № 860892445 від 12.08.2023. Посилаючись на те, що за умовами вказаного договору факторингу позивач прийняв належні ТОВ "Таліон плюс" права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 860892445 від 12.08.2023 у розмірі 30655,08 грн, а також те, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, останнім заборгованість непогашена, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 15 вересня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у судове засідання.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з'явився, був належно повідомлений про дату, час та місце слухання справи шляхом розміщення оголошення про виклик у судове засідання на веб сайті судової влади.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В установлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до статті 280 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу без участі відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Судом з'ясовано, що 12 серпня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 860892445, відповідно до умов договору товариство надає позичальнику кредит в розмірі 6400,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користуванням кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с. 8-17).
31.12.2020 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01, за умовами якої сторони дійшли викласти текст договору у новій редакції, відповідно до умов якого до ТзОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №860892445 (а.с. 21-24).
В подальшому, 27.02.2025 між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №27/0225-01, за умовами якого ТОВ "Таліон плюс" передає ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" за плату права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в реєстрах прав вимоги (а.с. 26-27).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 27.02.2025 року до договору факторингу №27/0225-01 від 27.02.2025, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 30655,08 грн, з яких: 6400 грн - сума заборгованості за основним боргом; 24255,08 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 29).
Відповідно до положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Верховний Суд України у справі №752/8842/14-ц від 05.7.2017 року сформував позицію, що відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 №352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу процентів, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір № 860892445 був укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 12.08.2023 . Натомість договір факторингу №28/1118-01, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», був укладений 28.11.2018 року, як зазначає позивач.
Отже, на момент укладення договору факторингу та додаткової угоди до договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 і у первісного кредитора не виникло право вимоги за неіснуючим зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28.11.2018 та додаткової угоди до договору факторингу від 31.12.2020.
Оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов'язанні, не набуло, то таке право не могло бути передане цим товариством на підставі договору факторингу від 27.02.2025 ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів".
Отже за наведених вище обставин позивач не має права вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за договором № 860892445, укладеним 12.08.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Крім того, в матеріалах справи відсутній сам Договір факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» від 28.11.2018, як і відсутній витяг з реєстру боржників.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За змістом частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, водночас, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
У своїй позовній заяві представник ТОВ ФК «ЄАПБ» просив розглянути справу за його відсутності, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляв.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій. Аналогічний висновок викладений у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, у справі № 755/18920/18, провадження 61-17205ск19.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 за кредитним договором не підтверджені належними доказами, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
За правилами частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України у зв'язку із відмовою суду у задоволенні позовних вимог повністю, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на останнього.
Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд
у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 відмовити.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01133, місто Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складений 11.11.2025.
Суддя Т. М. Лідовець