вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua
ідентифікаційний код 02886143
Справа №547/1011/25
Провадження №1-кп/547/116/25
12 листопада 2025 року с-ще Семенівка
Семенівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
потерпіла ОСОБА_5 ,
провівши в залі судових засідань № 2 Семенівського районного суду Полтавської області відкрите судове засідання у кримінальному провадженні №12025170500001294, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 17.07.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Семенівка Кременчуцького району Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, не має статусів: учасника АТО, ООС, ліквідатора аварії на ЧАЕС, має статус особи з інвалідністю 3-ї групи, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України,
15 липня 2025 року приблизно о 12 годині 30 хвилин в світлий час доби по сухому асфальтобетонному покриттю вулиці Транспортної, що знаходиться в селищі Семенівка Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_4 рухався, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі сторони провулку Вокзального в напрямку до вулиці Незалежності. В цей же час по вулиці Незалежності селища Семенівка Кременчуцького району Полтавської області, зі сторони вулиці Шевченка в напрямку до вулиці Матросова, рухалася велосипедистка ОСОБА_5 . Під час руху у вказаному напрямку, в заданій дорожній обстановці, водій ОСОБА_4 , діючи з необережності, на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг вулиці Незалежності (головна дорога) з вулицею Транспортною (другорядна дорога), порушуючи вимоги п.п. 10.1, 16.11., 2.1 розділу 33 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10.10.2001, де відповідно вказано:
10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
16.11. На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху;
33. Дорожні знаки: 2.1 "Дати дорогу". Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі; перед початком руху не переконався у безпечності, рухаючись по проїзній частині другорядної дороги та під'їжджаючи до перехрестя з вулицею Незалежності (головна дорога), не надав дорогу велосипедистці ОСОБА_5 , яка в цей час рухалася по головній дорозі, допустивши на неї наїзд передньою частиною автомобіля на бокову праву частину велосипеда.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди велосипедистка ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми грудної клітини, яка викликала переломо-вивих правого ключично-акроміального суглобу, закритої черепно мозкової травми, яка викликала крововиливи під тверду мозкову оболонку потилично-скронево-тім'яної ділянки та над наметом мозочка ліворуч, струс головного мозку, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1183 від 19.09.2025, за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Відповідно висновку судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/117- 25/19648-ІТ від 18.09.2025 в умовах даної події водій автомобіля марки «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання вимог п.п. 10.1, 16.11., 2.1 розділу 33 Правил дорожнього руху України.
У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля марки «ВАЗ 2108», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вбачаються невідповідності з вимогами п.п. 10.1,16.11., 2.1 розділу 33 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 ст.286 ККУ у виді обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік та застосувати ст. 75 КК України, звільнивши останнього від відбування основного покарання з іспитовим строком на 1 рік.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначила, що обвинувачений частково відшкодував їй завдану шкоду шляхом придбання нового велосипеда та відшкодування проведеного лікування, в подальшому потребує продовження лікування.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, щиро розкаявся у вчиненному, відшкодував шкоду.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними, та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечують учасники процесу. З'ясувавши правильне розуміння учасникам провадження цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, які характеризують особу обвинуваченого та щодо речових доказів.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, в судовому засіданні надав показання, які підтвердили обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
При призначенні покарання суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується нейтрально, щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував завдану потерпілій шкоду, попросив у потерпілої вибачення.
Обставини, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, доброввільне відшкодування завданого збитку потерпілій.
Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.
Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінального процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.
Крім того, суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні права та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових злочинів.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі у межах, визначених санкцією ч. 1 ст. 286 КК України з позбавленням права керування транспортними засобами.
Водночас, враховуючи особу обвинуваченого, який свою вину у вчиненому визнав повністю та щиро розкаявся, раніше не судимий, добровільно відшкодував завдану шкоду, суд вважає за можливе застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ст. 75 КК України та звільнити останнього від відбування основного покарання з випробуваням.
Разом з тим суд також покладає на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, які сприятимуть виправленню обвинуваченого.
Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов відсутній.
Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався та суд не вбачає підстав для його обрання.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на проведення судової транспортно-трасологічної експертизи від 17.09.2025 №СЕ-19/117-25/19650-ІТ - 2674,20 грн, судової експертизи технічного стану транспортного засобу від 16.09.2025 №СЕ-19/117-25/17419-ІТ - 1782,80 грн, судової автотехнічної експертизи від 18.09.2025 №СЕ-19/117-25/19648-ІТ - 1782,80 грн, що загалом становить 6239,80 грн, які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду Полтавської області від 22.07.2025 щодо автомобіля ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , скасувати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 615, 373, 374, 392 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 - річного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи від 17.09.2025 №СЕ-19/117-25/19650-ІТ - 2674,20 грн, судової експертизи технічного стану транспортного засобу від 16.09.2025 №СЕ-19/117-25/17419-ІТ - 1782,80 грн, судової автотехнічної експертизи від 18.09.2025 №СЕ-19/117-25/19648-ІТ - 1782,80 грн, що загалом становить 6239,80 грн.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду Полтавської області від 22.07.2025 щодо автомобіля ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , скасувати.
Речовий доказ, а саме автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів при ВП № 1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області за адресою: вул. Центральна, 189, м. Глобине, Полтавська область, - повернути власнику ОСОБА_6 ; велосипед Ardis - повернути власнику ОСОБА_5 .
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Семенівський районний суд Полтавської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1