Справа № 541/2546/25
Номер провадження 2/541/1292/2025
іменем України
05 листопада 2025 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Морозовської О.А.,
за участю секретаря судового засідання Калініченко Л.О.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 листопада 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №965614897. На підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01 та додаткових угод до даного договору факторингу, реєстру прав вимоги № 169 від 18 січня 2022 року право вимоги за цим договором перейшло до ТОВ «Таліон Плюс», в подальшому на підставі договору факторингу від 23 лютого 2024 року № 23/0224-01, реєстру прав вимоги № 1 від 23 лютого 2024 року право вимоги за кредитним договором від 16 листопада 2021 року № 965614897 перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». 29 травня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором в сумі 19991,10 грн, яка складається з: 5 500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 14 491,10 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Позивач просить стягнути на свою користь з відповідача заборгованість за кредитним договором № 965614897 від 16 листопада 2021 року у розмірі 19991,10 грн та судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 липня 2025 року визначено головуючого суддю ОСОБА_2 .
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23 липня 2025 року справу за вищевказаним позовом постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомлення (викликом) сторін, передбаченого статтями 274-279 ЦПК України, встановлено відповідачу строк на подання до суду відзиву на позовну заяву та роз'яснено право та порядок такого подання.
Розпорядженням керівника апарату Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Іванко Л.С. № 79/25 від 07 жовтня 2025 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи в зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 із займаної посади згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 02.10.2025 №2043/0/15-25.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 жовтня 2025 року визначено головуючого суддю Морозовську О.А.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 жовтня 2025 року суддею Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Морозовською О.А. прийнято до свого провадження дану цивільну справу та постановлено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, в позовній заяві просив провести розгляд справи у його відсутність (а. с. 7).
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, в частині тіла кредиту, суму заборгованості за відсотками не визнав, оскільки вважає дану суму завищеною. Просив зменшити суму відсотків та суму судових витрат на правничу допомогу, оскільки вважає дані суми надмірними.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Правові відносини, які склалися між позивачем та відповідачем, підпадають під вид цивільно-правових відносин - зобов'язання і є зобов'язальними та регулюються нормами ЦК України, з врахуванням наступного.
Згідно зі ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов'язанні - ст. 530 ЦК України. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за договором про надання споживчого кредиту банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Ст.ст. 610, 611 ЦК України зазначають, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, і за порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Встановлено, що 16 листопада 2021 року на підставі заявки на отримання грошових коштів в кредит між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 965614897. Кредитний договір підписано з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», про що свідчить п. 5.4. кредитного договору. Кредит надано у національній валюті, сторонами було узгоджено всі умови укладеного договору про надання фінансового кредиту, а саме - розмір кредиту, строк, відсотки. Відповідно до кредитного договору, паспорта споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 965614897 від 16 листопада 2021 року, довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ОСОБА_1 відкрито кредитну лінію строком на 30 днів від дати отримання кредиту до 16 грудня 2021 року, сума кредиту становить 5500,00 грн з дисконтною процентною ставкою - 1,98 відсотків в день від суми кредиту, після закінчення дисконтного періоду процентна ставка становить 2,98 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним (а.с. 12, 13-17, 18, 19).
У відповідності з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої зобов'язання за кредитним договором, що підтверджується платіжним дорученням № 8528acbd-e233-1da7-bc36-42e326973943 від 16 січня 2021 року на суму 5500 грн, повідомленням АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 18 серпня 2025 року № БТ/Е-11153 (а.с. 20, 84).
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги по сплаті суми боргу за кредитним договором, строк платежу за яким настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому (п. 1.3 договору факторингу), зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Строк дії договору до 28 листопада 2019 року - п.п. 8.2 договору (а.с. 28-33).
28 листопада 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову году № 19 до договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01, відповідно до якої продовжено строк дії договору факторингу до 31 грудня 2020 року (а.с. 33).
31 грудня 2020 року додатковою угодою № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, згідно з якою строк дії договору закінчується 31 грудня 2021 року, предметом договору факторингу № 28/1118-01 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с. 34-38).
31 грудня 2021 року додатковою угодою № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, згідно з якою строк дії договору закінчується 31 грудня 2022 року, предметом договору факторингу № 28/1118-01 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с. 39).
Додатковими угодами від 31 грудня 2022 року додатковою угодою № 31, 31 грудня 2023 року додатковою угодою № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, згідно з якою строк дії договору закінчується 31 грудня 2024 року, предметом договору факторингу № 28/1118-01 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с. 39, 40).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 169 від 18 січня 2022 року до договору факторингу № 28/1118-01, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 965614897 від 16 листопада 2021 року на загальну суму 14090,70 грн (а.с. 41-42).
23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 23/0224-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передало ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» прийняло належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги (а.с. 44-48).
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 23 лютого 2024 року до договору факторингу від 23 лютого 2024 року № 23/0224-01 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 19991,10 грн (а.с. 49-50).
29 травня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. Право вимоги за кредитним договором № 965614897 від 16 листопада 2021 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло відповідно до акту прийому передачі реєстру боржників до договору факторингу № 29/05/25-Е від 29 травня 2025 року (п. 1.2. договору) (а.с. 52-56, 58).
Згідно з реєстром боржників від 29 травня 2025 року до договору факторингу № 29/05/25-Е від 29 травня 2025 року, до позивача перейшло право вимоги до відповідача в розмірі 19991,10 грн грн, з яких 5500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 14491,10 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 57-58).
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Ст. 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пред'являючи позов до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 965614897 від 16 листопада 2021 року, новий кредитор посилався на те, що позичальник після заміни кредитора у зобов'язанні борг не погасив, має невиконані зобов'язання з погашення тіла кредиту, зі сплати процентів. Загальна сума заборгованості за кредитними договорами становить 19991,10 грн.
Однак, відповідач заборгованість за вищезазначеним кредитним договором так і не сплатив. Таким чином судом встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у кредит, яке підлягає судовому захисту.
Судом встановлено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» своєчасно та в повному обсязі виконало зобов'язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором № 965614897 від 16 листопада 2021 року, перерахувавши відповідачу 5500,00 грн. згідно умов договору.
Натомість, відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконав, заборгованість не погасив, що підтверджується розрахунком заборгованості, здійсненим позивачем, згідно якого загальна сума заборгованість за кредитним договором № 965614897 від 16 листопада 2021 року складає 19991,10 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5500,00 грн; заборгованість за відсотками становить 14491,10 грн.
Надаючи оцінку розрахунку заборгованості проведену позивачем суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами суд виходить з того, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 150 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Наведене спонукає до висновку, що протягом дії договірних відносин, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов'язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Як зазначалось, умовами кредитного договору № 965614897 від 16 листопада 2021 року передбачено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 5500,00 грн. строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 16.12.2021 року (п. 1.3. Договору).
Доказів на підтвердження погодження сторонами пролонгації строку кредитування матеріали справи не містять, а, отже, погоджений сторонами строк кредитування залишається незмінним - до 16.12.2021 року.
Як видно зі змісту п. 1.14.1. кредитного договору № 965614897 від 16 листопада 2021 року, орієнтовна загальна вартість кредиту для суми кредиту за першим траншем, що вказана в п. 1.3 Договору, за умови застосування до відносин між сторонами правил нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою, складає 8767 грн 00 коп та включає в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 3267 грн 00 коп та суму кредиту у розмірі 5500 грн 00 коп. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складає 28980,09% річних, при цьому загальна вартість першого траншу за кредитом у процентному вираженні з строк дисконтного періоду складає 159,40% від суми першого траншу.
Отже, встановлені у справі фактичні обставини вказують на те, що у відповідача виникло зобов'язання зі сплати процентів за кредитним договором у розмірі, що розрахований за визначеною у договорі ставкою за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування, та яке згідно з п. 1.14.1. кредитного договору № 965614897 від 16 листопада 2021 року складає 3267,00 грн.
Подальше, тобто поза строком кредитування, нарахування ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» процентів за користування відповідачем кредитними коштами за кредитним договором є безпідставним, та таким, що суперечить умовам укладеного договору.
Суд при вирішенні даної справи виходить з того, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за користування кредитом, так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов'язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов'язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника. Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).
Враховуючи викладене, відповідно до умов кредитного договору № 965614897 від 16 листопада 2021 року, відповідач повинен був сплатити позикодавцю 5500,00 грн тіла кредиту та проценти за користування кредитом у розмірі 3267,00 грн, а загалом 8767,00 грн, але відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконав.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за вказаним кредитним договором підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в сумі 8767,00 грн, яка складається з: суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5500,00 грн та суми заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 3267,00 грн, оскільки матеріалами справи встановлено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань відповідно до умов укладеного кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (0,8 ставки судового збору за подачу позовної заяви в електронному вигляді, а.с. 9).
Проте, враховуючи часткове задоволення позовних вимог на 43,85%, то судовий збір який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1 062,22 грн.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, у даній справі правнича допомога позивачу надавалася адвокатським об'єднанням «Тараненко та партнери» на підставі договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29 травня 2025 року та додаткової угоди № 25770709663 до вказаного договору від 30 травня 2025 року (а.с. 67-68, 69).
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно роз'яснень, наведених у п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10 визначено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
05.06.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» та адвокатським об'єднанням «Тараненко та партнери» було підписано акт приймання-передачі наданих послуг в якому зазначено, що вартість наданих юридичних послуг становить всього 7 000,00 грн, витрачено 6 годин часу.
Позивач дійсно отримав правову допомогу від адвокатського об'єднання «Тараненко та партнери», а тому не викликає сумнівів, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у справі.
Разом з цим, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 7 000,00 грн. є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.
Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.
При цьому, вартість послуг зі вивчення матеріалів справи, складання позовної заяви та підготовки адвокатського запиту, а також витрачений на вказані послуги час, є очевидно завищеними та такими, що не відповідають складності виконаних адвокатом робіт.
Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 3000,00 грн.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог на 43,85% відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 1315,50 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 62, 81, 141, 258, 264, 265, 354, суд
ухвалив:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул. Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, м. Київ, заборгованість за кредитним договором № 965614897 від 16 листопада 2021 року в розмірі 8767 (вісім тисяч сімсот шістдесят сім) грн 00 коп., судовий збір в розмірі 1 062 (одна тисяча шістдесят дві) грн 22 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 1315 (одна тисяч триста п'ятнадцять) грн 50 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.Учасники справи:
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: вул. Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, м. Київ, 02175.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено 10 листопада 2025 року.
Суддя: О. А. Морозовська