Справа № 948/1003/25
Номер провадження 3/948/328/25
12.11.2025 суддя Машівського районного суду Полтавської області Косик С.М., розглянувши матеріали, які надійшли із Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 3 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , непрацюючої,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, 19.10.2025 близько 20:00 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлений факт неналежного виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків гр. ОСОБА_1 стосовно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який систематично втікає з дому, чим ОСОБА_1 порушено ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України.
У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 зазначила, що з протоколом згодна (а.с. 2).
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про розгляд справи повідомлялася шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом, але поштовий конверт повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.21,22), причини неявки не повідомила, заяви про розгляд справи без її участі, чи про відкладення розгляду справи не подала.
Оскільки відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП не є обов'язковою, суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 .
Винність ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення, яким встановлений факт вчинення правопорушення, та письмовими поясненнями ОСОБА_1 , викладеними у протоколі (а.с. 2);
-рапортом чергового ВП № 3 про надходження повідомлення зі служби 102 про виявлення дитини на дорозі поблизу м. Карлівка (а.с. 3);
-повідомленням керівника органу досудового розслідування про відсутність даних, які б указували на наявність кримінального правопорушення та неможливість у зв'язку з цим внести відповідну інформацію до ЄРДР (а.с. 4);
-рапортом ДОП СПД № 1 ВП № 3 В. Гаврюшенка від 19.10.2025 про виявлення неповнолітнього ОСОБА_2 , який шукав матір ОСОБА_1 та заблукав (а.с. 5);
-письмовими поясненнями малолітнього ОСОБА_2 , опитаного в присутності батька ОСОБА_3 (а.с. 6);
-письмовими поясненнями ОСОБА_3 (а.с. 7);
-письмовими поясненнями директора УСС Машівської селищної ради ОСОБА_4 (а.с. 8);
-письмовими поясненнями ОСОБА_5 , працівника ССД Виконавчого комітету Машівської селищної ради (а.с. 9);
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 10);
-копією рапорта ВП № 3 від 11.07.2025 про зникнення дитини (а.с. 11);
-копіями паспорта та свідоцтва про народження, з яких видно, що ОСОБА_1 є матірю ОСОБА_2 (а.с. 15, 16);
-копією постанови Машівського районного суду Полтавської області від 10.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП (а.с. 17-18).
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За положеннями ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно з вимогами ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За приписами ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ст. 8 закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За змістом ст. 12 закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
У пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо. Хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками. Як експлуатацію дитини слід розглядати залучення її до непосильної праці, до заняття проституцією, злочинною діяльністю або примушування до жебракування.
Отже, суд уважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.184 КУпАП, як повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, суд визнає повне визнання вини. Обставин, що обтяжують відповідальність, суд не вбачає.
При накладенні адміністративного стягнення, суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, її ставлення до вчиненого, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих провину обставин, майновий стан, та доходить висновку, що ОСОБА_1 необхідно обрати адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження, а у разі її оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя С. М. Косик