Справа №538/1612/25
Провадження по справі №2/538/985/25
11 листопада 2025 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Бондарь В.А.
за участю секретаря судового засідання - Горілей Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лохвицького районного суду Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" звернулося до Лохвицького районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором в розмірі 29390,00 грн, судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 05.11.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 959315523 на суму 8000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV49EE5. Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер грошові кошти у розмірі 8000,00 грн 05.11.2021 року на банківську карту № НОМЕР_1 відповідача, яку вона вказала у завці при укладенні кредитного договору. У подальшому від первісного кредитора право вимоги було передано ТОВ «Таліон Плюс», яке передало ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а останнє ТОВ «ФК «ЕЙС». Позичальник кредит не погашає, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви становить 29390,00 грн, що змусило позивача звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 18.09.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
07.11.2025 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про застосування судом позовної давності, в якій вона просить суд відмовити позивачу у позові.
11.11.2025 року від представника позивача ОСОБА_2 через електронний суд надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, якщо позовна давність спливає під час дії воєнного, надзвичайного стану, то останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення періоду дії в Україні воєнного, надзвичайного стану.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином про час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання.
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 05.11.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 959315523 на суму 8000,00 грн.
Даний кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV49EE5.
Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконав свій обов'язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер грошові кошти у розмірі 8000,00 грн 05.11.2021 року на банківську карту № НОМЕР_1 відповідача, яку вона вказала у завці при укладенні кредитного договору.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ "Таліон плюс" було укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.
Первісний кредитор та ТОВ "Таліон плюс" на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 172 від 08.02.2022 року, за яким від первісного кредитора відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, визначеному у Реєстрі прав вимоги.
30.10.2023 року між ТОВ "Таліон плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" укладено Договір факторингу № 30/1023-01. Сторони на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 20.12.2023 року до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ "Таліон плюс" до ТОВ "ФК "Онлайн фінанс" відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
08.07.2025 року між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн фінанс" та позивачем укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до Реєстру боржників № б/н від 08.07.2025 року за Договором факторингу 3 від ТОВ "ФК "Ондайн фінанс" до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 29390,00 грн.
Відповідачка кредит не погашає, загальна сума заборгованості перед позивачем на момент подання позовної заяви становить 29390,00 грн, яка складається з:
- 8000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту;
- 21390,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник
має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до ст. 516 ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Судом встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія "Ейс» має право вимоги до відповідача за кредитним договором № 959315523 від 05.11.2021 року, на підставі укладеного договору факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 року.
Розрахунок заборгованості за кредитним договором № 959315523 від 05.11.2021 року, наданий суду позивачем, є належним та допустимим доказом, стосовно надання кредитних коштів клієнту, отримання і використання таких коштів клієнтом, нарахування відсотків.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ "ФК «Ейс» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.
При цьому, відповідачкою не надано суду доказів, які спростовували би наданий розрахунок заборгованості перед позивачем ТОВ "ФК "Ейс" як новим кредитором у грошовому зобов'язанні відповідача, а також відповідачкою не доведено належними доказами відсутність такої заборгованості перед позивачем чи попереднім кредитором.
Таким чином, наданий позивачем детальний розрахунок заборгованості по кредиту не спростовані будь-яким контррозрахунком відповідачки.
Разом з тим, відповідачка заявила клопотання про застосування строків позовної давності, вирішуючи яке, суд виходить з наступного.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четвертастатті 267 ЦК України).
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ятастатті 261 ЦК України).
Тобто, позовна давність застосовується лише в тому випадку, коли суд визнає позовну заяву обґрунтованою, тобто такою, що підлягає задоволенню.
Суд вважає, що позовна заява є обґрунтованою, позивачем доведено порушення його прав, зумовлених несплатою відповідачем заборгованості за кредитним договором.
Відлік початку позовної давності починається з 05.12.2021 року. З огляду на вищезазначене, строк позовної давності закінчується 05.12.2024 року.
Законом України від 15.03.2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, а саме: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Відповідно, дана норма передбачає, що строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк дії воєнного стану.
Тобто, виходячи з вищевказаного, якщо позовна давність спливає під час дії воєнного, надзвичайного стану, то останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення періоду дії в Україні воєнного, надзвичайного стану.
Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 року до 26.03.2022 року. Аналогічними Законами України воєнний стан продовжувався з 26.03.2022 року по 25.04.2022 року, з 25.04.2022 року по 25.05.2022 року, з 25.05.2022 року по 23.08.2022 року, з 23.08.2022 року по 21.11.2023 року, з 21.11.2022 року по 19.02.2023 року, з 19.02.2023 року по 20.05.2023 року та з 20.05.2023 року по 18.08.2023 року, з 18.08.2023 року до 14.02.2024 року, з 14.02.2024 року до 14.05.2024 року, з 14.05.2024 року до 12.08.2024 року та з 12.08.2024 року продовжено строк дії воєнного стану в України ще на 90 діб.
Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Слід зазначити, що Закон від 14.05.2025 №4434-ІХ «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» передбачає виключення з Цивільного кодексу України пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення». Саме цей пункт передбачає зупинення перебігу позовної давності, передбаченої ЦКУ, на період дії воєнного стану. Проте вищезазначений Закон, також зазначає, що він набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування. Закон був надрукований в офіційному виданні «Голос України» від 03.06.2025 року №108, тобто набрання чинності відбудеться 04.09.2025, саме з цієї дати відбудеться відновлення обчислення строків позовної давності. Виходячи з цього, до 04.09.2025 діють вищезазначені нормативно-правові акти.
Закон не має зворотної дії в часі, тому обчислення позовної давності матиме початок з 04.09.2025 року.
Судом встановлено, що позовна заява ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 959315523 від 05.11.2021 року, подана до суду 01.09.2025 року, тобто до набрання чинності закону Закону від 14.05.2025 року №4434-ІХ.
Враховуючи вказане та те, що відповідачка в судове засідання не з'явилася, вимоги позову та розрахунок заборгованості не спростувала, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 29390,00 грн.
Згідно п. 1 частини 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн.
Вирішуючи питання щодо задоволення позову в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1 - 3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Згідно Договору № 09/07/25-01 від 09.07.2025 року про надання правничої допомоги, Додаткової угоди № 25770680018 від 09.07.2025 року до Договору № 09/07/25-01 від 09.07.2025 року про надання правничої допомоги, Акту прийому-передачі наданих послуг до Договору надання правничої допомоги згідно Договору правничої допомоги, витрати на правову допомогу складають 7000,00 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають до задоволення, в зв'язку з чим необхідно стягнути із відповідачки на користь позивача 7000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 137, 141, 258-259, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за Кредитним договором № 959315523 від 05.11.2021 року у розмірі 29390 грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Бондарь