Справа № 536/1051/25
Провадження № 2/536/906/25
10 листопада 2025 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Реки А.С.,
за участі секретаря судового засідання Черненко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» звернулося до Кременчуцького районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просять стягнути заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачкою своїх кредитних зобов'язань. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18 листопада 2016 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2013982931, відповідно до якого відповідачці було відкрито картковий рахунок із кредитною лінією.
АТ «ОТП Банк» виконав свої зобов'язання у повному обсязі, але відповідачка виконувала взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов договорів, що спричинило виникнення заборгованості у сумі 46360,71 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 29778,97 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 16581,74 грн. 24.03.2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір факторингу№24/03/23, відповідно до якого було передано право вимоги до відповідача. Таким чином, оскільки відповідачка умови кредитного договору не виконує, позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 46360,71 грн., судовий збір та витрати на професійну правову допомогу.
05 травня 2025 року судом постановлено ухвалу про прийняття позову до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав в провадження суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи належним чином, шляхом направлення судових викликів за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою відповідачки, які були вручені їй особисто, а деякі повернулися до суду з довідкою відділення «Укрпошти» - «адресат відсутній», тому, відповідно до п. 1, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в такому випадку вважається, що судовий виклик вручений відповідачці належним чином. Відповідачка клопотання про розгляд справи у її відсутність до суду не подала, про причини неявки суд не повідомила. У встановлений судом строк відповідачка відзив на позовну заяву не надала.
Відповідно до ч. 1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленої відповідачки, яка про причини неявки не повідомила, неподання відповідачкою відзиву на позов, згоду представника позивача на ухвалення заочного рішення, суд постановив про розгляд справи за відсутності відповідачки та ухвалення заочного рішення у даній справі.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що 18.11.2016 між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №2013982931, на підставі якого банк відкриває позичальнику картковий рахунок із встановленою кредитною лінією у розмірі 500,00 грн. Строк кредитування складає 3 роки з моменту підписанням банком і позичальником цього договору. За користування кредитом, в тому числі Простроченим Кредитом та Овердрафтом, Банк нараховує проценти в розмірі встановленому Тарифами Банку та на дату укладання Угоди розмір процентної ставки становить 40 % річних по операціях розрахунків карткою за товари, послуги та в мережі Інтернет, та по операціях зняття готівки а банкоматах та пунктах видачі готівки. У разі виникнення несанкціонованого овердрафту відсотки нараховуються від суми заборгованості 0,15% за день. За користування кредитом в період дії пільгового періоду розмір процентної ставки становить 0,01 % річних (а.с.7).
Розпискою АТ «ОТП Банк» від 18 листопада 2016 року підтверджується факт отримання ОСОБА_1 кредитної картки з терміном дії до липня 2019 року (а.с.8).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем також було надано виписку за договором №2013982931_CARD за період з 18.11.2016 року по 24.03.2023 року щодо користування ОСОБА_1 кредитними коштами (а.с. 43-57).
З наданого до суду розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачка взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми кредиту належним чином не виконала, у результаті чого заборгованість за даним договором кредиту станом на 24.03.2023 року становить 46360,71 грн.(а. с. 9-42).
24.03.2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір факторингу №24/03/23, відповідно до якого АТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «Брайт Інвестмент» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами укладеними між АТ «ОТП Банк» і боржниками в розмірі портфеля заборгованості (а.с.58-62).
Згідно з витягом №3 до договору факторингу №24/03/23 від 24.03.2023 року було відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за договором №2013982931 від 18.11.2016 року у загальній сумі боргу - 46360,71 грн., яка складається з 29778,97 грн. - заборгованості по тілу кредиту, 16581,74 грн. - заборгованості за відсотками (а.с.63).
За положеннями ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем доведено право грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення з неї заборгованості за кредитним договором від 18.11.2016 року.
Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з приписами ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як передбачено ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, суд вважає встановленим факт укладення між ОСОБА_1 та АТ «ОТП Банк» договору про надання споживчого кредиту №2013982931 від 18.11.2016 року із дотриманням вимог цивільно-процесуального законодавства.
Водночас суд не може погодитись із нарахованим тілом кредиту та відсотками за даним договором виходячи з наступного.
Так, договором про надання споживчого кредиту №2013982931 від 18.11.2016 передбачено, що розмір кредитного ліміту становить 500,00 грн., строк кредитної лінії 3 роки з моменту підписання банком і позичальником цього договору. Даний кредитний договір не містить положень щодо збільшення кредитного ліміту та пролонгації строку кредитування, позивачем також не було надано належних і допустимих доказів, які б підтвердили протилежне. Таким чином, виходячи з наданого позивачем розрахунку заборгованості, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог у загальному розмірі 2841,93 грн., яка складається з тіла кредиту - 500,00 грн. та нарахованих відсотків за період з 18.11.2016 року по 18.11.2019 року в розмірі 2341,93 грн.
Суд відхиляє доводи представника позивача про використання кредитної картки на підставі умов Публічного договору та Правил користування карткою. Так, в матеріалах справи відсутній як вказаний представником позивача Публічний договір, так і Правила користування карткою у редакції, станом на час укладення кредитного договору, так само представником позивача не доведено, що вказані документи були надані при укладенні договору позичальнику, який ознайомився і погодився з ними, підписуючи кредитний договір.
Виходячи з вищевикладеного, суд встановив, що у позикодавця виникло право нарахування процентів за Договором тільки у межах строку його дії - до 18 листопада 2019 року зі встановленим кредитним лімітом у розмірі 500,00 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.
Також, представник позивача просить відшкодувати позивачу понесені ним витрати на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що 01.05.2023 року між ТОВ «Брайт Інвестмент» та адвокатським бюром «Юлії Чміль» укладено договір №01/05-23 про надання правової (правничої) допомоги (а.с.84-85).
На підтвердження суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8500 грн. позивачем наданий акт про надання правової допомоги від 06.05.2025 року, підтверджений підписами керуючого адвокатського бюро «Юлії Чміль» та директором ТОВ «Брайт Інвестмент», відповідно до якого вартість послуг, які надавались, склала 8500 грн. (а.с. 88).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, враховуючи часткове задоволення позову, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 500,00 грн. та судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 148,49 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8,11-13, 76, 81, 141, 509, 525, 526, 625, 628, 1050 ЦК України, ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України суд, -
Ухвалив:
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», код ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2013982931 від 18.11.2016 в розмірі 2841 (дві тисячі вісімсот сорок одна) грн. 93 коп., судові витрати по сплаті судового зору в розмірі 148 (сто сорок вісім) грн. 49 коп., та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 500 (п'ятсот) грн.
Копію заочного рішення надіслати сторонам.
Заочне рішення може бути переглянуте Кременчуцьким районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення складено 12.11.2025.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», код ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9.
Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
СуддяА. С. Река