Справа № 533/911/25
Провадження № 3/533/344/25
12 листопада 2025 року Суддя Козельщинського районного суду
Полтавської області - Оксенюк М. М.
розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з СПД № 1 ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює начальником АЗС «Фундлайн», номер картки платника податків НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягувалася,
за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу серія ВАД № 591190 від 11.10.2025 вбачається, що 11.10.2025 близько 13 години 40 хвилин громадянка ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою вулиця Шевченка, в селі Панасівка Кременчуцького району Полтавської області, вчинила дрібне хуліганство, а саме образливо чіплялася та ображала нецензурною лайкою неповнолітніх: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
Громадянка ОСОБА_1 у судовому засіданні вину свою не визнала повністю та пояснила, що на її погляд між нею та родиною ОСОБА_2 існують неприязні відносини, оскільки її свояк (чоловік сестри) звинувачувався щодо вчинення неправомірних дій відносно неповнолітньої ОСОБА_6 .
Окрім цього, ОСОБА_1 пояснила, що 11.10.2025 близько 13 години 40 хвилин перебувала на своєму подвір'ї. Повз її подвір'я проходили ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Неповнолітня ОСОБА_2 проходячи біля її подвір'я почала дивитися в її бік та виражалася нецензурними словами, а також показувала непристойні жести. Зробивши ОСОБА_2 зауваження, остання не відреагувала та продовжувала неправомірні дії, після чого вона викликала працівників поліції.
Суддя вислухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до вимог ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
В силу вимог ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Положеннями ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В силу вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреса свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Статтею 173 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад).
Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими нормами та іншими соціальними (моральними) нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ, організацій.
Нецензурна лайка це одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності.
Чіпляння це докучлива поведінка, пов'язана з діями щодо ображання, які зневажають честь і гідність людини та утискають чию-небудь волю, причому у грубій розв'язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративний зрив головного убору, навмисне загороджування виходу або проходу, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, утримування дівчини з непристойною пропозицією та інші подібні дії.
У законі немає вичерпного переліку протиправних дій, які можна кваліфікувати як дрібне хуліганство, оскільки конкретні прояви цього правопорушення надзвичайно різноманітні. Таке розмаїття законодавець назвав терміном «інші подібні дії».
Суб'єкт адміністративного правопорушення загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, органом поліції надано такі докази:
протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №591190 від 11.10.2025, письмові поясненнями ОСОБА_1 , згідно яких вбачається, що нецензурними словами почала ображити неповнолітня ОСОБА_2 , письмові пояснення ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , згідно яких вбачається, що нецензурними словами почала ображати ОСОБА_1 .
Суддя приймає до уваги пояснення надані в судовому засіданні ОСОБА_1 в частині того, що між нею та сім'єю ОСОБА_2 існують неприязні відносини, що може свідчити про правдивість пояснень ОСОБА_1 в частині того, що неповнолітня ОСОБА_2 перебуваючи біля подвір'я ОСОБА_1 виражалася в адресу останньої нецензурною лайкою та показувала непристойні жести.
Як вже зазначалося вище, згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Отже, дослідивши письмові матеріали адміністративної справи, суддя приходить до висновку, що провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП необхідно закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки в матеріалах адміністративної справи відсутні достатньо доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення не виноситься - судовий збір з особи не стягується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 24, 40-1, 173, 247, 276-279, 280, 283-289, 294 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів шляхом подання скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд з дня винесення постанови, особою, щодо якої її винесено, потерпілим, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова надрукована суддею в нарадчій кімнаті і є оригіналом.
Суддя М. М. Оксенюк