єдиний унікальний номер справи 531/2166/25
номер провадження 2/531/998/25
(скорочене)
06 листопада 2025 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Фисун Л.С.
за участю секретаря судового засідання Нагорної О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Карлівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», представник позивача Мохир Ярослав Вікторович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
стислий виклад позиції позивача.
Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до відповідача, зазначивши, що 05.01.2025 між ним та відповідачем укладено кредитний договір (оферти) № 05.01.2025-100001046, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 8000 грн., строком на 140 днів з дати його надання, а саме до 24.05.2025 року. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконано в повному обсязі, в свою чергу відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 23021,81 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також понесені судові витрати за сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Позиції учасників судового провадження.
У визначений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, доказів на спростування вимог, що викладені в позовній заяві суду не надав.
Позивач свого представника у судове засідання не направив, згідно матеріалів справи, просить справу розглядати за відсутності представника товариства, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, сповіщався про дату та час судового засідання за адресою місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, про причину неявки суд не повідомив, заяв або клопотань про відкладання слухання справи не надав.
Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 11 вересня 2025 року провадження по справі відкрито, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) (а.с.36).
Ухвалою суду від 09 жовтня 2025 року розгляд справи відкладено для повторного виклику відповідача (а.с.46).
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
За вказаних обставин, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення по справі при заочному розгляді, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
05.01.2025 між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір (оферта) № №06.01.2025-100000892 , відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 85000,00 грн, строком на 140 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 24.05.2025. Процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який налається кредит. Комісія, пов'язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та становить 1600,00 грн. Неустойка 80,00 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежного виконаного зобов'язання. Розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦК України становить 365 %. річних. Договір підписано одноразовим ідентифікатором Е564 (а.с. 13-19).
На виконання умов договору відповідачу 05.01.2025 надано кредитні кошти в розмірі 8000,00 грн шляхом перерахунку на його банківський рахунок, за допомогою системи електронного переказу. Відповідач отримав кредитні кошти, шляхом перерахування на платіжну картку номер НОМЕР_1 (а.с. 21).
Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №06.01.2025-100000892 від 05.01.2025 у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 23021,81 грн, що складається із: основного боргу- 8000,00 грн; процентів- 10080,00 грн; комісій за надання- 941,81,00 грн; неустойки- 4000,00 грн. (а.с. 22).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Положенням статті 3 Закону України № 675-VIII «Про електронну комерцію»(далі Закон) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 527 ЦК України).
Якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), згідно з частиною першою статті 530 ЦК України.
Положенням статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положенням статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із встановлених обставин вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких ТОВ «Споживчий центр» виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування), а відповідач - споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов'язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту та сплати процентів за його користування.
Керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши надані у справі докази, суд вважає доведеними факт укладення Договору між ТОВ «Споживчий центр і відповідачем та факт отримання відповідачем кредитних коштів належними, достовірними та допустимими доказами.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконав, у передбачений у договорі строк кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту, комісією та процентами, а тому вимоги позивача в цій частині є доведеними та підлягають задоволенню.
З приводу стягнення з відповідача на користь позивача 4000 гривень неустойки суд зазначає таке.
Відповідно до пункту18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення кредитного договору між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем, так і на час ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка(штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання(невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір між сторонами укладений під час дії воєнного стану, а саме 05.01.2025.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що стягненні пені в розмірі 4000,00 грн. слід відмовити, оскільки нарахування та стягнення пені за невиконання кредитного зобов'язання в період дії воєнного стану суперечить вимогам закону.
Судові витрати.
Питання щодо судового збору суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» суд задовольняє частково 82,63%, відповідно до положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2001,63 гривень сплаченого судового збору. (а.с. 9).
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 133, 140, 141, 247, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №05.01.2025-100001046 від 05.01.2025 в розмірі 19021,81 (дев'ятнадцять тисяч двадцять одна гривня 81 коп.) гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», судовий збір в розмірі 2001,63 (дві тисячі одна гривня 63 коп.) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133 А м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 11 листопада 2025 року.
Суддя Л.С.Фисун