Справа № 527/1568/25
провадження 2/527/790/25
11 листопада 2025 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Фіцай О.Л.,
з участю секретаря судових засідань - Скорик В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Глобине цивільну справу № 527/2098/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» код ЄДРПОУ: 41466388, яка подана представником позивача - Руденком Костянтином Васильовичем до ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
19 травня 2025 року позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У позовній заяві представник зазначив, що 22.02.2024 між позичальником ОСОБА_1 (далі відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар файненс груп» був укладений договір про надання фінансового кредиту №27932-04/2024 (далі Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримала фінансовий кредит в розмірі 10600 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Як стверджує позивач у мотивувальній частині позовної заяви, ТОВ «Стар файненс груп» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме: надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.
Проте відповідач не виконала належним чином умов Кредитного договору. У порушення вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач не виконала свої зобов'язання не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом.
У зв'язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за Кредитним договором.
Щодо права вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором до відповідача, то ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» як позивач обґрунтовує це тим, що 24.09.2024 між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», відповідно до чинного законодавства України, укладений договір факторингу №24092024.
Відповідно до умов означеного договору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги щодо осіб, які є боржниками ТОВ «Стар файненс груп», в тому числі і за Кредитним договором № 27932-04/2024 від 22.04.2024, що укладений між ТОВ «Стар файненс груп» та відповідачем.
З огляду на викладене ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №27932-04/2024 від 22.04.2024 в сумі 30210,00 грн (10600,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 14310,00 грн заборгованість за процентами, та 5300 грн заборгованість за штрафом) і судові витрати.
Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 28 травня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 16 вересня 2025 року зобов'язано АТ "ПУМБ" (адреса: 04070, Україна, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок, 4) інформацію чи належить банківська карта з прихованим номером № НОМЕР_1 ОСОБА_1 ; Чи була успішною транзакція здійснена 22.04.2024 року о 09:55:11 на банківську картку НОМЕР_1 в сумі 10 600,00 грн з призначенням платежу «зарахування 10600 грн на карту НОМЕР_1 ». Якщо так, то: Чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 ; Чи проводилась верифікація особи власника банківської карти № НОМЕР_1 .
21.10.2025 до суду надійшла витребувана інформація, в якій надано, запитувану інформацію з рахунку, відкритого на імя ОСОБА_1 .
Представник позивача адвокат Усенко М.І. в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як безпосередньо позивача, так і його представника Усенка М.І. в підсистемі «Електронний суд», що були отримані цими учасниками справи 30.05.2025, 27.06.2025, 12.08.2025, .09.2025 (а.с.53-56,60-51,68-69, ). Водночас представник позивача адвокат Усенко М.І., 08.07.2025 через підсистему «Електронний суд», подав заяву, в якій виявив волю на розгляд справи за відсутності представника позивача, а також не заперечував проти ухвалення заочного рішення (вхідний №7352/25 від 08.07.2025, а.с.62).
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, судові повістки про виклик до суду направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як вбачається з Рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, судові повістки про виклик ОСОБА_1 івні до суду на 13:00 год 26.06.2025, на 11:00 год 24.07.2025, на 14:30 год 16.09.2025 та на 28.10 2025 повернулися до суду не вручені з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою», «за закінченням терміну зберігання», та ( а.с.57,64, , ).
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, повістка вважається такою, що вручена відповідачу.
Відзиву відповідач не подала.
Враховуючи наявність умов проведення заочного розгляду справи встановлених ст. 280 ЦПК, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
В судовому засіданні 28 жовтня 2025 завершено розгляд справи за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. Фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 22.04.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 27932-04/2024, відповідно до умов якого, товариство надало ОСОБА_1 , яка пройшла ідентифікацію та верифікацію відповідно до розділу 2 договору, фінансовий кредит в розмірі 10600,00 грн. (п. 1.1 договору), строком на 120 днів (дата погашення кредиту 19.08.2024) (п. 1.2 договору) з денною ставкою 1,50% та застосовується у межах строку кредитування (п.п. 1.4.1 договору) зі сплатою неустойки у вигляді штрафу у разі порушення нею умов договору (п. 5.3, п.п. 5.3.1 договору).
Договір про надання фінансового кредиту з додатком № 1 до нього, Заявка-анкета клієнта на отримання фінансового кредиту, Паспорт споживчого кредиту та Інформаційне повідомлення підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором W0299, який було надіслано відповідачу 22.04.2024 на зазначений нею номер мобільного телефону (а.с. 12 на звороті -24, 28 на звороті).
Позивачем надано також копію Правил надання коштів у кредит ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (нова редакція), затверджених наказом директора ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» № 19-1/04/24 від 19.04.2024 (а.с. 10 на звороті -12).
Відповідно до копії повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 3426_250328153808 від 28.03.2025 року, було успішно прийнято платежі на користь ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» здійснено зарахування коштів у сумі 10600,00 грн. на карту НОМЕР_1 через транзакцію в системі iPay.ua. Що також підтверджується інформацією наданою АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 29 на звороті).
24.09.2024 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договору факторингу № 24092024. Згідно вищевказаного договору, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 27932-04/2024 від 22.04.2024 року про що було повідомлено боржника ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» за вих. № 23921801 від 14.05.2025 року (а.с. 30-37).
Сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» становить 30 210,00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 10 600.00 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 14 310.00 грн.; заборгованість за штрафом - 5 300.00 грн.., що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 27932-04/2024 від 22.04.2024 року (а.с. 25 звороті -27).
Відповідачу позивачем було надіслано досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 27932-04/2024 від 22.04.2024 за вих. № 23921801 від 14.05.2025 року (а.с. 37).
За правилами ст. ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно положень ч. 1 ст.1054ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами ч. 1ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.ст.526,527,530 ЦК України,з зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ч. 1ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до абз. 2 ч. 2ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У ч. 1ст.1055ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Згідно ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 13ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.
У даному випадку правовідносини між сторонами справи виникли на підставі укладеного в електронній формі кредитного договору з використанням визначених сторонами ідентифікаторів особи, яка отримує кредитні кошти, що належним чином відповідає вимогам профільного законодавства, зокрема, ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію».
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Договір про надання фінансового кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами кредитного договору підтверджено належними та допустимими доказами. Аналогічний висновок викладений у постанові КЦС в складі Верховного Суду від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19.
Згідно з ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1ст. 1077 ЦК України).
Частиною 1 ст.1078ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Як вбачається зі ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, судом встановлено, що право вимоги за Договором про надання фінансового кредит № 27932-04/2024 від 22.04.2024 року укладеним між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на підставі Договору відступлення права вимоги.
Відповідно до інформації, наданої АТ "ПУМБ" листом від 14.10.2025 № КНО-07.8.5/13829 БТ, у банку на імя ОСОБА_1 відкрита карта , 24.04.2024 виявлена операція з надходження коштів у сумі 10600 грн.
Відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання нею в кредит від ТОВ «Стар файненс груп» грошових коштів в сумі 10600,00 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов Кредитного договору у строки, передбачені цим правочином.
Водночас матеріалами справи підтверджується той юридичний факт, що сума кредиту, що обумовлена між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 і відображена у п.1.6 Кредитного договору, була отримана відповідачем шляхом перерахування на його картковий рахунок № НОМЕР_2 хх-хххх-1654 (а.с.17) .
Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконала грошове зобов'язання щодо повернення суми кредиту за Кредитним договором як первинному кредитодавцю ТОВ «Стар файненс груп», так і його правонаступнику у спірних правовідносинах ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 10600 грн в рахунок погашення тіла кредиту підлягає задоволенню.
Щодо розміру заборгованості за відсотками в сумі 14310,00 грн, то суд зазначає таке.
Відповідно до п.1.2 Кредитного договору, тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту: 22.04.2024. Наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 19.08.2024.
Згідно п.1.4 Кредитного договору, за користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредиту. Тип процентної ставки фіксована.
Пунктом 1.4.1 Кредитного договору обумовлено, що процентна ставка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 цього договору.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Так, за період строку кредиту (з 22.04.2024 до 19.08.2024) розмір відсотків, згідно умов Кредитного договору, які мав сплатити кредитодавцю відповідач, становить 19080 (10600 грн х 0,015 = 159 грн; 159 грн х 120 днів = 19080,00 грн).
При цьому, позивач диспозитивно розпорядився своїми правами та просить стягнути 14310,00 грн .
Ураховуючи зазначене, вимога про стягнення відсотків в розмірі 14310 грн підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 5300 грн, то суд зазначає про таке.
Пунктом 5.3 Кредитного договору сторони обумовили, що у випадку прострочення клієнтом сплати процентів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України.
Пунктом 5.3.1 Кредитного договору визначено, що у випадку прострочення клієнтом сплати тіла кредиту відповідно до терміну, встановленого в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України. У випадку, коли сума кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру подвійної суми кредиту.
Крім того, з розрахунку заборгованості за кредитним договором №27932-04/2024 від 22 квітня 2024 року, складеного директором ТОВ «Стар файненс груп» за період з 24 квітня 2024 року до 24 вересня 2024 року, суд встановив, що ТОВ «Стар файненс груп» здійснило нарахування ОСОБА_1 як позичальнику штрафу, а саме: 10600,00 грн 22.04.2024 (а.с.25 зворот-27).
Частиною 1 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Водночас ч.1 ст.550 ЦК України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦКУ країни та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасуванняу разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було наданокредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначено їстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику)банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);
3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов'язань.
Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.
Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами Кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником штрафу в розмірі 100% від суми, одержаної клієнтом за Кредитним договором, але не більше ніж граничні обмеження, встановлені нормами чинного законодавства України про споживче кредитування, а у випадку, коли сума кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, неустойка не може перевищувати розміру подвійної суми кредиту, проте п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов'язаннях.
У цьому контексті суд звертає увагу учасників справи, що п.5.3.1 Кредитного договору обумовлено, що у випадку, встановлених законодавством України мораторіїв (заборон) на нарахування штрафних санкцій, штраф протягом періоду мораторію чи заборони не нараховується та відновлюється після їх скасувань.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу в розмірі 5300,00 грн слід відмовити.
Таким чином, враховуючи, що відповідач не виконав умови договору, не повернув кошти у встановлений строк, доказів про виконання зобовязання суду не надано, позов підлягає частковому задоволенню на загальну суму 24910 грн, з яких: 10600,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 14310,00 грн заборгованість за процентами,
Також, представник позивача при зверненні до суду з даним позовом також просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу.
Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір № 0103 від 01.03.2024 року, замовлення до Договору про надання правової допомоги №0103 від 01 березня 2024р.; детальний опис наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 01.03.2024; рахунок на оплату від 25.04.2025 на суму 7000,00 грн.; виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
На це зокрема вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.
Враховуючи вищевикладене, відсутність обґрунтованого клопотання відповідача щодо безпідставності вимог, заява в частині стягнення судових витрат на правову допомогу підлягає задоволенню.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі про стягнення 30210,00 грн.
Судом задоволено позовні вимоги на суму_24910 грн., що становить 82,46 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1997,51 грн, що складає 82,46 % від 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5772,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 516,527,530,610,628,634,638,1046,1049,1050,1077,1082 ЦК України, ст. 4,12,13, 76-81,141,89, 133, 141, 223, 263-265, 354, 355 ЦПК України, п.18«Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4 поверх) за кредитним договором №27932-04/2024 від 22.04.2024 року:
-10600,00 грн - заборгованість за тілом кредиту;
- 14310 грн - заборгованість за відсотками;
Всього 24910,00 ( двадцять чотири тисячі девятсот десять) гривень нуль копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами код ЄДРПОУ: 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 3 поверх) судовий збір у сумі 1997,51 грн. і витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 5772,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Повне найменування учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (79029, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп. 28, код ЄДРПОУ 352342360);
відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ). області)
Суддя О. Л. Фіцай