Справа № 552/6411/24
Провадження № 2/526/361/2025
06 листопада 2025 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі
головуючої судді Максименко Л.В.
секретаря судових засідань Павленко Т.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч цивільну справу 552/6411/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
22 вересня 2024 року ТОВ "ФК "Ейс" через підсистему "Електронний суд" звернулось до Київського районного суду м. Полтави з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 785521638 від 25.01.2023 у розмірі 91 658,21 грн., а також понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 6000 грн.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 23.09.2024 справу передано за підсудністю до Гадяцького районного суду Полтавської області.
Ухвалою від 16 жовтня 2024 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі.
Позивач копію ухвали про відкриття провадження отримав 17 жовтня 2024 року, яка була направлена до його електронного кабінету.
Відповідач ОСОБА_1 цивільний позов з додатками та копію ухвали про відкриття провадження у справі не отримав, зворотне повідомлення повернуто до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Так, відповідач не повідомив суд про зміну адреси реєстрації чи проживання. Оскільки згідно з інформацією, зазначеною у повідомленні про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором №06 002 9802 1908, копія ухвали суду та копія позовної заяви з додатками відповідачу не вручено, а поштове відправлення повернуто до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою»", то суд приходить до висновку, що згідно ч.6 ст. 272 ЦПК України відповідачу вручено вказане поштове відправлення і фактично він є повідомленим про розгляд справи в суді першої інстанції.
У відведений строк, з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, від сторін не надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. Відзив на позовну заяву відповідач теж не подавав.
Згідно з ч.1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
За таких обставин, у відповідності до положень ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено, що 25.01.2023 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 785521638 в розмірі кредитного ліміту на суму 18000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов цього договору, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога". Сума кредитного ліміту, вказана у п.2.1. договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 18000 грн одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення якого 15.02.2023 (п.2 договору). Вказана дата є датою закінчення дисконтного періоду кредитування (п.7.1 договору). Зобов'язання позичальника по сплаті процентів за весь строк дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50% річних, що становить 2,10% в день від суми залишку кредиту за кожен день користування ним. Після закінчення дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою - 1087,70% річних, що становить 2,98% в день від суми залишку кредиту за кожен день користування ним (п.8 договору). Договір набирає чиності з моменту його підписання та діє протягом 5 років, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання (п.11.1 договору). Орієнтовна вартість кредиту складає 25 938 грн та включає в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 7 938 грн та суму кредиту 18000 грн (п.8.11 договору).
Договір підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора MNV33T3D, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Згідно платіжного доручення №463c7990-8587-48d6-97e7-5926e38ddac0 від 25.01.2023 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" 25.01.2023 перерахувало на платіжну картку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 4441-11ХХ-ХХХХ-8312, яку він зазначив у заявці на отримання грошових коштів від 25.01.2023, кредитні кошти в сумі 18 000,00 грн згідно договору №785521638 від 25.01.2023, що також, підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» №07_1/2024, згідно якої відповідно до договору №1336 від 26.09.2013 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та АТ КБ «ПриватБанк» було здійснено за дорученням ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" успішний платіж через платіжний сервіс LiqPay ПриватБанка на вказану вище карту клієнта.
Отже, ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору.
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" станом на 18.04.2023 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становила 44 992,28 грн, з яких 17999,80 грн - заборгованість за тілом кредиту, 26 992,48 грн - заборгованість за відсотками.
28.11.2018 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" уклали договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчився 28 листопада 2019 року.
Відповідно до п. 2.1 договору факторингу, клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
28.11.2019 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" уклали додаткову угоду №19 до договору факторингу № 28/1118-01 , згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01.
Відповідно до п. 2.1 згідно умов договору факторингу клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 225 від 18.04.2023 відповідач значиться за № 95.
Втім, акту приймання-передачі реєстрів боржників та доказів оплатності за договором факторингу суду надано не було.
23.02.2024 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу № 23/0224-01 зі строком дії до 31.12.2024.
Предметом вказаного договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 2.1. умов договору факторингу клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 23.02.2024 до договору факторингу № 23/0224-01 від 23.02.2024 відповідач ОСОБА_1 значиться за номером 3355.
Втім, акту приймання-передачі реєстрів боржників та доказів оплатності за договором факторингу суду позивачем надано не було.
17 квітня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 17/04/24, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором.
Відповідно до п. 1.1. договору передбачено, що за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до п. 3.4 договору фактор сплачує клієнту 100% ціни продажу, передбаченої п. 3.3 договору факторингу, в день підписання акта прийому-передачі реєстру боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок клієнта.
Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 17/04/24 від 17.04.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 91 658,21 грн, з яких 17 999,80 грн - заборгованість за тілом кредиту, 73 658,41 - заборгованість за відсотками. Сторонами також було підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 17/04/24 від 17.04.2024.
Як передбачено статтею 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст. 513 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс .
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Зі змістуст. 1054 Цивільного кодексу України вбачається, що кредитодавцями у кредитних правовідносинах можуть бути банк або інша фінансова установа і вказаний перелік є вичерпним.
Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).
Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-111 «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина першастатті 1077 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Згідно пункту 11 частини першої статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" факторинг є фінансовою послугою. Фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів (пункт 5 частини першоїстатті 1 вказаного Закону).
Разом з тим у статті 49 Закону України "Про банки та банківську діяльність" визначено, що факторинг являється кредитною операцією.
Таким чином, договір факторингу, як договір фінансової послуги, спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором.
Виходячи з того, що правова природа договору визначається з огляду на його зміст, суд при його правовій оцінці повинен дослідити його умови, права та обов'язки сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і настання певних правових наслідків.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року в справі № 910/7038/17.
Як передбачено ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. ст.79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
На підтвердження права вимоги до відповідача за кредитним договором позивач надав суду договори факторингу, укладені між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ ФК «Онлайн Фінанс», витяги з реєстрів боржників.
Втім, актів приймання-передачі реєстрів та доказів оплатності договорів факторингу суду надано не було. Відомості про це також відсутні в доводах позовної заяви.
Крім цього, надано суду також договір факторингу, укладений між ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ ФК «ЕЙС», акт приймання-передачі реєстрів боржників та витяг з реєстру. Втім, знову ж таки, докази оплатності за договором факторингу надано не було.
Таким чином, при передачі прав вимоги на кожному його етапі жоден з договорів факторингу не містить доказів оплати ціни прав вимоги, що прямо передбачено умовами договорів. За першими двома договорами сторонами не підписано акти приймання-передачі реєстрів.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених ЦПК України.
Суд не мав можливості з'ясувати дані обставини у судовому засіданні, оскільки представник позивача в позовній заяві клопотав про розгляд справи у його відсутності.
Про наявність будь-яких перешкод для подачі доказів оплати відступлення права вимоги та актів приймання-передачі реєстрів прав вимоги, не заявлялось.
Наявність таких перешкод не вбачається з наявних матеріалів справи.
За вказаних обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем належними та допустимими доказами не було доведено набуття права вимоги до ОСОБА_1 за кредитною заборгованістю ні ТОВ «Таліон Плюс», ні ТОВ ФК «Онлайн Фінанс», ні самим позивачем ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс».
Відтак, у позивача відсутнє порушене право, що підлягає судовому захисту.
З огляду на це, обставини справи щодо наявності або відсутності заборгованості відповідача дослідженню не підлягають.
Зважаючи, що в задоволенні позову відмовлено судові витрати у вигляді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, понесені позивачем, залишаються за ним.
Керуючись ст.ст. 12, 19, 42, 76, 89, 263-264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд,
позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс», місцезнаходження - м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 42986956.
Відповідач - ОСОБА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_2 .
Головуюча: Л. В. Максименко