Справа № 526/3260/25
Провадження № 3/526/866/2025
03 листопада 2025 року суддя Гадяцького районного суду Полтавської області Максименко Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП № 1 Миргородського РВП Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера,
за ст. 173-2 ч.1 КУпАП,
03 жовтня 2025 року о 00 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 нецензурно висловлювався та вдарив по нозі дружину ОСОБА_2 , завдавши їй фізичного болю та могла бути завдана шкода її психологічному здоров'ю, чим вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить його підпис в протоколі про ознайомлення з датою, часом та місцем розгляду справи. Клопотання про перенесення розгляду справи від нього не надходило.
Частина 2 ст. 268 КУпАП не передбачає обов'язкову присутність при розгляді справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.1 КУпАП.
Стаття 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Тобто особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи положення ст. 268 КУпАП вважаю за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується сукупністю інших досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, рапортом оперативного чергового, письмовими поясненнями очевидців даної події та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Враховуючи викладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП - вчинення домашнього насильства фізичного та психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному здоров'ю потерпілої.
Виходячи з матеріалів справи, тяжкості вчиненого правопорушення, відношення до скоєного, вважаю, що ОСОБА_1 слід піддати стягненню у вигляді штрафу, так як саме таке адміністративне стягнення буде необхідним і справедливим з метою запобігання вчинення правопорушень в подальшому.
Враховуючи середній ризик небезпеки, відповідно до форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, суд не вбачає необхідності направляти ОСОБА_1 для проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» строком на 3 місяці, як-то визначено ст. 28 вказаного закону та ст. 39-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 401 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено Законом України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 401, 173-2 ч.1 , 221, 283, 284 КУпАП, суддя
визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП України та піддати стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягти з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, та судовий збір вноситься особою, що притягнута до адміністративної відповідальності в установу банку України.
Штраф має бути сплачений особою, що притягнута до адміністративної відповідальності, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу - 680 грн., а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд, строк пред'явлення до виконання протягом трьох місяців.
Суддя: Л. В. Максименко