Справа № 525/1120/25
Номер провадження 2/525/584/2025
Іменем України
07 листопада 2025 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ячала Ю.І.,
за участю секретаря Лопатки О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, -
встановив:
У жовтні 2025 року представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС" Паладич А.О. звернулася до суду через систему "Електронний суд" з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
В направленому на адресу суду позові представник позивача зазначила, що між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ОСОБА_1 , 15.08.2024 було укладено договір № 1697493 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну електронним повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію". Після заповнення відповідачем відповідної електронної заявки на отримання споживчого кредиту на сайті первісного кредитора в мережі інтернет, що перебуває за адресою https://selfiecredit.ua/, ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" 15.08.2024 направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 1697493 про надання споживчого кредиту у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту). В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету позичальником первісний кредитор здійснив ідентифікацію і верифікацію особи, в порядку, передбаченому пунктом 2 розділу 31 "Порядку ідентифікації, верифікації клієнта. Тобто отримання ідентифікаційних даних і їх верифікація із використання системи BankID НБУ. Таким чином особу, що вчиняла дії в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, було однозначно встановлено як ОСОБА_1 . 15.08.2024 позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" направило 15.08.2024 14:37:34 ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 , одноразовий ідентифікатор А720, котрий в свою чергу боржником було 15.08.2024 14:37:51 введено/відправлено первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 1697943 про надання споживного кредиту, на умовах визначених офертою. Таким чином, 15.08.2024 між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ОСОБА_1 було укладено договір № 1697493 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію". Відповідно до Розділу 1 кредитного договору, ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" надає позичальнику кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,5 % в день та застосовується у межах строку кредиту. ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" свої зобов'язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ "ПЕЙТЕК", що включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного банку України. Таким чином позичальником було отримано кредит в загальній сумі 15900,00 грн. Відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
24 лютого 2025 між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС" було укладено договір факторингу № 01.02-04/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає новому кредитору права вимоги, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги фінансування в сумі, що дорівнює ціні договору в порядку та строки встановлені цим договором. Відповідно до додатку 1 (реєстр боржників) до договору факторингу № 01.02-04/25 від 24.02.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1697493 складає 69880,50 грн. Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором № 1697493 від 15.08.2024 становить: заборгованість по тілу кредиту 15900,00 грн., заборгованість за відсотками - 46030,50 грн., пеня - 7950,00 грн., загальна заборгованість 69880,50 грн.
Враховуючи вищезазначене представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ "СВЕА ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором в сумі 69880,50 грн. та 2422,40 грн. судових витрат.
В судове засідання представник позивача не з'явився, під час звернення з позовом до суду направив заяву в якій просив розгляд справи проводити без участі представника банку, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с. 55).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлений належним чином (а.с. 68, 71-72).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 233 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 15.08.2025 року між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та ОСОБА_1 укладено договір № 1697493 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort", відповідно до умов якого ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" надало відповідачеві кредит в розмірі 15900,00 грн., строком на 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Договором передбачений порядок нарахування та сплати відсотків. Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_2 (а.с. 7-11).
Відповідачу ОСОБА_1 15.08.2024 року було надано одноразовий ідентифікатор для підписання договору - А720, який було відправлено на номер телефону НОМЕР_1 (а.с. 11).
Також відповідач підписав Додаток № 1 до вищевказаного договору, а саме Графік платежів за договором (зворотній а.с. 11).
Відповідно до розрахунку заборгованості доданого до позовної заяви, за договором № 1697493 від 15.08.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, станом на 24.02.2025 вбачається, що ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" нарахував відповідачу заборгованість, яка становить 69880,50 грн. та складається з наступного: 15900,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 46030,50 грн. - заборгованість за відсотками, 7950,00 грн. - пеня (а.с. 25-27).
Відповідно до листа ТОВ "ПЕЙТЕК" від 26.02.2025 за вих. № 20250226-729, повідомляється, що ними та ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_3 від 2024-04-01, відповідно до якого, на картковий рахунок відповідача 15.08.2024 14:39:14, перераховані кредитні кошти в сумі 15900,00 грн., маска картки № НОМЕР_2 (а.с. 28).
Всупереч умов договору про надання фінансового кредиту відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов'язання.
24 лютого 2025 між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" і ТОВ "СВЕА ФІНАНС" укладено Договір Факторингу №01.02-04/25, відповідно до умов якого ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" відступило свої права вимоги, а ТОВ "СВЕА ФІНАНС" набуло право вимоги за договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ", визначеними в реєстрі боржників (а.с. 29-35).
Відповідно до Витягу з реєстру боржників, що є Додатком 1 до договору факторингу від 24.02.2025 № 01.02-04/25, у ОСОБА_1 перед ТОВ "СВЕА ФІНАНС" існує заборгованість за договором про надання споживного кредиту № 1697493 у розмірі 69880,50 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу складає 15900,00 грн.; заборгованість за відсотками - 46030,50 грн.; заборгованість за пенею - 7950,00 грн. (а.с. 41-42).
Однак, відповідач не виконав умови кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.
Відповідно до Рішення єдиного учасника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" № 1 від 25.03.2024, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" змінило назву на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ "СВЕА ФІНАНС" (а.с. 43).
Аналізуючи встановлені обставини справи, суд враховує наступні положення чинного законодавства.
Пункт 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Відповідно до ч. 1 ст. 644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із частиною 3 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" (зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України "Про споживче кредитування" кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.
Отже, суд приходить до висновку, що підписавши вище зазначений договір за допомогою електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язався виконувати його умови, що свідчить про волю відповідача на укладення такого договору.
Доказів, що спростовують висновки суду, стороною відповідача до суду не надано.
З огляду на викладене, вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 1697493 про надання споживчого кредиту за продуктом "NewShort", у розмірі 61930,50 грн., що складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 15900,00 грн., заборгованості за відсотками по кредиту в розмірі 46030,50 грн., необхідно задовольнити.
Щодо вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по пені в розмірі 7950,00 грн., то суд зазначає наступне.
З 24.02.2022 відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану. 15.03.2020 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Також розділ ІV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнено пунктом 61, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені ч. 2 ст. 3 Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".
На підставі вищевикладеного вимога в частині стягнення пені у розмірі 7950,00 грн. з відповідача задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги позивача частково, а саме в сумі 61930,50 грн., що становить 88,62% від заявленої суми, то відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача сплачений судовий збір, що становить 88,62 % від спаленої суми судового збору в сумі 2146,73 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС", місцезнаходження юридичної адреси: вулиця Іллінська, будинок 8, місто Київ, 04070, ідентифікаційний номер юридичної особи 37616221, до ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , про стягнення кредитної заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС", ідентифікаційний номер юридичної особи 37616221, заборгованість за договором № 1697493 від 15 серпня 2024 року в сумі 61930,50 (шістдесят одну тисячу дев'ятсот тридцять гривень 50 копійок).
В іншій частині відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СВЕА ФІНАНС", ідентифікаційний номер юридичної особи 37616221, судові витрати в сумі 2146,73 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 73 копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг.
Повний текст рішення виготовлено 11.11.2025 року.
Суддя Ю.І. Ячало