11.11.2025 Провадження по справі № 2/940/761/25
Справа № 940/1883/25
Іменем України
11 листопада 2025 року Тетіївський районний суд Київської області у складі :
головуючого судді Самсоненка Р.В.
за участю секретаря судового засідання Зіп'юк Т.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тетієві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» пред'явило позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 73224129 від 21.10.2024 року в розмірі 18438,00 грн. та понесені судові витрати.
В обґрунтування позову зазначено, що 21.10.2024 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики № 73224129, який підписаний електронним цифровим підписом позичальника. 27.03.2025 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 2 від 27.03.2025 до договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики № 73224129 від 21.10.2024 у розмірі 18438,00 грн, яка складається із: 10500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1260,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 5103,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом, 1575,00 грн. - комісія за надання кредиту.
З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Згідно умов кредитного договору позичальник зобов'язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором. Однак, всупереч умовам зазначених кредитним договором, відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконав, тому позивач просить у судовому порядку стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 18438,00 грн.
З огляду на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вказаним вище договором позики.
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 02.10.2025 відкрито провадження в справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
29.10.2025 до суду від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Порхун О.П. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить в задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків, процентів та комісії відмовити, задовольнивши позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту в розмірі 10500,00 грн. В обґрунтування заяви зазначила, що ОСОБА_1 у період виникнення заборгованості та нарахування відсотків перебував на військовій службі, що підтверджується довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.08.2024 року №ВОМР/71, Військово-обліковим документом №2/ОМР/1255оф-01, в п. 10 якого вказано строк проходження військової служби по мобілізації: з 30.03.2023 року по 09.11.2023 року та з 19.01.2024 року по 05.02.2025 року. Наголошує, що відповідно до вимог пункту 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави. А отже, виходячи зі змісту ч. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", не має підстави для нарахування та стягнення відсотків за користування кредитними коштами за весь період вказаний в позовній заяві.
31.10.2025 від представника позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» Ясницької Н.О. надійшла відповідь на відзив, в якій вона зазначає, що відповідач не надав первісному кредитору жодних доказів на підтвердження того факту, що у нього є право на пільги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Для припинення нарахування штрафних санкцій, пені, а також процентів за користування кредитом відповідач зобов'язаний був звернутись до відділення відповідної фінансової установи, надати відповідні підтверджуючі документи для призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом і як наслідок отримати документ, що підтверджує призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом. Отже, на підставі вище викладеного встановлено, що нарахування відповідачу відсотків здійснювалось з тих підстав, що відповідач не повідомив первісного кредитора у відповідності до чинного законодавства про те, що він являється військовослужбовцем та, що на нього поширюється норми ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідачем умови договору позики не виконувались відповідно до ст. 526, ст. 1046, ст. 1054 ЦК України, а тому нарахування відсотків за користування кредитними коштами відповідно до умов вищевказаного договору є правомірним і відповідач жодним чином не позбавляється від виконання умов договорів та погашення заборгованості в повному обсязі. Позивачем було надано до суду всі наявні документи по кредитній справі, які були передані первісним кредитором до ТОВ «ФК ЄАПБ» в рамках укладеного Договору факторингу та додатково отримано у відповідь на запит. Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» є обґрунтованими та доведеними
Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що21.10.2024 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір позики № 73224129, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» зобов'язалося надати відповідачу позику у розмірі 10500,00 грн, строком на 30 днів, з фіксовано процентною ставкою 0,400 % та комісією 1575,00 грн., а ОСОБА_1 зобов'язався повернути позику та сплатити за користування нею проценти. Перед підписанням вказаного договору позики відповідач вказав свої дані, після чого, підписав його електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 83777, що в свою чергу свідчить про те, що останній погодився з умовами договору позики.
На виконання умов договору ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» свої зобов'язання виконало належним чином, перерахувавши відповідачу кредитні кошти, проте ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконував, порушуючи умови кредитного договору, в результаті чого виникла заборгованість за договором загальною сумою 18438,00 грн, яка складається із: 10500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1260,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 5103,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом, 1575,00 грн. - комісія за надання кредиту.
27.03.2025 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/03/25. Відповідно до реєстру боржників № 2 від 27.03.2025 до договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики № 73224129 від 21.10.2024 у розмірі 18438,00 грн, яка складається із: 10500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1260,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 5103,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом, 1575,00 грн. - комісія за надання кредиту.
За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим, статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Із дослідженого судом договору позики № 73224129 від 21.10.2024 встановлено, що даний договір укладено в електронній формі та зі сторони споживача підписано електронним підписом.
Отже, підписання вищезазначеного договору свідчить про те, що ОСОБА_1 всі умови цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Судом встановлено, що після отримання права вимоги до відповідача, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не здійснювало нарахування штрафних санкцій на суму заборгованості останнього за кредитним договором.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Перевіривши розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку, що нарахування відсотків здійснювалось в межах строку дії кредитного договору, докази протилежного матеріали справи не містять.
Поряд з цим, у відзиві відповідач посилався на те, що він відноситься до категорії осіб, які мають пільги, встановлені частиною 15 статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на підтвердження чого до відзиву додав військово-обліковий документ №2/ОМР/1255оф-01, в п. 10 якого вказано строк проходження військової служби по мобілізації: з 30.03.2023 року по 09.11.2023 року та з 19.01.2024 року по 05.02.2025 року.
Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у т.ч.військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами,а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулівта/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Обставин, які б виключали поширення вищевказаних положень частини 15 статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема, укладання кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави, у цій справі судом не встановлено.
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі N199/3051/14 (провадженняN61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей", який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21серпня 2014 року N 322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
З досліджених судом доказів встановлено, що ОСОБА_1 був військовослужбовцем та станом на час спірних правовідносин (дії кредитного договору і нарахування відсотків за користування кредитом), перебував на військовій службі та дійсно у період з 19.01.2024 року по 05.02.2025 року проходив військову службу по мобілізації, а відтак проценти за користування кредитом не нараховуються на підставі положень частини 15 статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики № 73224129 від 21.10.2024 вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 18438,00 грн, яка складається із: 10500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1260,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 5103,00 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом, 1575,00 грн. - комісія за надання кредиту.
Отже, суд за результатами розгляду справи приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту за договором позикиу розмірі 10500,00 грн та комісія за надання кредиту у розмірі 1575,00 грн.
Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 1260,00 грн. та заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом в розмірі 5103,00 грн. не підлягають задоволенню, оскільки на ОСОБА_1 поширюється положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо не нарахування процентів за користування кредитом.
Доводи представника позивача, що ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідач повинен був повідомити первісного кредитора, а відповідач не надав первісному кредитору жодних доказів на підтвердження того факту, що у нього є право на пільги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - суд до уваги не приймає. Так, вищевказана норма не містить такої вимоги. При розгляді справи відповідач надав відповідні документи, але позивач їх не враховував.
З огляду на наведені вище норми права, розглянувши справу в межах заявлених вимог, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково, зокрема, стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»заборгованість за договором позики№ 73224129 від 21.10.2024 урозмірі 12075,00 грн., яка складається з заборгованості за основною сумою боргу - 10500,00 грн. та комісія за надання кредиту - 1575,00 грн, у задоволенні іншої частини позовних вимог щодо стягнення відсотків в розмірі 1260,00 грн. та заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом в розмірі 5103,00 грн. необхідно відмовити.
Крім того, відповідно до ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як встановлено судом, позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»поніс судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви в сумі 3028,00 грн.
Оскільки, у ході судового розгляду суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в сумі 12075,00 грн., що становить 65,49% від заявленої позивачем суми 18438,00 грн., відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору в сумі 1983,04 грн.
Керуючись ст.ст. 525-527, 530, 610, 625, 629, 1046, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк», заборгованість за договором позики № 73224129 від 21.10.2024 урозмірі 12075 (дванадцять тисяч сімдесят п'ять) гривень 00 копійок та понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 1983(одна тисяча дев'ятсот вісімдесят три) гривні 04 копійки.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Р.В. Самсоненко