Справа № 369/17921/25
Провадження № 2/369/10834/25
12 листопада 2025 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Лапченко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання припиненої поруки, -
встановив:
представник позивача - адвокат Маламуж-Корнієнко Т.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , згідно якого просить визнати припиненою поруку за договором поруки № 250 Fs - 73/2-2 від 01.08.2007 року.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.10.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання припиненої поруки було залишено без руху, позивачу був наданий строк для усунення недоліків. Позовна заява була залишена без руху, оскільки як убачалося з поданої заяви, представником позивача надано підтвердження, що на виконання п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України, нею та ОСОБА_1 , інтереси якої вона представляє, не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Однак всупереч даним вимогам в позовній заяві представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою про припинення поруки. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.01.2025 року по справі № 369/19475/24 (провадження № 2/369/4540/25) позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання припиненою поруки залишено без руху з метою усунення недоліків позовної заяви. Суд констатував, що в провадженні цього ж суду вже перебуває справа за позовом до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, однак наразі позивач не усунула недоліки позовної заяви. А тому суд пропонував позивачу визначитися з поданим раніше до суду позовом та усунути відповідні недоліки, викладені в ухвалі Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.01.2025 року, адже в цьому провадженні суд має відомості про наявність аналогічного позову щодо того ж відповідача та з тим самим предметом спору. Перешкод до виконання ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.01.2025 року позивач не має.
Копію вказаної ухвали суду представник позивача отримала 14.10.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу в електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд».
Проте у встановлений судом строк представник позивача зазначені в ухвалі Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.10.2025 року недоліки позовної заяви не усунула, клопотання про продовження процесуальних строків для усунення недоліків заяви не надала.
Суд зазначає, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»). Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» (1989) сторона зобов'язана демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.
Як наголошує у своїх рішеннях ЄСПЛ, особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливість предмета спору для заявника.
Згідно ч. 3 ст.185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ураховуючи наведене, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання припиненої поруки необхідно повернути представнику позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 185, 260, 353 ЦПК України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання припиненої поруки вважати не поданою та повернути представнику позивача, роз'яснивши, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя - О.М. Лапченко