Справа № 369/18754/25
Провадження № 1-кс/369/2944/25
11.11.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111380000738 від 07.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним клопотанням звернувся слідчий.
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на те, що у провадженні СВ ВП №1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження №12025111380000738 від 07.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до ЧЧ ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_1 виявлено труп ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
08.10.2025 ОСОБА_6 , яка є рідною сестрою померлого ОСОБА_5 надала згоду на проведення огляду квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході проведення огляду, 08.10.2025 в період часу з 18 год. 35 хв. по 20 год. 06 хв. в приміщені квартири АДРЕСА_2 проведено огляд в ході якого було виявлено та вилучено:
1.Жіночу нічну сорочку зі слідами РБК, поміщено до паперового конверту НПУ та опечатано;
2.Одна наволочка світлого кольору з візерунками на якій маються сліди РБК, поміщена до паперового конверту НПУ та опечатано;
3.Одна наволочка червоного кольору зі слідами РБК, поміщено паперового конверту НПУ та опечатано;
4.2 вирізки зі слідами РБК з простирадла, поміщені до двох паперових конвертів НПУ та опечатано;
У даному випадку на вище вказані речі, необхідно накласти арешт на речові докази для запобігання можливості їх пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні.
У даному випадку вказане майно у відповідності до ст. 98 КПК України є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та може бути використаний для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.
В судове засідання прокурор не з'явився. Слідчий надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, суд дійшов висновку про можливість його задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч.ч. 2, 3, 4 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (ч. 4 ст. 173 КПК України).
До клопотання були долучені докази, які з достатньою достовірністю можуть свідчити про вчинення кримінального порушення, вказаного в клопотанні, про причетних осіб, а також про власника вищевказаного майна.
Оскільки судом встановлено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, вказані в клопотанні речі є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні та, крім того, існують обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження у користуванні та розпорядженні призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, суд дійшов висновку про обґрунтованість вказаного клопотання.
Керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Бучанського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Києво-Святошинського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111380000738 від 07.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на речові докази, вилучені в ході проведення огляду 08.10.2025 у період часу з 18 год 35 хв по 20 год 06 хв в приміщені квартири АДРЕСА_2 , а саме на: жіночу нічну сорочку зі слідами РБК, поміщену до паперового конверту НПУ та опечатано; одну наволочку світлого кольору з візерунками, на якій маються сліди РБК, поміщену до паперового конверту НПУ та опечатано; одну наволочку червоного кольору зі слідами РБК, поміщену до паперового конверту НПУ та опечатано; 2 вирізки зі слідами РБК з простирадла, поміщені до двох паперових конвертів НПУ та опечатано.
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення. Якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1